Ухвала

від 09.04.2014 по справі 826/6786/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6786/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Моушн» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фулл Моушн» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000502250.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 31 липня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Фулл Моушн» (ідентифікаційний код 37395512) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Інкотрейд» (ідентифікаційний код 37144286) за період з 01.06.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складений Акт від 29.12.2012 року № 421/22-50/37395512 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки від 29.12.2012 року № 421/22-50/37395512 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення за № 000502250 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозд. 10 розд. XX цього Кодексу, за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило TOB «Фулл Моушн» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13 445, 00 грн., в т.ч. 13 444, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями ДПС у м. Києві від 05.04.2013 року № 3201/10/12-1-03, винесеного за результатами розгляду первинної скарги TOB «Фулл Моушн», спірне податкове повідомлення-рішення від 30.01.2013 року залишено без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

При вирішенні даного спору, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Пунктом 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969 встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 визначаються реквізити документів, на підставі яких здійснювалися господарські операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2011 року між TOB «Фулл Моушн» (Покупець) і TOB «Інкотрейд» (Продавець) був укладений письмовий договір за № 04/04-01, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти рекламну продукцію, а покупець -прийняти та своєчасно оплатити вартість такої продукції на умовах даного Договору. Кількість, асортимент, строки поставки та ціна продукції за згодою сторін вказується в рахунках-фактурах або накладних.

На підтвердження фактів виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки рекламної продукції та відповідно оплати вартості такої продукції) за вказаним Договором позивачем були надані видаткові накладні на загальну суму 80 665, 32 грн. (з ПДВ). Оскільки поставка рекламної продукції (сумки, чашки, стойки для листівок, багатофункціональних інструментів та ін.) здійснювалося за рахунок контрагента-продавця, тому товарно-транспортні накладні не оформлювалися. Отримання замовленої рекламної продукції здійснювалося за адресою місцезнаходження TOB «Фулл Моушн»: м. Київ, просп. Червонозоряний, 9/1, офіс 120, особисто заступником директора ОСОБА_2 (повноваження останньої на отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджені копією наказу TOB «Фулл Моушн» від 01.04.2011 року № 3-к «Про прийняття на роботу»). З огляду на це, та з урахуванням скасування порядку суворого обліку бланків довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, такі довіреності при отримання продукції від продавця позивачем не оформлялися. Були, також надані рахунки-фактури; податкові накладні, що були виписані TOB «Інкотрейд» на користь TOB «Фулл Моушн» на загальну суму ПДВ 13 444, 22 грн.; виписки відділення ПАТ «ВіЕйБі Банк» (МФО 380537) по особовому рахунку позивача № 26000262402425 та ПАТ «Альфа-Банк» у місті Києві (МФО 300346) по особовому рахунку позивача № 26007011577901. Оплата за виконані роботи здійснювалася TOB «Фулл Моушн» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість продукції з ПДВ) зі своїх рахунків № 26000262402425 та № 26007011577901 у вказаних банківських установах на рахунок свого контрагента № 260043011700 в AT «Єврогазбанк» (МФО 3804230), що не заперечується відповідачем.

Колегія суддів вважає, що вище зазначена первинна документація оформлена у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Також, наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані TOB «Інкотрейд» на адресу позивача за результатами здійснення поставок продукції, містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Замовлення та придбання у TOB «Інкотрейд» рекламної продукції здійснювалися позивачем з метою використання їх в своїй господарській діяльності (оптово-роздрібна торгівля рекламно-сувенірною продукцією).

Додатково, на обґрунтування своїх позовних вимог, TOB «Фулл Моушн» було надано суду наступні документи: копію статуту товариства; копію довідки органу статистики відносно TOB «Фулл Моушн»; копії договорів щодо поставки сувенірної продукції з рекламними зображеннями, укладеними позивачем (як постачальником) з контрагентами-покупцями (TOB «Метро Кеш енд кері Україна», TOB «Торговий дім «Теплолідер») з пакетом первинних документів, оформлених на виконання цих договорів (видаткових і податкових накладних, довіреностей підприємств-покупців на отримання товарно-матеріальних цінностей), виписок з розрахункових рахунків TOB «Фулл Моушн» у банківських установах з відомостями про отримання коштів за поставлену продукцію від контрагентів-покупців.

Відповідачем не було надано доказів що TOB «Інкотрейд» не зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або анулювано реєстрацю платника податку на додану вартість. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за квітень-червень 2011 року, відповідають законодавчим вимогам.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено належних доказів нікчемності правочину, укладеного між TOB «Фулл Моушн» і TOB «Інкотрейд».

В Акті перевірки від 29.12.2012 року № 421/22-50/37395512 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам Ттвариства за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Відповідачем не надано суду достовірних відомостей про те, що посадові особи TOB «Фулл Моушн» або його контрагента - TOB «Інкотрейд», що безпосередньо були відповідальні за укладення і виконання спірних правочинів, притягувалися до кримінальної відповідальності або їм пред'являлися обвинувачення.

Колегія суддів вважає правильним те, що суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача на матеріали кримінальної справи № 05-25371 (а саме - протокол допиту від 05.09.2012 року в якості свідка ОСОБА_4) та Акт ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС від 31.01.2012 року № 392/23-9/3714428 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Інкотрейд» (код ЄДРПОУ 37144286) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року: як належні докази нікчемності спірного правочину позивача з контрагентом - TOB «Інкотрейд».

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.