Постанова

від 15.04.2014 по справі 910/21962/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 910/21962/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 у справі№ 910/21962/13 Господарського суду міста Києва за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Магнат" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквапарк" - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація прозобов'язання вчинити дії за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) третіх осібне з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Магнат" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквапарк", Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволено у повному обсязі; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» передати на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магнат» будівлю за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 1-а, разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку, відповідною технічною документацією, актом прийняття в експлуатацію, планом зовнішніх мереж; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» підписати з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Магнат» акт прийняття - передачі у формі та в порядку, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 11 жовтня 2002 року № 1521.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 (судді: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Гончаров С.А., Самсін Р.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала вмотивована порушенням пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не додав до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою (з додатками до неї), в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014, направити справу до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Скарга вмотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції вимог пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана ним апеляційна скарга містить єдину вимогу про скасування судового рішення, а її розмір обраховувався скаржником у відповідності до пункту 2.4. статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи із ставки 50 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви; суд апеляційної інстанції неправомірно вдався до оцінки законності судового рішення суду першої інстанції, поставивши під сумнів обгрунтованість прийняття позову до розгляду.

Позивач та треті особи відзив на касаційну скаргу не надали, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» на виконання вимог ухвали суду про прийняття касаційної скарги до провадження надійшли докази направлення касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквапарк".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Повертаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд керувався тим, що скаржником порушені вимоги вказаної норми, оскільки не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2., статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до пункту 2.4. статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлені такі ставки судового збору: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, визначаючи розмір судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вірно виходив з приписів наведеного вище законодавства, не оцінюючи обгрунтованість прийняття до розгляду позовної заяви судом першої інстанції.

Скаржник при оскарженні ним рішення в цілому безпідставно пов'язує визначення розміру належного до сплати судового збору з обсягом вимог, наведеними у апеляційній скарзі, а не зі змістом позовних вимог; при цьому жодних доводів у спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо визначення розміру ставки судового збору, яку належало сплатити при поданні позову, ним не наведено.

Таким чином, апеляційний суд, встановивши викладене та враховуючи вимоги статті 94, пункт 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, правомірно зазначив, що скаржником не додано доказів сплати судового збору у потрібному розмірі та вірно залишив апеляційну скаргу без розгляду.

Викладені в касаційній скарзі доводи скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акважитлосервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 у справі № 910/21962/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач