Постанова

від 16.04.2014 по справі 2а-11010/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2014 року 08:15 № 2а-11010/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Товариства з обмеженою відповідальністю «Термілюкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкомсервіс» простягнення в дохід держави коштів, одержаних за письмовою угодою вчиненою з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у зв'язку з її нікчемністю, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернувся з позовом до Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Товариства з обмеженою відповідальністю «Термілюкс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкомсервіс» про стягнення з ТОВ «Термілюкс» на користь Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю вартість наданих послуг за договором №03/12-2007 суму наданих послуг 18 007 843,60грн. та стягнення з Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави вартість отриманих послуг за договором №03/12-2007 суму наданих послуг 18 007 843,60грн.; стягнути з ТОВ «Віндкомсервіс» на користь Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю вартість наданих послуг за договором №01/11-2008МВ суму наданих послуг 10 071 000грн. та стягнення з Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави вартість отриманих послуг за договором №01/11-2008МВ суму 10 071 000грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - 1 проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 16.04.2014р. закрито провадження в адміністративній справі в частині вимог до ТОВ «Термілюкс» та ТОВ «Віндкомсервіс» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

В судовому засіданні 10.04.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2010 року позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача - 1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.12.2009рр.

Результати перевірки оформлені Актом № 3357/2302/14364754 від 21.05.2009р.

Під час перевірки позивачем встановлено заниження відповідачем - 1 податку на прибуток на загальну суму 15 230 844,41грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 14 730 594,67грн.

4 червня 2010 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001552302/0/19851, яким відповідачу - 1 донараховано податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 14 730 594,67грн. за основним платежем та 7 365 297,33грн. штрафних санкцій, всього на суму 22 095 892грн. та податкове повідомлення-рішення №0001542302/0/19852 - за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 15 230 844,41грн. за основним платежем та 15 230 844,41грн. штрафних санкцій, всього - 30 461 688,82грн.

Висновки позивача про допущені відповідачем - 1 порушення ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що відповідач - 1 здійснював взаєморозрахунки з наступними суб'єктами господарювання:

- ТОВ "Віндкомсервіс" (код ЄДРПОУ 35772360), яке за відомостями позивача є припиненим, але не знятим з обліку, засновником та директором є ОСОБА_1;

- ТОВ "Термілюкс" (код 34509356), яке за відомостями позивача є припиненим, але не знятим з обліку, засновником та директором є ОСОБА_2.

Позивач в акті перевірки посилався на висновки експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці від 04.05.2010 № 14 та від 14.05.2010 № 692, в яких зазначено, що підписи від імені директорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинені на податкових накладних, договорах та актах здачі-приймання робіт, що укладалися з відповідачем - 1, належать іншим особам.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що з наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснень встановлено, останні не засновували підприємства відповідно - ТОВ "Віндкомсервіс" (код ЄДРПОУ 35772360) та ТОВ "Термілюкс" (код 34509356), будь-яких юридично значимих дій від імені цих юридичних осіб не вчиняли.

У зв'язку з цим позивачем зроблено висновок про те, що укладені відповідачем - 1 з зазначеними юридичними особами договори у період, за який проводилася перевірка, є нікчемними, а первинні документи - недійсними, таким чином, є всі підстави для звернення податкового органу до суду з вимогою про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, які завідомо суперечать інтересам державі та суспільству.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, "підприємництво"- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим, ст. 49 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У відповідності до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 207, 208 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів коштів одержаних за договорами необхідно встановити факт укладення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто, нікчемність правочину в розумінні ст. 215, 228 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

В даному випадку у суду відсутні підстави для висновку про нікчемність правочинів - укладених між відповідачами, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення отриманих за договорами коштів.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2010р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2014р. по справі №2а-8807/10/2670 позов Спільного Українсько - Німецького підприємства «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 04.06.2010р. №0001552302/0/19851 та №0001542302/0/19852.

Судами було встановлено, що відповідачем - 1 правомірно сформував валові витрати та податковий кредит відповідного податкового періоду на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, виписаних ТОВ «Термілюкс» та ТОВ «Віндкомсервіс».

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

На підставі вищевказаного, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 16.04.2014р.

Суддя В.В. Амельохін