донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.04.2014 справа №908/3871/13
Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:
Головуючого Москальової І.В.
Суддів М'ясищева А.М., Сгара Е.В.
При секретарі Зоря В.І.
За участю представників сторін :
від позивача: не з»явився
від відповідача: Наумкіна Д.С. за посвід. № 121
від третьої особи: не з»явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2014 р. (підписано 03.02.2014 р.) у справі 908/3871/13 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовом Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», м.Запоріжжя
до відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Запоріжжя
про визнання недійсним рішення № 44-рш від 26.09.2013 р., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2014 р. (підписано 03.02.2014 р.) у справі 908/3871/13 (суддя Смірнов О.Г.) у задоволенні позову Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», м.Запоріжжя про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44-рш від 26.09.2013 р. - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, СКП «Запорізька ритуальна служба» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2014 р. скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що антимонопольний комітет при прийнятті рішення не врахував, що підставою для відмови в укладанні договору про надання ритуальних послуг - було систематичне порушення з боку ОСОБА_3 рішень органів місцевого самоврядування та законодавства у сфері поховання, оскільки неодноразово були зафіксовані факти здійснення підприємцем незаконних поховань та наявність скарг громадян на якість ритуальних послуг, про що було повідомлено правоохоронні органи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 11.03.2014 р., та додаткових письмових поясненнях у справі, просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2014р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач до судового засідання не з»явився, направив до суду письмову заяву від 14.04.2014 р., якою повідомив про неможливість явки в судове засідання та просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.
Третя особа в судове засідання не з»явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду такій особі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила.
Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44-рш від 26.09.2013 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" визнано, що дії спеціалізованого комунального підприємства "Запорізька ритуальна служба", які полягають у необгрунтованих відмовах Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в укладанні договору про надання ритуальних послуг, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у антиконкурентних діях органів адміністративно-господарського управління та контролю, шляхом вчинення дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку ритуальних послуг у м. Запоріжжі. Зобов'язано спеціалізоване комунальне підприємство "Запорізька ритуальна служба" припинити порушення, зазначене у пункті 1 рішення шляхом укладання договору про надання ритуальних послуг з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 за його зверненням та наданням, необхідних для укладання договору, документів.
Місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів суду підстав, з якими закон пов»язує визнання недійсним рішення антимонопольного комітету.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні вимоги чинного законодавства та матеріали справи.
Згідно статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями, зокрема органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність, зокрема органів адміністративно-господарського управління та контролю, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, згідно пункту 3 частини 1 статті 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» є антиконкурентні дії органів адміністративно-господарського управління та контролю, до яких згідно статті 1 Закону віднесені суб'єкти господарювання, об'єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу» організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціалізовано уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влдади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про поховання та похоронну справу» надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб»єктами господарювання інших форм власності.
Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні дійшов обґрунтованого висновку про те, що у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба» в межах наданих ст.ст.8,10 Закону України «Про поховання та похоронну справу» та її Статутом повноважень по утриманню кладовищ та укладенню договорів про надання ритуальних послуг з суб»єктом господарювання є органом адміністративно-господарського управління та контролю.
В той же час, відмовляючи у задоволенні позову та встановлюючи порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які полягають у необгрунтованих відмовах Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в укладанні договору про надання ритуальних послуг, суд першої інстанції не врахував відсутність в матеріалах справи підтвердження з боку Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повного та всебічного з»ясування обставин, що зумовили відмову такій особі в укладені договору, з огляду наступне.
Пунктом 8 Типового положення про ритуальну службу, затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, від 19.11.2003, № 193 ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб'єктами господарювання в порядку, встановленому цим пунктом, згідно якого протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів , передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.
Таким чином, законодавство передбачає можливість відмови ритуальною службою в укладенні договору про надання ритуальних послуг суб»єкту господарювання, але з належним обґрунтуванням підстав такої відмови.
Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до матеріалів даної господарської справи на вимогу суду першої інстанції надало копії матеріалів справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №03/05-13 на 84 арк. ( том 1 а.с.54-138), які є предметом дослідження в апеляційній інстанції.
Як вбачається, оскаржуване рішення № 44-рш від 26.09.2013 року Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято за результатом розгляду двох заяв фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 з підстав відмови йому в укладенні договору про надання ритуальних послуг за листами позивача від 24.07.2012 р. № 775 (а.с.57) та №190 від 14.02.2013р. (а.с. 83), огляд яких свідчить про наступне.
Вперше у 2012 році, листом від 24.07.2012 р. № 775 позивач відмовив в укладені наданого третьою особою у справі проекту договору, в тому числі з підстав того, що порядок укладання договорів про надання ритуальних послуг на закритих або відкритих кладовищах (а, відповідно, і перелік документів, який має бути наданий) є різним, а у проекті договору, наданому ФОП ОСОБА_3, відсутнє посилання, на яких саме кладовищах виконавець планує надавати послуги, і тому СКП «Запорізька ритуальна служба» визначила про неможливість розгляду проекту договору, наданому третьою особою у цій справі (а.с.57 т.1 ).
В оскаржуваному рішенні антимонопольного комітету така підстава відмови позивача в укладенні договору не досліджена в загалі, в той час як відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов висновку про подання позивачу у 2012 році повного пакету документів третьою особою у справі без дослідження в загалі вимог рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 23.03.2012р. №90/15, на яке посилається позивач відмовляючи в укладенні наданого проекту договору.
У оскаржуваному рішенні (стор.3 рішення), відповідач дійшов висновку про те, що листом від 24.07.2012 р. № 775 позивач у 2012 році відмовив в укладені договору третій особі у справі (а.с.19) з огляду лише на рішення Комісії міського виконавчого комітету з питань моніторингу та контролю ринку ритуальних послуг в м. Запоріжжі протокол №2 від 23.12.2011р., але як свідчить огляд листа від 24.07.2012 р. № 775 (а.с.57), СКП «Запорізька ритуальна служба» повідомило ФОП ОСОБА_3 про те, що «незалежно від рекомендацій Комісії міськвиконкому з питань моніторингу та контролю ринку ритуальних послуг в м. Запоріжжі договір про надання ритуальних послуг не може бути укладений з огляду на те, що у проекті договору, наданому ФОП ОСОБА_3, відсутнє посилання, на яких саме кладовищах (закритих чи відкритих) виконавець планує надавати послуги, оскільки Порядком залучення суб»єктів господарювання для надання ритуальних послуг на закритих кладовищах, затвердженим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 23.03.2012р. №90/15 встановлено, що для укладення договору про надання ритуальних послуг на закритих кладовищах необхідно подати певний (розширений, порівняно з тим, який був наданий підприємцем) пакет документів».
Матеріали справи та рішення антимонопольного комітету не містять будь-яких доказів дослідження при розгляді відповідачем справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 03/05-13 вищевказаної у листі позивача від 24.07.2012р. № 775 підстави відмови у 2012 році в укладенні проекту договору, наданого третьою особою у справі.
Вдруге у 2013 році, на заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 від 28.01.2013р. № 2 позивач листом №190 від 14.02.2013р. (а.с. 83) повідомив про те, що договір про надання ритуальних послуг не може бути укладений враховуючи чисельні скарги громадян. В наведеному листі позивача визначено: «Лише за останній час ( не враховуючи попередніх скарг від громадян на якість та законність надаваних Вами послуг) СКП «Запорізька ритуальна служба» були зафіксовані факти порушення у сфері надання ритуальних послуг, в яких Ви приймали безпосередню участь, а саме: незаконне (без укладання договору з ритуальною службою), без погодження та повідомлення СКП «Запорізька ритуальна служба» поховання на Кушугумському кладовищі - 06.09.2012р. ; незаконне здійснення поховань на закритих кладовищах: 20.01.2013р., 23.01.2013р., - на Матвіївському кладовищі; 19.01.2013р., 21.01.2013р. - на кладовище Кринички; 12.02.2013р. - на кладовищі Лева невське; незаконне (з порушенням порядку реєстрації поховань) здійснення поховання на Кушугумському кладовищі - 24.01.2013р.»
В матеріалах справи, що надані антимонопольним комітетом до господарської справи, і які були предметом дослідження антимонопольного комітету під час перевірки, є шість листів-звернення позивача до Шевченковського РВЗГУ ГУМВС України в Запорізькій області від 12.02.2013р №181 (а.с.110 т.1), від 23.01.2013р №б/н (а.с.124 т.1), від 12.02.2013р. №181 (а.с.127 т.1), від 22.01.2013р. №95 (а.с.128 т.1), до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 25.01.2013р. №113/1 (а.с.125 т.1), про факти, які відбулись у січні 2013р. та були наведені позивачем у вищенаведеному листі №190 від 14.02.2013р. про відмову підприємцю в укладенні договору (а.с. 83 том 1 ).
В матеріалах справи є також звернення Запорізької міської ради та виконкому Запорізької міської Ради листами від 14.02.2013р. № 01/02-20/00422, № 01/02-20/00422 до Начальника ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с. 123 том 1 ) та прокурора м.Запоріжжя (а.с. 117 том 1 з зворотнього боку) щодо фактів, про які зазначено у листі -відмові позивача №190 від 14.02.2013р.
Докази, щоб підтверджували з»ясування Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України шляхом направлення запитів до органів внутрішніх справ - Шевченковського РВЗГУ ГУМВС України в Запорізькій області та Запорізького МУ ГУМВС України в Запорізькій області, та до прокуратури м.Запоріжжя, з приводу реагування на вищенаведені звернення позивача та Запорізької міської Ради, які датовані січнем та лютим 2013 року, в матеріалах справи відсутні.
Посилання Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у оскаржуваному рішенні на постанову Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 10.04.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ФОП ОСОБА_3 у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину, не може бути прийнято в якості доказу, що підтверджує повне та всебічне дослідження антимонопольним комітетом підстав обґрунтованості відмови позивачем у 2013 році, оскільки така постанова Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області датована 10.04.2012 р. (а.с.132 том 1), в той час як підставою для відмови у 2013 році в укладені договору стали звернення позивача до органів внутрішніх справ та прокурора м.Запоріжжя у січні та лютому 2013р.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, щоб підтверджували результат розгляду правоохоронними органами звернень позивача та Запорізької міської Ради, що датовані січень-лютий 2013р., та які стали підставою для відмови третій особі в укладені договору за листом №190 від 14.02.2013р. (а.с. 83).
Згідно частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Пунктом 5 частини 1 статті закону України «Про Антимонопольний комітет» встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 №32-р.
Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки (пункт 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" ).
Враховуючи вищевикладене, і перша у 2012 році, і друга у 2013 році відмова позивача в укладені договору про надання ритуальних послуг третій особі у цій справі обґрунтована як правовими -рішенням Запорізької міської Ради, так і іншими обставинами, що зумовили звернення позивача та Запорізької міської Ради до органів внутрішніх справ та прокурора, по факту порушення законодавства третьою особою у цій справі, в той же час як Запорізьке відділення антимонопольного комітету ні у оскаржуваному рішенні, ні під час розгляду справи в суді не довела будь-якими доказами факт дослідження в повному обсязі всіх підстав відмови, що визначені у листах позивача від 24.07.2012 р. № 775 (а.с.57 т.1) та №190 від 14.02.2013р. (а.с. 83 т.1).
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Крім зазначеного, згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу.
Згідно статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів адміністративно-господарського управління та контролю визнаються дії чи бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, але в оскаржуваному рішенні антимонопольного комітету не досліджені та не спростовані доводи позивача про те, що 2012-2013 роках на ринку ритуальних послуг у м.Запоріжжі відповідно до укладених договорів про надання ритуальних послуг діяло 30 суб»єктів господарювання.
Недодержання органом Антимонопольного комітету України процедурних правил у розгляді справ про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб'єктом господарювання конкурентного законодавства, може мати наслідком визнання господарським судом відповідного рішення такого органу недійсним у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття органом Антимонопольного комітету України правильного рішення у справі (частина 3 пункту 6 постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").
Визнання господарським судом повністю або частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України чи його органів з підстав, зазначених у частині 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не є перешкодою для проведення відповідним органом нової перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження ринку тощо з метою усунення порушень чи недоліків, які потягли за собою визнання рішення недійсним. За результатами такої перевірки можливе прийняття іншого рішення, яке, в свою чергу, в разі незгоди з ним заінтересованих осіб може бути оскаржено ними в установленому порядку (частина 4 пункту 6 постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").
Посилання відповідача на постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2013р. у справі 5009/726/12 та від 02.10.2012р. у справі 5009/2025/12 не приймаються до уваги, оскільки предметом розгляду у таких справах є зобов»язання укласти договір на підставі прийнятих рішень антимонопольного комітету, в той час як предметом даної справи є визнання недійсним рішення антимонопольного комітету.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав недоведеності обставин справи, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позовних вимог повністю.
За умовами частини 4 статті 49, статті 99 ГПК України стороні на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збора, у зв»язку з чим на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збори позивачем за пред»явлення позову та апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.2 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», м. Запоріжжя задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2014 р. у справі №908/3871/13 скасувати.
Прийняти нове рішення у справі.
Позов Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», м.Запоріжжя про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44-рш від 26.09.2013 р. задовольнити.
Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44-рш від 26.09.2013р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".
Стягнути з Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», м. Запоріжжя судові витрати за пред»явлення позову в розмірі 1 147,00 грн., та пред»явлення апеляційної скарги в розмірі 609,00 грн. Господарському суду Запорізької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя І.В. Москальова
Суддя А.М. М'ясищев
Суддя Е.В. Сгара
Надруковано 6 прим.:
2 - сторонам
1 - третій особі
1 - у справу
1 - ДАГС
1 - ГСЗО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2014 |
Оприлюднено | 22.04.2014 |
Номер документу | 38283475 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Москальова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні