Рішення

від 23.01.2007 по справі 12/210-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/210-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.07р.

Справа № 12/210-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торговельний дім "Маркет-Груп", м. Дніпропетровськ 

до  Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” в особі Дніпропетровської філії Закритого Акціонерного Товариства  „ОТП Банк”, м. Дніпропетровськ

Третя особа: Закрите акціонерне товариство „Науково-виробниче об'єднання Український науково-дослідний інститут плодово-ягідного виноробства”,

м. Дніпропетровськ 

про  зобов'язання вчинити певні дії та стягнення  10797 грн. 43 коп.

Головуючий  суддя:  Жукова Л.В.

                                                                                       Члени колегії: Суддя Кощеєв І.М.

                                                                                                               Суддя Мороз В.Ф.

при секретарі-пом. судді Конєва С.О.

Представники:

  Від позивача Оровецький Р.А. довіреність б/н від 14.01.2005р.

Від відповідача  Боровік Ю.Ю. довіреність від 06.12.2006р.

Від третьої особи  Деркунський К.Л. довіреність від 03.01.2007р.  

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 192 000 грн.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між   ним та  відповідачем - АКБ „Райфайзенбанк Україна”,  29.10.2004р. було укладено договір про надання кредитної лінії № 19/1-304/2004. Виконання даного договору було забезпечено договорами застави товарів в обороті № РL-SR/2004-825 від 11.11.2004р., який був укладений між АКБ „Райфайзенбанк Україна” та Закритим акціонерним товариством „Науково-виробничого об'єднання Український науково-дослідний інститут плодово-ягідного  виноробства”, який виступив майновим поручителем ТОВ фірми ТД „Маркет-Груп” та  договором застави № РL/2004-797 від 01.11.2004р. укладений між АКБ „Райфайзенбанк Україна” і ТОВ ТД „Маркет-Груп”. Заставлене майно було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за номером 1484950 про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 5299505 від 28.10.2005р. Позивач вказує на те, що ним були отримані кошти в сумі 5200 000 доларів США., які ним повернуті 04.11.2005р. та отримані 04.11.2005р. кредитні кошти в сумі 4318578, 18 Євро, які повернуті позивачем відповідачу 06.07.2006р., що підтверджується довідкою банку № 3912 від 08.09.2006р. про відсутність заборгованості за кредитним договором. Позивач посилається в позові на те, що відповідачем порушено вимоги ст. 593 ЦК України, ст. 28 Закону України „Про заставу”  та п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою КМУ № 830 від 05.07.2004р. згідно до якого обтяжувач (відповідач) чи уповноважена ним особа повинен подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру. Однак, відповідач зазначені вимог вказаного вище Порядку не виконав та не здійснив ніяких дій стосовно подання заяви про виключення запису 1484950 з Державного реєстру у зв'язку з чим позивач не виконав обов'язки  перед  майновим поручителем ( ЗАТ „Інститут виноробства) щодо виводу товару з застави  та  позивач за претензією третьої особи 03.08.2006р.  сплатив збитки  в сумі 192 000 грн., які виникли у майнового поручителя у зв'язку з не виведенням з-під застави товарів, які ЗАТ „Інститут виноробства” повинен був поставити контрагенту, що підтверджується  копією платіжного доручення від 25.09.2006р. В  письмових поясненнях від 11.10.2006р. представник позивача додатково посилається на ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” якою передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. Позивач вказує на те, що зобов'язання за кредитним договором ним виконані 06.07.2006р., а тому вважає, що сплачена ним сума у розмірі 192 000 грн.  на користь третьої особи є збитками у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасного надання заяви про припинення обтяження і подальше вилучення майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

          Представник відповідача проти позову заперечує, в судовому засіданні та у наданому відзиві просить  відмовити позивачу в позові  посилаючись на те, що позивач невірно трактує норми ст. 593 ЦК України та зазначає, що договір застави товарів в обороті  № РL-SR/2004-825 від 11.11.2004р виступав  також і забезпеченням за договором про надання банківських гарантій, що підтверджується додатковими угодами до договору № 1, № 6 , № 9 за якими дію договору застави розповсюджено на договір надання банківських гарантій та строк їх становить 30.04.2007р., 20.01.2007р., 14.01.2007р., 26.01.2007р., тобто строк, протягом якого позивач мав право звернутися до відповідача з заявою про надання банківських гарантій не сплинув. Однак,  враховуючи укладену між позивачем та відповідачем додаткову угоду № 10 від 27.07.2006р. та  її затвердження загальними зборами позивача  згідно протоколу № 30 від 25.07.2006р. за умовами котрої дію договору про надання  банківських гарантій припинено з моменту набуття чинності додаткової угоди № 10. Після отримання підтвердження про вступ в дію додаткової угоди № 10 і як наслідок втрату чинності договору про надання банківських гарантій 03.08.2006р. відповідачем було подано реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень запису № 1484950. 03.08.2006р.  запис № 1484950 було виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується  копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 8580866 від 03.08.2006р. Представник відповідача моментом повного погашення зобов'язання за договором про надання банківських гарантій  вважає  підписання 27.07.2006р. між позивачем та відповідачем додаткової угоди № 10 та затвердження умов цієї додаткової угоди загальними зборами позивача. Протокол загальних зборів позивача № 30 від 25.07.2006р. був вручений відповідачу 01.08.2006р., що підтверджується відповідною службовою запискою, а тому відповідач вважає, що ним своєчасно (03.08.2006р.) було подано реєстратору  Державного реєстру заяву про припинення обтяження запису № 1484950. Щодо стягнення збитків представник відповідача  вважає їх недоведеними, оскільки  посилання  позивача про невиконання ним обов'язку щодо виводу товарів із застави майнового поручителя є неправомірним,  так як ст. 44 Закону України „Про обтяження вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” № 1255-ІУ від 18.11.2004р.  обов'язок подання держателю або Державному реєстратору заяви про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру покладено на обтяжувача, тобто на відповідача, а тому підстави для задоволення претензії третьої особи у позивача були відсутні.

          Представник третьої особи в письмових поясненнях наданих суду та в судовому засіданні пояснив, що 11.11.2004р. між АКБ „Райффайзенбанк” та ЗАТ „Інститут виноробства” було укладено договір застави товарів в обороті ( майнова порука) № PL-SR/2004-825 з метою забезпечення зобов'язань позивача перед відповідачем по договору про надання банківських гарантій № LG/2004-794  від 11.11.2004р. 14.09.2005р. було укладено додаткову угоду № 1 до договору застави згідно якої дію договору було поширено також на договір про надання кредитної лінії № 19/1-304/2004 від 29.10.2004р.; договір про надання кредитної лінії № 19/1-510/2005 від 14.09.2005р.; договір про надання кредитної лінії № 19/1-166/2004 від 09.07.2004р. укладених між позивачем та відповідачем. 21.06.2006р.   підприємство звернулося до  позивача з листом про вирішення питання можливості виведення з-під застави товарів в обороті по договору застави № РL-SR/2004-825 від 11.11.2004р. Позивач, в свою чергу, повідомив  майнового поручителя (третю особу у цій справі) про виконання ним 05 та 06.07.2006р. своїх зобов'язань перед банком по кредитних договорах. З цього моменту договір застави продовжував забезпечувати договір про надання банківських гарантій № LG/2004-794  від 11.11.2004р. 14.07.2006р. ЗАТ „Інститут виноробства” уклало з ТОВ „Сервіс Торг” договір № 1407/06 на поставку виноматеріалів. Предметом поставки даного договору були виноматеріали, які раніше передавалися в заставу як забезпечення виконання  зобов'язань позивача перед відповідачем. Однак, поставка продукції за цим договором не відбулася у встановлені  договором строки у зв'язку з тим, що позивач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поруки, який був укладений між позивачем та третьою особою шляхом обміну листами у відповідності до вимог ч. 1 ст. 207 ЦК України та за яким позивач взяв на себе зобов'язання у випадку виробничої потреби  на вимогу  ЗАТ „Інститут виноробства” здійснити всі заходи для виводу товарів з-під застави.  У зв'язку з  порушенням строків поставки продукції за договором № 1407/06 ТОВ „Сервіс Торг” направило до ЗАТ „Інституту виноробства” претензію  від 17.07.2006р. щодо сплати штрафу в сумі 192 000 грн.  передбаченого п.5.2 договору. На підставі цієї претензії  ЗАТ „Інститут виноробства” було змушено сплатити ТОВ „Сервіс Торг” штраф у розмірі 192 000 грн. В свою чергу, ЗАТ „Інститут виноробства” 03.08.2006р. звернулося до позивача з претензією на суму 192 000 грн. через те, що позивач не виконав свої зобов'язання за договором поруки укладеного між третьою особою та позивачем  25.09.2006р. за платіжним дорученням № 486 позивачем було перераховано на нашу користь збитки за претензією від 03.08.2006р.

          Ухвалою суду від 22.12.2006р. замінено відповідача у справі –АКБ „Райфайзенбанк Україна” в особі Дніпропетровської філії АКБ „Райфайзенбанк Україна” на Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” в особі Дніпропетровської філії ЗАТ „ОТП Банк”.

          У судовому засіданні оголошувалася перерва до  23.01.2007р.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

          29.10.2004р. між Акціонерним комерційним банком „Райффайзенбанк Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Торговельним дім „Маркет-Груп” було укладено договір про надання кредитної лінії № 19/1-304/2004.

          Згідно умов п.1.1 цього договору Банк надав Позичальнику кредитну лінію у розмірі не більш ніж 5200 000  доларів США. Кредитні кошти отримувались та повертались наступним чином: в період з 04.11.2004р. по 29.11.2004р. Позичальником (позивачем) були отримані 5200 000 доларів США, які   були повернуті 04.11.2005р. в сумі 5200 000 доларів США. 04.11.2005р. Позичальником (позивачем) було отримано кредитних коштів в сумі 4318678,18 Євро, які повернуті 06.07.2006р.

          Виконання даних зобов'язань було забезпечено  договором застави товарів в обороті № PL-SR/2004-825 від 11.11.2004р. укладеним між АКБ „Райффайзенбанк Україна” та Закритим акціонерним товариством „Науково-виробниче об'єднання Україснький науково-дослідний інститут плодово-ягідного виноробства”, який виступив майновим поручителем позивача. Предметом застави за цим договором були товари в обороті  виноматеріали відповідно до переліку, зазначеному в  Додатках до договору застави товарів в обороті.

          Заставлене майно було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за номером 1484950, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 5299505 від 28.10.2005р.

          14 вересня 2005р. між відповідачем та майновим поручителем була укладена Додаткова угода № 1 до договору застави за умовами якої були внесені зміни до переліку товарів в обороті, що виступали предметом застави за договором застави.

          Крім того, відповідно до умов даної Додаткової угоди № 1 дію договору застави було додатково розповсюджено на договір про надання банківських гарантій № LG/2004-794, що був укладений між   позивачем та АКБ „Райффайзенбанк Україна”  11.11.2004р.

          У зв'язку зі змінами у Переліку предмету застави та у розмірі зобов'язання позивача та строку його виконання, 28.10.2005р. були внесені відповідні зміни до реєстраційного  запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 1484950, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 5299505 від 28.10.2005р.

          Також, договір застави товарів в обороті № РL-SR/2004-825  від 11.11.2004р. забезпечував виконання зобов'язань за  такими договорами, а саме:  договір про надання кредитної лінії № 19/1-304/2004 від 29.10.2004р.; договір про надання кредитної лінії № 19/1-510/2005 від 14.09.2005р.; договір про надання кредитної лінії № 19/1-166/2004 від 09.07.2004р.; договір про надання банківських гарантій № LG/2004-794  від 11.11.2004р.

          Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наданими документами позивачем зобов'язання за договором кредитної лінії № 19/1-304/2004 від 29.10.2004р. виконані позивачем 06.07.2006р.

Зобов'язання  за договором кредитної лінії № 19/1-510/2005 від 14.09.2005р. виконані позивачем 05.07.2006р.

За договором кредитної лінії № 19/1-166/2004 від 09.07.2004р. кредитні кошти позичальником від АКБ „Райффайзенбанк” не отримувались, а тому зобов'язання перед банком за цим договором у позивача відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що з 07.07.2006р. договір застави товарів в обороті  № РL-SR/2004-825  від 11.11.2004р. продовжував забезпечувати договір про надання банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р., що підтверджується додатковою угодою № 1 до договору застави укладеною 14.09.2005р. між відповідачем та майновим поручителем.

          А тому посилання позивача на те, що  06.07.2006р. зобов'язання ним виконані належним чином перед банком за договором кредитної лінії № 19/1-304/2004 від 29.10.2004р. та у відповідності зі ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” відповідач повинен був протягом п'яти днів подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру є безпідставними та такими, що суперечать вищенаведеним доводам, які не спростовані позивачем в  ході судового розгляду.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем  на підставі направлених позивачем листів від 10.07.2006р. та від 17.07.2006р.  про виведення з-під застави товарів, наданих в заставу за договором застави товарів в обороті № РL-SR/2004-825 від 11.11.2004р.  27.07.2006р. між  відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 10 до договору про надання банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р.  

Згідно п.1, п.2  Додаткової угоди № 10 припинено дію договору з моменту набуття чинності цієї додаткової угоди № 10. Ця додаткова угода № 10 є невід'ємною частиною  договору, набуває чинності з моменту її підписання  сторонами та затвердження загальними зборами Клієнта.

Дата додаткова угода № 10 до договору про надання  банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р.   затверджена загальними зборами учасників  ТОВ фірми ТД „Маркет-Груп”, що підтверджується протоколом загальних зборів від 25.07.2006р.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання  позивача щодо повернення банківської гарантії згідно договору про надання  банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р. 20.07.2006р. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно умов додаткової угоди № 9 до цього договору від 03.05.2006р. строк дії гарантій на користь бенефіціарів за договором про надання банківських гарантій становить 30.04.2007р., 20.01.2007р., 14.01.2007р., 26.01.2007р., тобто, термін протягом якого позивач мав право звернутися до відповідача з заявою про надання банківських гарантій та протягом якого відповідач повинен був задовольнити таку заяву, не сплинув.

У зв'язку з вищенаведеним, до припинення дії договору про надання банківських гарантій на підставі додаткової угоди № 10 від 27.07.2006р. зобов'язання відповідача перед позивачем щодо надання банківських гарантій на підставі відповідних заяв, що можуть бути надані у майбутньому позивачем, були чинні.

Згідно з п.5.6 договору про надання банківських гарантій договір про надання банківських гарантій діє до моменту належного виконання позивачем та відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим  договором.

Відповідно до виписок банку наявних в матеріалах справи 25.07.2006р. позивачем були направлені відповідачеві кошти на погашення комісії за користування гарантіями, що підтверджує наявність зобов'язань позивача перед відповідачем навіть після повернення бенефіціарами банківських гарантій за договором про надання банківських гарантій.

Таким чином, моментом повного припинення зобов'язання за договором про надання банківських гарантій виступає підписання 27.07.2006р. між відповідачем та позивачем додаткової угоди № 10 та затвердження умов цієї додаткової угоди загальними зборами позивача (протокол № 30 від 25.07.2006р.).

Підписуючи  вказану вище додаткову угоду № 10  27.07.2006р. і затверджуючи її укладання на загальних зборах учасників, позивач у такий спосіб підтвердив що до її підписання та затвердження договір про надання банківських гарантій був чинний та зобов'язання за цим договором не були припинені для обох сторін.

Так, згідно наявної в матеріалах справи службової записки працівника банку від 01.08.2006р. від позивача отримано протокол загальних зборів  позивача  № 30 від 25.07.2006р. про затвердження додаткової угоди № 10 від 27.07.2006р. до договору  про надання банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р.

03.08.2006р. на підставі додаткової угоди № 10 до договору про надання банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р.  та протоколу загальних зборів позивача № 30 від 25.07.2006р. відповідачем було подано державному реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження запису № 1484950.

03.08.2006р. запис № 1484950 було виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) № 8580866 від 03.08.2006р.

Згідно ст. 593 ЦК України  право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

За ст. 44 Закону України  „Про  забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” після припинення обтяження обтяжувач протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Як встановлено в судовому засіданні та наданими документами, відповідач   01.08.2006р.  отримав протокол загальних зборів позивача № 30 від 25.07.2006р. про затвердження умов додаткової угоди № 10 до договору про надання банківських гарантій №  LG/2004-794  від 11.11.2004р. щодо припинення дії даного договору та звернувся з заявою до державного реєстратора  про припинення обтяження 03.08.2006р., тобто   обтяжувач (відповідач)  звернувся з вказаною вище заявою своєчасно у відповідності з вимогами  ст. 44 Закону України  „Про  забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Посилання  позивача та третьої особи на те, що позивачем були невиконані зобов'язання за договором поруки укладеного між сторонами у відповідності до вимог ч. 1 ст. 207 ЦК України шляхом обміну листами не може бути прийнято судом до уваги, оскільки взяті на себе позивачем  зобов'язання щодо виведення з-під застави товарів за договором застави товарів в обороті № РL-SR/2004-825  від 11.11.2004р.,  суперечать чинному законодавству, а саме: ст. 44 Закону України  „Про  забезпечення  вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, якою обов'язок по виведенню майна з-під застави покладено на обтяжувача (відповідача).

Крім того, посилання позивача на понесені ним збитки  в сумі 192 000 грн., які він сплатив третій особі  за невиконання зобов'язання по виведенню майна з-під застави  не можуть бути  розцінені  як  збитки, заподіяні винними діями відповідача, оскільки вони не доведені позивачем в судовому засіданні та спростовуються вищенаведеними доказами.

Отже, суд враховуючи викладене, не находить підстав для задоволення позову позивача, оскільки вина відповідача щодо понесення позивачем збитків в сумі 192 000 грн. відсутня та судом встановлено  дії відповідача  по виконанню  щодо виведення  з-під  застави товарів за договором застави товарів в обороті № РL-SR/2004-825  від 11.11.2004р. відповідають вимогам чинного законодавства та договірних відносинам, які були  досягнуті між сторонами та позивачем не спростовані в ході судового розгляду.

          Приймаючи до уваги викладене, та керуючись ст.ст. 526,  593 Цивільного Кодексу України, ст. 44 Закону України  „Про  забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 44 Закону України „Про обтяження вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , ст.ст.  33, 49,  82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:

          В позові відмовити.

Головуючий  суддя:

 Л.В. Жукова

Члени колегії: Суддя:                                                                                  І.М. Кощеєв

                          Суддя:                                                                                   В.Ф. Мороз

Рішення підписано 23.01.2007р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.