Постанова

від 14.04.2014 по справі 803/477/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 803/477/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

з участю представника позивача Ганущин М.В.,

представника відповідача Приходько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини" звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002172200 та №0002182200 від 21.10.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нововолинською ОДПІ проведену невиїзну документальну перевірку ТОВ "Волиньзапчастини" щодо встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" за І квартал 2012 року, за результатами якої складено акт №643/172/2201/33211369 від 11.10.2013 року у якому податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Волиньзапчастини" п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.22, ст.23, ст.138 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 900 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 11 900 грн. та п.п.185.1 ст.185, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11 333, 00 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 11 333, 00 грн. На підставі акту перевірку №643/172/2201/33211369 від 11.10.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0002182200 від 21.10.2013 року, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 17 850 грн., в тому числі за основним платежем 11 900 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 5 950 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002172200 від 21.10.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 16 999, 50 грн., в тому числі за основним платежем 11 333 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 5 666, 70 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення рішення №0002182200 та №0002172200 від 21.10.2013 року безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.

Вказує, що придбання послуг у ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", а саме, встановлення GPS-пристроїв на транспортні засоби, пов'язане з господарською діяльністю ТОВ "Волиньзапчастини" оптовою та роздрібною торгівлею автозапчастинами. Операції по придбанню послуг відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Волиньзапчастини". При підписанні актів здачі-приймання виконаних робіт сторони підтвердили факт надання та отримання послуг, кількістю, асортиментом та ціною таких послуг.

Вважає, що на підставі вказаних господарських операцій, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму в розмірі 11 333 грн. та віднесено до складу валових витрат суму в розмірі 11 900 грн., а тому, просив суд визнати протиправними та скасувати винесені Нововолинською ОДПІ податкові повідомлення-рішення №0002182200 та №0002172200 від 21.10.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В поданих до суду письмових запереченнях акцентував увагу суду на тому, що до перевірки ТОВ "Волиньзапчастини" не надано документів на підтвердження проведення розрахунків за отриманні послуги, а також відсутні первинні документи: договір, замовлення про надання послуг, документів складського обліку, що підтверджують оприбуткування GPS, перелік автотранспортних засобів на які були встановлені GPS та інших документів, які б підтверджували фактичне надання послуг із встановлення GPS та їх використання в господарській діяльності.

Крім того, Нововолинською ОДПІ отримано від ДПІ у Сихівському районі м. Львова акт №953/22-20/37741019 від 07.07.2012 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2011 року по 02.07.2012 року", у якому встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності та встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування податкового кредиту. Також, перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій за період з 01.121.2011 року по 30.04.2012 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання та продажу товарів підприємствам, в тому числі ТОВ "Волиньзапчастини".

Враховуючи матеріали перевірки ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" та відсутність у ТОВ "Волиньзапчастини" первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання послуг із встановлення GPS-пристроїв та їх використання в господарській діяльності, за результати перевірки ТОВ "Волиньзапчастини" не підтверджено господарських операцій по отриманню послуг із встановлення GPS від ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", чим порушено п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.22, ст.23, ст.138 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 900 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 11 900 грн. та п.п.185.1 ст.185, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11 333, 00 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 11 333, 00 грн.

Таким чином, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та таким, що не підлягають до задоволення, а тому просить в задоволені адміністративного позову ТОВ "Волиньзапчастини" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002182200 та №0002172200 від 21.10.2013 року, відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що з 03.10.2013 року по 07.10.2013 року Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Волиньзапчастини" щодо встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" за І квартал 2012 року, за результати якої складено акт перевірки №643/172/2201/33211369 від 11.10.2013 року.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Волиньзапчастини" в І кварталі 2012 року здійснювало фінансово-господарські операції з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", а саме ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" надавало ТОВ "Волиньзапчастини" послуги із встановлення GPS-пристроїв.

На підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", позивачем надано копії 3-х актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та копії 3-х накладних на загальну суму 68 000 грн., в тому числі ПДВ 11 333, 33 грн.

Проте, до перевірки ТОВ "Волиньзапчастини" не надано документів на підтвердження проведення розрахунків за отримані послуги, а також відсутні первинні документи: договір, замовлення про надання послуг, документів складського обліку, що підтверджують оприбуткування GPS, перелік автотранспортних засобів на які були встановлені GPS та інших документів, які б підтверджували фактичне надання послуг із встановлення GPS та їх використання в господарській діяльності.

Разом з тим, Нововолинською ОДПІ отримано від ДПІ у Сихівському районі м. Львова акт №953/22-20/37741019 від 07.07.2012 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2011 року по 02.07.2012 року", у якому встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності та встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування податкового кредиту. Також, перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій за період з 01.121.2011 року по 30.04.2012 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання та продажу товарів підприємствам, в тому числі ТОВ "Волиньзапчастини".

Враховуючи матеріали перевірки ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" та відсутність у ТОВ "Волиньзапчастини" первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання послуг із встановлення GPS та їх використання в господарській діяльності, за результати перевірки ТОВ "Волиньзапчастини" не підтверджено господарських операцій по отриманню послуг із встановлення GPS від ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", чим порушено п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.22, ст.23, ст.138 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 900 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 11 900 грн. та п.п.185.1 ст.185, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11 333, 00 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 11 333, 00 грн.

На підставі акту перевірки №643/172/2201/33211369 від 11.10.2013 року Нововолинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002182200 від 21.10.2013 року, яким ТОВ "Волиньзапчастини" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 17 850 грн., в тому числі за основним платежем 11 900 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 5 950 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002172200 від 21.10.2013 року, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 16 999, 50 грн., в тому числі за основним платежем 11 333 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 5 666, 70 грн.

ТОВ "Волиньзапчастини" оскаржено податкові повідомлення-рішення №0002182200 та №0002172200 від 21.10.2013 року в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області №3213/10/10.2-06 від 22.11.2013 року про результати розгляду первинної скарги та рішенням Міністерства доходів і зборів України №2301/6/99-99-10-01-15 від 06.02.2014 року про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення №0002182200 та №0002172200 від 21.10.2013 року залишені без змін, а скарги без задоволення.

Однак, суд вважає податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №0002182200 та №0002172200 від 21.10.2013 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються статтею 198 ПК України.

Так, пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2. та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що віднесення ТОВ "Волиньзапчастини" до складу валових витрат коштів затрачених на оплату послуг ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", а також віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області за №11991020000000041.

Основними видами діяльності ТОВ "Волиньзапчастини" є: 50.10.1 оптова торгівля автомобілями; 50.10.2 роздрібна торгівля автомобілями; 50.10.3 посередництво в торгівлі автомобілями; 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 50.30.1 оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; 50.50.0 роздрібна торгівля пальним.

Як встановлено судом, 17.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини", далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західавтотрек", далі Замовник, укладено договір на виконання робіт №27/10, за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника на умовах Договору виконати роботи з монтування GPS-пристроїв навігаційної системи моніторингу марки Teltonika FM на транспортні засоби в кількості 600 штук, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. (а.с.61-65)

З пояснень представника позивача судом встановлено, що Приватним підприємством "Будівельні матеріали плюс ЛВ" були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини", з метою виконання останнім договору №27/10 від 17.10.2011 року, послуги по встановленню GPS-пристроїв на загальну суму 68 000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 11 333, 33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, а саме: №3 від 16.01.2012 року на загальну суму 27 200 грн., в тому числі ПДВ 4 533, 33 грн., №4 від 23.01.2012 року на загальну суму 27 200 грн., в тому числі ПДВ 4 533, 33 грн., №5 від 30.01.2012 року на загальну суму 13 600 грн., в тому числі ПДВ 2 266, 67 грн. та актами здачі-прийняття робіт від 16.01.2012 року, 23.01.2012 року та 30.01.2012 року. (а.с.34-36, 77-79)

Позивачем проведено оплату за надані послуги в безготівковій формі в загальній сумі 68 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1417 від 30.01.2012 року на суму 39 000 грн., №1420 від 06.02.2012 року на суму 19 000 грн. та №1422 від 09.02.2012 року на суму 10 000 грн. (а.с.51-53)

В подальшому, витрати пов'язані з наданням послуг Приватним підприємством "Будівельні матеріали плюс ЛВ" включені ТОВ "Волиньзапчастини" до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а суми податку на додану вартість в розмірі 11 333, 33 грн. відображено у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість у відповідні звітні періоди.

Крім того, судом встановлено, що виконання ТОВ "Волиньзапчастини" перед ТОВ "Західавтотрек" договірних зобов'язань по договору на виконання робіт №27/10 від 17.10.2011 року, підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000029 від 29.02.2012 року з якого вбачається, що виконавцем - ТОВ "Волиньзапчастини" були проведені роботи по встановленню GPS-пристроїв на загальну суму 70 000 грн., втому числі ПДВ 11 666, 67 грн. Сторони претензій одна до одної не мають. (а.с.75)

ТОВ "Західавтотрек" проведено оплату за надані ТОВ "Волиньзапчастини" послуги на загальну суму 70 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Волиньзапчастини" від 10.04.2014 року. (а.с.76)

Також, ТОВ "Волиньзапчастини" в підтвердження наданих послуг виписано ТОВ "Західавтотрек" податкову накладну №103 від 27.01.2012 року на загальну суму 70 000 грн., втому числі ПДВ 11 666, 67 грн., що також вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних. (а.с.66, 70-72)

Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, зв'язок між фактом надання послуг по встановленню GPS-пристроїв і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток сум по взаємовідносинах з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", а також формування податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість періоду, що перевірявся.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи первинних документів, на підставі яких ТОВ "Волиньзапчастини" віднесено суми по взаємовідносинах із ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" до складу валових витрат при обчислені об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, а також з урахуванням наявних в матеріалах справи первинних документів, що підтверджують факт надання послуг по встановленню GPS-пристроїв, у суду відсутні підстави вважати, що діяльність ТОВ "Волиньзапчастини" із ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" фактично не відбувалась.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що відсутність у ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень свідчить про те, що ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору №08/2007-1 від 01.01.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3, надалі Орендодавець, що діє на підставі свідоцтва, та ТОВ "Волиньзапчастини", надалі Орендар, уклали договір за умовами якого Орендодавець надає в суборенду, а Орендар приймає частину ремонтних боксів з обладнанням площею 53, 8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.60)

Таким чином, судом встановлено, що у користуванні ТОВ "Волиньзапчастини" знаходяться ремонтні бокси з обладнанням для проведення відповідних робіт.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні не віднайшли свого підтвердження посилання представника відповідача на неможливість ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" надання послуг по встановленню GPS-пристроїв, у зв'язку з відсутністю власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, оскільки дані роботи проводились у ремонтних боксах, орендованих ТОВ "Волиньзапчастини".

Також, відповідачем не спростовано в судовому засіданні можливості ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" використання під час виконання робіт по встановленню GPS-пристроїв праці найманих осіб.

Крім того, сама по собі господарська діяльність по встановленню GPS-пристроїв не потребує наявності у ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" складських приміщень та виробничих потужностей.

В той час, як єдиним мотивом для висновку про визнання господарських операцій такими, що фактично не відбувались, слугували результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", викладеним в акті перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова №953/22-20/37741019 від 07.07.2012 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2011 року по 02.07.2012 року".

А тому, висновки податкового органу про те, що ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій та місцезнаходження майна є безпідставними.

Крім того, в силу приписів ст.ст.8 і 19 Конституції України лише висновку одного органу державної податкової служби України про визнання господарських операцій такими, що фактично не відбувались є недостатнім для висновку іншого органу державної податкової служби України про порушення контрагентом такого платника податків законів з питань оподаткування.

Поряд з тим, при проведенні перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог Податкового кодексу України, відповідач не надав правової оцінки первинним бухгалтерським та іншим документам, які фактично засвідчують здійснення господарських операцій з контрагентами.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, практика Європейського Суду з прав людини також підтверджує такий підхід до вирішення податкових спорів. Зокрема, у рішенні від 22.01.2009 року по справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) ЄСПЛ зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Правова позиція Верховного Суду України викладена у рішенні від 29.10.2010 року в справі №21-14-а10, де суд підтвердив, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Також, у рішенні від 31.01.2011 року в справі №21-47-а10 Верховним Судом України зроблено висновок про те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальності за негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, діючим законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень.

Судом досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту проведених фінансово-господарських операцій та підтверджують обґрунтованість віднесення сум по взаємовідносинах із ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" до складу валових витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток, а сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0002172200 від 21.10.2013 року та №0002182200 від 21.10.2013 року відповідачем не було досліджено та враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, а отже податкові повідомлення-рішення №0002172200 від 21.10.2013 року та №0002182200 від 21.10.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, на підставі ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини" понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 гривні 70 копійок, підтверджені квитанцією №ПН163 від 05.03.2014 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0002172200 від 21.10.2013 року та №0002182200 від 21.10.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньзапчастини" (код ЄДРПОУ 33211369, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, 47) документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 квітня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока