Рішення

від 10.04.2014 по справі 0302/2024/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0302/2024/2012 Провадження № 22-ц/773/517/14 Головуючий у 1 інстанції: Вознюк І.І. Категорія: 45 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

при секретарі Мельничук Т.Ю.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельну ділянку, скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 13 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

28 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 З урахуванням уточненої позовної заяви від 4 лютого 2014 року вимоги мотивувала тим, що у 2005 році між сторонами було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, і за чинним на час виникнення спірних правовідносин законом до позивача перейшло право власності на земельну ділянку, якою вона почала вільно користуватись. Відповідачу ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 було відомо про те, що ОСОБА_1 користувалася даною земельною ділянкою і вони не мали до неї жодних претензій. 13 липня 2010 року Горохівською державною нотаріальною конторою відповідачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку.

Позивач просила суд припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1, скасувати реєстрацію державного акта на право власності на дану земельну ділянку, провести її поділ, визнавши за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,0334 га для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, залишивши іншу частину земельної ділянки відповідачу, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та державним актом на право власності на земельну ділянку вона є власником спірної земельної ділянки, проте з часу придбання житлового будинку ОСОБА_1 постійно користується частиною земельної ділянки, чим перешкоджає їй користуватися належним на праві власності нерухомим майном. Просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 користуватись земельною ділянкою.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 13 лютого 2014 року первісний та зустрічний позови задоволено.

Постановлено припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Старостав Горохівського району Волинської області, кадастровий номер 0720888303:01:001:0088.

Скасувати реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку в с. Старостав Горохівського району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0720888303:01:001:0088, виданого ОСОБА_3 (бланк серії ЯЛ № 486529).

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0334 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до схеми висновку земельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ; іншу частину земельної ділянки площею 0,2166 га залишити за ОСОБА_3, провівши поділ земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Старостав Горохівського району Волинської області, кадастровий номер 0720888303:01:001:0088.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1497,90 грн. судових витрат.

Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом заборони користуватися земельною ділянкою, що належить ОСОБА_3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволення первісного позову відповідач подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції при задоволенні первісного позову порушив норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення в зазначеній частині і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, в ній зазначених.

Позивач в судовому засіданні заперечила апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.

Задовольняючи первісний позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_1 набула права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, однак у зв'язку з тим, що вищезазначений будинок знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3, позивач позбавлена можливості оформити своє майнове право на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 9 червня 2005 року позивач ОСОБА_1 придбала у відповідача ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 9). 1 липня 2005 року комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно (т. 1, а.с. 10).

13 липня 2010 року Горохівською державною нотаріальною конторою видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її дочка ОСОБА_3 Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,60 га в межах згідно з планом, яка розташована в с. Старостав Холонівської сільської ради Горохівського району Волинської області, належної спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВЛ № 021546 (т. 1, а.с. 81-зв.).

На підставі вказаного свідоцтва ОСОБА_3 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 486529, ЯЛ № 486530, ЯЛ № 486531 на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, 0,0968 га та 0,2531 га для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 26-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року, чинній на час укладення договору купівлі-продажу між сторонами в даній справі) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції від 25 жовтня 2001 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Договір купівлі-продажу житлового будинку від 9 червня 2005 року не містить даних щодо розміру земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок.

Виходячи з вищенаведених вимог закону та умов договору купівлі-продажу до позивача перейшло право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

У ст. 378 ЦК України зазначено, що право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Виключний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку наведено у ст. 143 ЗК України.

Видача відповідачу правовстановлюючих документів на частину земельної ділянки, право на яку перейшло до позивача при придбанні житлового будинку, не передбачено у ст. 143 ЗК України чи будь-якій іншій нормі законодавства як підстава для примусового припинення прав на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

На даний час свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2010 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 486529 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд недійсними не визнавалися та є чинними.

Питання про захист своїх порушених прав у спосіб, встановлений законом позивач не порушує.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 передбачено скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав. Запис про скасування державної реєстрації права власності вчиняється державним реєстратором і скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку судом не передбачено.

Суд на зазначене уваги не звернув, припинивши право власності відповідача на земельну ділянку площею 0,25 га, цим же рішенням залишив їй частину цієї ж земельної ділянки площею 0,2166 га. За відсутності правових підстав для припинення права власності відповідача на земельну ділянку та скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, наявності чинних свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державного акта на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,0334 га згідно висновку судової експертизи.

За таких обставин у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, тому рішення суду в зазначеній частині колегією суддів на предмет законності та обґрунтованості не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 13 лютого 2014 року в частині задоволення первісного позову скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельну ділянку, скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді