Ухвала

від 03.04.2014 по справі 825/72/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/72/14 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой - Чернігів» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой - Чернігів» про стягнення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно довідки начальника відділення РЕР з обслуговування м. Мена, Менського, Корюківського, Новгород-Сіверського, Семенівського, Щорського районів від 24.05.2013 №393, 03.10.2009 року в Менському РЕР був зареєстрований автомобіль GEELY JL 7162, 2009 року випуску, який згодом був придбаний громадянкою ОСОБА_3 у ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів».

У зв'язку з цим, УПФУ в м. Менському районі 10.06.2013 року звернулось до ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» з пропозицією добровільно сплатити збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1877,50 грн.

Оскільки вказаний збір відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» сплатити збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що чинним законодавством України передбачена сплата збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні транспортного засобу, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та вмотивованими.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, пунктом 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Тобто, відповідно до вказаного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Проте, відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Разом з тим, ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Кім того, у роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що при вирішенні даних спірних правовідносинах слід керуватися нормами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постанови № 1740.

Враховуючи, що Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача сплатити збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні транспортного засобу в розмірі 1877,50 грн.

Апелянт наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що на його думку є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог та як наслідок закриття провадження у справі.

Колегія суддів не може погодитись із такими посиланнями апелянта та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, громадянкою ОСОБА_3 був придбаний у ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» автомобіль GEELY JL 7162, 2009 року випуску, та сплачено при цьому збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1877,50 грн.

Не погоджуючись із зобов'язанням по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1877,50 грн. громадянка ОСОБА_3 звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року було залишено без змін Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання рішення неправомірним та стягнення коштів, в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_3 було задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на її користь безпідставно сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1877,50 грн.

У зв'язку з цим, УПФУ в м. Менському районі 10.06.2013 року звернулось до ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» з пропозицією добровільно сплатити збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1877,50 грн. (а.с.12).

Листом від 26.06.2013 року №79/06 ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Чернігів» повідомило УПФУ в м. Чернігові про відмову виконати вимогу про сплату коштів у сумі 1877,50 коп., що і стало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже було зазначено 26.06.2013 року відповідач відмовився від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим 25.12.2013 року пенсійний фонд звернувся до суду з позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області заявлений в межах строку позовної давності, а отже твердження апелянта щодо його пропуску спростовуються наведеними вище обставинами та нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой - Чернігів» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2014 року.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.