Постанова

від 14.04.2014 по справі 906/104/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа № 906/104/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу підприємства інвалідів "Гарантія", що засноване на власності Житомирського обласного громадського об'єднання інвалідів - підприємців "Рубікон" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.2014 р. у справі № 906/104/14

за позовом Дочірнього підприємства "РИТМ" товариства з обмеженою відповідальністю "РоСт"

до підприємства інвалідів "Гарантія", що засноване на власності Житомирського обласного громадського об'єднання інвалідів - підприємців "Рубікон"

про стягнення 191160,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Ритм" товариства з обмеженою відповідальністю "РоСт" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до підприємства інвалідів "Гарантія", що засноване на власності Житомирського обласного громадського об'єднання інвалідів-підприємців "Рубікон" про стягнення 191160,00 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.02.2014 року (суддя Прядко О.В.) вказаний позов задоволено повністю.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції вказав, що на виконання договору поставки №435 від 30.07.2013 року позивачем було здійснено 100% попередню передоплату за обумовлену сторонами в рахунку-фактурі продукцію в сумі 191160,00грн. Натомість, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, внаслідок чого суд дійшов висновку, що у силу ч.2 ст. 693 ЦК України, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення.

Апелянт зокрема зазначає, що важливою обставиною, що спричинила ситуацію, яка призвела до подання ДП "Ритм" позову про стягнення з ПІ "Гарантія" коштів стало невиконання умов договору та шахрайських дій ФОП ОСОБА_1 Вважає, що відповідачем у повній мірі доведено факт впливу дій третіх осіб на неможливість виконання ПІ "Гарантія" договірних зобов'язань.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.2014 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання представника, на підтвердження чого надав рішення господарського суду Херсонської області від 11.03.2014 року у справі №923/200/14.

Колегія суддів з приводу заявленого клопотання вважає за необхідне зазначити, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як правильно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.07.2013 року дочірнє підприємство "Ритм" товариства з обмеженою відповідальністю "РоСт" (покупець) та підприємство інвалідів "Гарантія", що засноване на власності Житомирського обласного громадського об'єднання інвалідів-підприємців "Рубікон" (постачальник) уклали договір поставки №435, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця товар партіями згідно узгодженого переліку кількості, асортименту та ціни товару у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору (далі - договір) (а.с. 9-10).

Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов'язався сповіщати постачальника про свій намір здійснити чергову закупівлю товару шляхом оформлення замовлення, в якому зазначає кількість та асортимент товару. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

За приписами п. 2.2 договору постачальник на основі отриманого замовлення і за наявності товару на складі складає перелік кількості, асортименту та ціни товару і надсилає його покупцю для узгодження. Зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами переліку кількості та асортименту товару.

Згідно п. 8.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

08.11.2013 року ПІ "Гарантія" виставило ДП "Ритм" ТОВ "РоСт" рахунок-фактуру №010 згідно договору №435 від 30.07.2013 року на загальну суму товару у розмірі 191160,00 грн. (а.с.14).

Платіжним дорученням №2332 від 12.11.2013 позивачем було здійснено 100% попередню передоплату за обумовлену сторонами в рахунку-фактурі продукцію в сумі 191160,00грн (а.с.11).

Згідно п.3.1 договору постачальник зобов'язався здійснити поставку товару протягом 10 днів з моменту отримання підписаного покупцем переліку кількості, асортименту та ціни товару.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що дії відповідача щодо виставлення рахунку-фактури №010 від 08.11.2013 року на суму 191160,00 грн. та дії позивача щодо перерахування вказаної вартості товарів, свідчать про погодження сторонами кількості, асортименту та ціни поставки партії продукції за договором №435 від 30.07.2013 року.

Таким чином, з огляду на приписи п. 3.1 договору, у відповідача виник обов'язок поставити позивачу продукцію у строк до 22.11.2013 року.

Однак, 20.12.2013 року ДП "Ритм" ТОВ "РоСт" надіслало ПІ "Гарантія" претензію №359, в якій запропонувало в строк до 02.01.2014 року або повернути кошти в сумі 191160 грн., або поставити продукцію (а.с. 12, 13).

У відповідь на дану претензію, відповідач у листі №420 від 08.01.2014 року вказав, що з метою закупівлі сировини, ним було перераховано кошти ФОП ОСОБА_1 Водночас, відповідач повідомив, що станом на 10.12.2013 року товар так і не був поставлений на адресу ПІ "Гарантія", оскільки приміщення ФОП ОСОБА_1, де знаходився верстат кліше та сировина для замовлення ПІ "Гарантія", опечатано працівниками міліції, які проводять слідчі дії і коли їх буде завершено не відомо (а.с.15).

Відтак, відповідач свої зобов'язання за договором №435 від 30.07.2013 року не виконав, доказів постачання позивачу товарів згідно договору №435 від 30.07.2013 року не надав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.ст. 173, 174 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 191160 грн. попередньої оплати за договорами поставки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Твердження апелянта про те, що ПІ "Гарантія" не виконало договірні зобов'язання перед ДП "Ритм" ТОВ "РоСт" внаслідок неправомірних дій ФОП ОСОБА_1 відхиляються колегією суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, неналежне виконання контрагентом відповідача своїх договірних зобов'язань, не є обставиною, що звільняє ПІ "Гарантія" від відповідальності за договором №435 від 30.07.2013 року.

Більше того, наявність або відсутність певних обставин не позбавляє покупця права вимагати у продавця повернення суми попередньої оплати вартості не переданого (не поставленого ) товару.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Відтак, місцевий господарський суд повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.2014 р. у справі № 906/104/14 залишити без змін, апеляційну скаргу підприємства інвалідів "Гарантія", що засноване на власності Житомирського обласного громадського об'єднання інвалідів - підприємців "Рубікон" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №906/104/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.