Постанова

від 28.03.2014 по справі 804/451/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/451/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріБубенець Т.А. за участю: представника позивача представника відповідача Целік Т.С. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вето» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Наказу №573 від 19.11.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» винесено без достатніх правових підстав, оскільки відповідачем до прийняття такого наказу не дотримано процедури направлення запиту податкового органу, а тому оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що податковий орган, видаючи наказ про проведення перевірки, діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.11.2013 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято наказ №573 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Вето» по взаємовідносинам із ТОВ «ТК «Сімплекс» (код ЄДРПОУ 38548199) за червень 2013 року, ТОВ «Продсервіслюкс» (код ЄДРПОУ 38198165) за грудень 2012 року, за січень, лютий, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Санторіна» (код ЄДРПОУ 38199142) за березень 2013 року, ПП «Джерело» (код ЄДРПОУ 13416759) за серпень 2013 року.

Як вбачається з вказаного наказу, підставою для проведення перевірки став підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою умовою для проведення документальної позапланової перевірки є направлення письмового запиту.

Згідно підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Отже, отримання копій документів відбувається виключно у випадках і при наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Письмова вимога податкового органу має містити конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, у запиті зазначаються посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що письмовий запит податкового органу повинен містити вказівку як на юридичні підстави його надіслання, тобто норми закону, згідно яких орган державної податкової служби має право на отримання запитуваної податкової інформації, так і на фактичні підстави для направлення відповідного запиту - певні обставини, що обумовили необхідність реалізації контролюючим органом відповідних владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направляв на адресу позивача запити від 21.10.2013 року №10613/10/15-2 та від 31.10.2013 року №12019/10/04-64-22-03-11, проте всупереч наведеному податковим органом у запитах про надання інформації не зазначено, які факти, що свідчать про порушення, виявлені Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в чому полягають такі порушення та які норми законодавства України були порушені підприємством позивача.

Суд зазначає, що твердження відповідача про те, що підстави для направлення запиту податковою інспекцією були вказані, при дослідженні судом запиту не знайшли свого підтвердження, а саме у вступній частині запиту відповідачем було зазначено лише загальні статті Податкового кодексу України про права органів державної податкової служби та про порядок отримання податкової інформації контролюючими органами, а не фактичні підстави для направлення запиту.

Зі змісту заперечень вбачається, що у відповідача виникла необхідність отримати інформацію від товариства з обмеженою відповідальністю «Вето», документи та пояснення стосовно господарських відносин з ПП «Джерело» за період серпень 2013 року та з ТОВ «Сімплекс» за період червень 2013 року у зв'язку з тим, що за результатами податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте запити, які направлялись на адресу позивача, не містили наведений конкретний перелік підстав для надання інформації.

При цьому суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Вето» не здійснено буд-якого виконання вимог запитів у десятиденний термін.

Нормою статті 73 Податкового кодексу України передбачено місячний строк надання відповіді на запит з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), а підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено термін 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, вимога позивача про виконання запиту у десятиденний строк суперечить нормам податкового законодавства щодо отримання податкової інформації контролюючими органами.

Судом встановлено, що запити від 21.10.2013 року №10613/10/15-2 та від 31.10.2013 року №12019/10/04-64-22-03-11 отримано позивачем 05.11.2013 року. Матеріалами справи було підтверджено той факт, що позивач не ухилявся від відповіді на вказані запити, про що свідчать направлені податковому органу пояснення вих.№577-03 від 18.11.2013 року (вх. від 18.11.2013 року, від 19.11.2013 року).

Викладені обставини спростовують висновки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невиконання запиту у визначений термін, оскільки позивачем було дотримано строк надання відповіді, а саме 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України закріплено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що запити Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідають вимогам Податкового кодексу України до обов'язкового письмового запиту контролюючого органу.

Отже, при винесені відповідачем наказу №573 від 19.11.2013 року у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вето».

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 73,08 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №573 від 19.11.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вето».

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко