Ухвала

від 15.04.2014 по справі 805/17735/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року справа №805/17735/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Гонтаренко М. Е., представника позивача за довіреністю Веселовська А.В., представників відповідача за довіреностями Кравченко І.О., Лифенко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 р. у справі № 805/17735/13-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Донецьк" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Донецьк" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013р. №0000522241 та №0000532241.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013р. №0000522241, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Донецьк" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 995 421,00 грн., в тому числі за основним платежем - 796 337,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 199 084,00 грн.; скасував податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013р. №0000532241, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Донецьк" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 157 729,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, щодо реальності здійснення господарських операцій та вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме п.п.14.1.27, п. 14,1 ст.14, п. 138.1, пп. 138.10.3 п 138.10 ст.138, пп. 192.1.1, п.192.1 ст.192, п.198,2 , п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст. ст. 69,71, 79, 86, 159, п.1, 2 ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримали, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, вважають, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ "Автоцентр Донецьк" зареєстровано 03.03.2004 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області в якості юридичної особи, знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька як платник податків, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 25.12.2008р. № 100156295.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 544731, видами діяльності ТОВ "Автоцентр Донецьк" за КВЕД-2010 поміж іншого: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.(а.с.74 т.1)

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Автоцентр Донецьк" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного за період з 01.04.2009р. по 31.12.2012р. та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт №1035/22-2/32788948 від 01.07.2013 року. Зазначеним актом встановлено порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.138.1, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 168.4.4 п.168.4 ст. 168, пп. "а" 176.2 п. 176.2 ст.176, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013р. № 0000522241, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 995 690,00 грн., з яких 796 552,00 грн. - сума основного платежу, 199 138,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013р. №0000532241, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 157 729,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, рішеннями Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Міністерством доходів і зборів України скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи наявні в матеріалах справи, є належними доказами підтвердження реальності правочинів укладених між позивачем та його контрагентами, на підставі наявних у нього первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, з чим погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Згідно п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Тік, за приписами п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4. та п. 138.5. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п. 138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 139.1.9 статті 139 визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з способів вказаний у п.п. «а»-«б» першого абзацу, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п. «а»-«і» другого абзацу.

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та ТОВ "Сателлит" укладено договір поставки олії соняшникової нерафінованої № S10008 від 25.09.2012р. на суму 2 399 015,52 грн., в т.ч. ПДВ - 399 835,92 грн. (а.с.76-77)

Згідно п.1 вказаного договору, постачальник (ТОВ "Сателлит") зобов'язується поставити товар - олію соняшникову нерафіновану виробництва 2012 року на умовах EXW-м. Маріуполь, склад ТОВ "Сателлит", вул. Таганрогська, 76.

За п.2 вказаного договору, загальна кількість товару - 236,00 тн.

Відповідно до п.4 вказаного договору, поставка товару здійснюється в строк до 30.09.2012р. включно. Поставка товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною, податковою накладною, актом прийому-передачі товару за якістю та кількістю. Оплата за товар вважається здійсненою з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Право власності на Товар вважається переданим з моменту підписання актів прийому-передачі обома сторонами. Покупець зобов'язується за власний рахунок здійснити вивіз прийнятого ним у власність Товару з пункту поставки (м.Маріуполь, вул. Таганрогська, 76) не пізніше ніж через 45 календарних днів після підписання акту прийому-передачі Сторонами.

Згідно п.5 вказаного договору, покупець здійснює оплату товару наступним чином: 16,67% - протягом 2 банківських днів з дати висунення Постачальником рахунку на оплату; 83,33% - протягом 2 банківських днів з дати висунення Постачальником фінального рахунку на оплату.

Відповідно до п.9 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за даним договором.

На підтвердження реальності договору та виконання умов договору поставки позивачем надані документи податкового та бухгалтерського обліку, а саме: видаткова накладна № 410 від 28.09.2012р., акт прийому продукції за якістю та кількістю від 28.09.2012р. та податкові накладні № 26 від 26.09.2012 року та № 31 від 28.09.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 78-79, 229-230).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції за вказаним договором позивачем було надано суду договір комісії від 25.09.2012 року між позивачем та ТОВ "АТ Компані" № АТК-ADC-250912. (т. 1 а.с. 83-84)

За п.1.1 вказаного договору, ТОВ "Автоцентр Донецьк" (Комітент) доручає, а ТОВ "АТ Компані" (комісіонер) зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укласти для комітента від свого імені та за рахунок комітента одну або декілька угод з продажу Товару за межі митної території України. Найменування, ціна та кількість товару визначаються окремо для кожної партії Товару у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.4 та 1.7 договору, комісіонер, виконуючи доручення комітента, здійснює розрахунки з третіми особами - Покупцями (нерезидентами) через свій розрахунковий рахунок. Для укладення договорів, зазначених в п. 1.1 даного договору, комітент передає комісіонеру Товар за актами прийому-передачі товару. Датою передачі товару є дата підписання Акту прийому-передачі Товару на комісію.

За умовами п.1.8 договору, належним виконанням комісіонером своїх обов'язків за даним договором є укладення угоди (зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу з третіми особами) відносно продажу Товару в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до вимог пп. 4, 7 п.2.1 договору, комісіонер зобов'язується: самостійно здійснити завантаження товару на відповідні транспортні засоби та його транспортування до обумовленого місця поставки. Для повного виконання даних обов'язків комісіонер має право залучати третіх осіб на підставі укладених господарсько-правових договорів; не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідних грошових коштів в якості плати за відвантажений товар продати через свій Банк валютну виручку, отриману від Покупця-нерезидента, та перерахувати комітенту отриману від продажу іноземної валюти суму в гривнях на поточний рахунок комітента або не пізніше 5 календарних днів з моменту зарахування на рахунок комісіонера від Покупця відповідних грошових коштів в якості передоплати чи оплати за відвантажений товар перерахувати їх на валютний рахунок комітента у валюті укладеного зовнішньоекономічного контракту;

За умовами пп. 2, 3 п.2.3 договору, комітент зобов'язується оплатити комісіонеру винагороду шляхом внесення передоплати (авансу) на рахунок комісіонера на підставі виставленого рахунку комісіонера або здійснити оплату комісійної винагороди протягом 3 банківських днів з моменту затвердження комітентом Звіту комісіонера та оплатити комісіонеру витрати, пов'язані з виконанням даного договору, зазначені в Рахунку комісіонера, протягом 3 банківських днів з моменту отримання Рахунку шляхом передоплати (авансу).

За приписами п.4.1 договору, строк дії договору - до 31.12.2012 року.

Крім того, зазначеним договором передбачено, що з моменту підписання акту прийому-передачі товару, обов'язок щодо його подальшого зберігання, охорони, завантаження, транспортування та реалізації покладений виключно на комісіонера - ТОВ "АТ Компані".

Додатком-специфікацією № 1 від 25.09.2012 року до вищезазначеного договору комісії передбачено, що комітент доручає, а комісіонер приймає на себе обов'язок провести продаж олії соняшникової нерафінованої виробництва 2012 року у кількості 236,00 тн (ціна за 1 тн - 1 180,00 доларів США). Комітент зобов'язаний передати товар до 31.10.2012 року. Відвантаження товару - порт Маріуполь - Нобл Ресорсиз С.А., товар передається у розпорядження комісіонеру за адресою: м. Маріуполь, склад ТОВ "Сателлит", вул. Таганрогська, 76 (т. 1 а.с. 85).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що поставка товару (олії соняшникової нерафінованої) від ТОВ "Сателлит" у кількості 236,00 тн відбулась 28.09.2012р. на адресу: м. Маріуполь, вул. Таганрогська, 76, приймання товару здійснено представником ТОВ "Автоцентр Донецьк" Гапоновим А.В., що підтверджується: наказом № 51-км від 25.09.2012 року на відрядження останнього, розрахунком суми авансу на відрядження від 25.09.2012р., видатковим касовим ордером № 34 від 27.09.2012р., журналом обліку виданих доручень із наявним записом про видачу Гапонову А.В. довіреності № 413 від 26.09.2012 року на отримання товару від ТОВ "Сателлит" згідно договору поставки № S10008 від 25.09.2012р. (т. 1 а.с. 127-129, 143-144).

Оплата за поставлений товар між позивачем та ТОВ "Сателлит" підтверджується: копіями платіжних доручень № 4133 від 26.09.2012 року та № 4462 від 15.10.2012 року із відмітками банку про проведення платежів (т. 1 а.с. 196-197).

Відповідно до укладеного позивачем з ТОВ "АТ Компані" договору комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р. та на підставі Акту № 1 прийому-передачі товару на комісію від 28.09.2012 року, підписаного генеральним директором ТОВ "Автоцентр Донецьк", вищезазначений товар (олія соняшникова) у відповідній кількості 28.09.2012 року передано комісіонеру - ТОВ "АТ Компані", яким у відповідності до умов договору комісії здійснювалось його подальше завантаження на відповідні транспортні засоби та його транспортування до обумовленого місця поставки (т. 1 а.с. 88).

Крім того, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ "СТТ" (виконавець) та ТОВ "АТ Компані" (замовник) укладено договір № 05/11 ТБ від 09.06.2011р.(т. 1 а.с. 91), який регулює взаємні відносини та взаємні розрахунки Сторін під час виконання ТОВ "СТТ" за дорученням і за рахунок ТОВ "АТ Компані" декларування та митного оформлення товарів, що належить ТОВ "АТ Компані" і переміщуються через митний кордон України.

З метою експорту олії соняшникової у кількості 236,00 тн. та виконання договору № 05/11 ТБ від 09.06.2011 року, ТОВ "СТТ" здійснено декларування та митне оформлення товару.

Виконання вказаного договору підтверджується: актом № ОУ-0000375 від 10.10.2012 року, рахунком-фактурою № СФ-0000386 від 10.10.2012 року та податковою накладною № 38 від 10.10.2012 року. (а.с.93-95)

ТОВ "АТ Компані" укладено договір з ПП "Малахит-2004" № 2507/1 від 25.07.2012р., з метою перевалки вантажу залізничним транспортом з метою подальшого транспортування вантажу морським транспортом з порту (т. 1 а.с. 106).

За договором комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р., датою передачі товару є дата підписання Акту прийому-передачі товару на комісію, а саме 28.09.2012 року. Тобто, з 28.09.2012 року Товар знаходився в розпорядженні комісіонера - ТОВ "АТ Компані".

Здійснення реалізації товару (олії соняшникової нерафінованої) у кількості 236,00 тн. підтверджується: звітом від 15.10.2012 року до договору комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р.; актом виконаних робіт від 15.10.2012 року до договору комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р. (т. 1 а.с. 89, 90) та контрактом № АТК007 від 25.09.2012 року, укладеним між ТОВ "АТ Компані" та "Нобл Расорсиз С.А." (Швейцарія), щодо купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої виробництва 2012 року, митними деклараціями від 09.10.2012р. (т. 1 а.с. 112-124).

Оплата витрат при виконанні договору комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р. укладеного між позивачем з ТОВ "АТ Компані" у розмірі 175 514,08 грн., до складу яких входять витрати по виготовленню ПМД, ВМД, витрати з перевалки, транспортування, завантаження товару та послуги банкупідтверджується: копіями платіжних доручень від 23.10.2012 року № 4551 та від 29.10.2012 року № 4639 із відмітками банку

Зазначені суми відповідають звіту від 15.10.2012 року та акту виконаних робіт від 15.10.2012 року до договору комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р.

Оплата за Додатковою угодою № 2 від 15.10.2012 року до договору комісії № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р. винагородження комісіонеру - ТОВ "АТ Компані" за продаж товару (олії соняшникової нерафінованої у кількості 236,00 тн.) у розмірі 16 334,40 грн. підтверджено: платіжними дорученнями від 23.10.2012р. № 4551 та від 29.10.2012 року № 4639 (т. 1 а.с. 198-199).

28 серпня 2012 року між ТОВ "Автоцентр Донецьк" (Покупець) та ПСП "Шляховик" (Продавець) укладено договір поставки № 28/08/12-АЦД. (т. 1 а.с. 75).

Відповідно до умов договору, Продавець зобов'язується продати (поставити), а Покупець прийняти та оплатити Товар українського походження - соняшник врожаю 2012 року на наступних умовах: кількість 864 т, загальна вартість 3 499 200,00 грн., в тому числі ПДВ - 583 200,00 грн., умови оплати - 100% попередня оплата протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору, умови поставки - ЕХW склад Продавця: Сумська обл., Ромненський район, село Вовківці, згідно Інкотермс-2000, строк поставки - до 15 жовтня 2012 року.

На виконання умов укладеного договору ПСП "Шляховик" складено податкову накладну № 1/2 від 31.08.2012 року (т. 1 а.с. 234).

Позивачем віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 583 200,00 грн. до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи поставка товару за вказаним договором фактично не відбулась, за домовленістю сторін вартість Товару була повернута позивачеві в повному обсязі.

Здійснення позивачем коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідного періоду підтверджено: розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників № 1/2 від 23.11.2012р., № 2/2 від 26.11.2012р. та № 4/2 від 27.11.2012р. до податкової накладної № 1/2 від 31.08.2012р.; даними розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року здійснення позивачем коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідного періоду (т. 1 а.с. 234-236, т. 3 а.с. 3).

30 листопада 2012 року між ТОВ "Автоцентр Донецьк" (Покупець) та ПСП "Шляховик" (Продавець) укладено договір про закупку зерна №30/11/12, за яким Продавець зобов'язувався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити Товар - соняшник на наступних умовах: кількість 400 т; загальна вартість 1 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ 300 000,00 грн.; умови оплати - протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару Покупцю; умови поставки - ЕХW склад Продавця: Сумська обл., Ромненський район, село Вовківці, згідно Інкотермс-2010 (т. 1 а.с. 130).

Відповідно до матеріалів спарви, після придбання товару соняшник за договором закупки зерна було передано позивачем на зберігання на зерновий склад ПСП "Шляховик".

Між Позивачем (поклажодавець) та ПСП "Шляховик" (зберігач, зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна №1 від 30.11.2012 року, предметом якого є прийняття на зберігання зерна та своєчасне повернення його поклажодавцю або особі, зазначеній поклажодавцем, у схоронності.

Приймання товару відбулось 30.11.2012р., що підтверджується: видатковою накладною №00000000091 від 30.11.2012р., актом приймання-передачі зерна б/н від 30.11.2012р., та податковою накладною від 30.11.2012 року № 6/2 (т. 1 а.с. 131, 136, 237).

У зв'язку з нездійсненням Покупцем (ТОВ "Автоцентр Донецьк") у триденний строк оплати Товару, визначеного договором про закупівлю зерна, Продавець (ПСП "Шляховик") пред'явило вимогу № 888 від 07 грудня 2012 року про повернення Товару на підставіст. 612 Цивільного кодексу України та п. 7.4. вищевказаного договору (т. 1 а.с. 132).

На виконання цієї вимоги 11 грудня 2012 року Покупець повернув Товар Продавцю в повному обсязі, про що свідчать акт приймання-передачі зерна (повернення зі зберігання) від 11.12.2012 року та накладна на повернення №0000000045 від 11.12.2012 року (т. 1 а.с. 133, 137).

ПСП "Шляховик" на момент пред'явлення вимоги про повернення товару у зв'язку із невиконанням умов оплати Позивачем згідно договору про закупку зерна був Зберігачем цього товару.

Наявним в матеріалах справи розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року підтверджується здійснення позивачем коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідного податкового періоду (т. 3 а.с. 15).

Тобто, досліджені вищевказані обставини підтверджують реальність здійснення господарських операції з цим контрагентом.

12 квітня 2012 року між ТОВ "Автоцентр Донецьк" (покупець) та ТОВ "Євромобайл Україна" (продавець) була досягнута усна домовленість через Інтернет-магазин про придбання товару - шлюз WТ-210 загальною вартістю 709,02 грн., в тому числі ПДВ 20% - 118,17 грн., згідно виставленому рахунку №803 від 12.04.2012 року (аферта).

Зазначений товар було оплачено позивачем в повному обсязі, даний факт не є спірним між сторонами. Поставка здійснена 17 квітня 2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000372, підписаною уповноваженими представниками сторін (т. 1 а.с. 147).

За результатами зазначеної господарської операції контрагентом позивача ТОВ "Євромобайл Україна" складено та надано позивачеві податкову накладну №62 від 13.04.2012 року (т. 2 а.с. 128), суму податку на додану вартість за якою в розмірі 118 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту травня 2012 року.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено фактичне виконання договорів та відповідачем не доведено належними доказами протилежне.

Стосовно посиланням апелянта на порушення позивачем ст. 712,667,668,685,673,669 ЦК України при укладені договору від 25.09.2012 року №S10008 в частині не зазначення про обов'язок TOB «Сателлит» зберігати 236 тн. олії соняшникової, про місце (ємкість, склад тощо) та спосіб зберігання товару до моменту відвантаження TOB «Автоцентр Донецьк»; порядок визначення кількості (вимірювання, зважування) та якості олії соняшникової (236 тон); вимоги щодо тари або способу, який забезпечує збереження зазначеної кількості олії соняшникової; ризики знищення або пошкодження товару з моменту переходу права власності на товар, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Колегія суддів зазначає, що зазначені позивачем недоліки в договорі за приписами вищезазначених норм не є обов'язковими елементами договору, які потрібні бути відображені в його тексті. Крім того, посилання відповідача на певні недоліки не можуть обумовити позбавлення позивача права на право формування відповідної податкової звітності, оскільки це право підтверджується первинними документами.

Стосовно посилання апелянта на відсутність документів на відрядження директора ТОВ "Автоцентр Донецьк" Істошиної Г.М. для підписання документів з посиланням на приписи Інструкції про службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998р., колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені посилання не можуть вказувати на нікчемність укладених ТОВ "Автоцентр Донецьк" з ТОВ "Сателлит" та ТОВ "АТ Компані" правочинів, оскільки зазначена Інструкція поширюється виключно на працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, для інших підприємств положення зазначеної Інструкції можуть застосовуватись лише в якості орієнтиру, в тому числі при розробці власних положень про відрядження.

Посилання податкового органу на неможливість перебування директора ТОВ "Автоцентр Донецьк" Істошиної Г.М. у м. Донецьку та у м. Маріуполі та, відповідно, неможливість підписання останньою документів стосовно вищезазначених господарських операцій, не приймаються та не можуть вказувати на нікчемність укладених правочинів, враховуючи територіальне місцезнаходження населених пунктів в межах однієї області та відстань між ними.

Стосовно посилання апелянта на факт не підтвердження витрат комісіонера на зберігання товару протягом 2 тижнів та невідповідність рахунку-фактури №СФ-0000386 від 10.10.2012 року вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", колегія суддів зазначає, що зазначене не може бути підставою для визначення укладеного позивачем правочину з ТОВ "Сателлит" як такого, що здійснений без наявності господарської мети, а лише з метою одержання податкової вигоди, оскільки зазначене питання повинно досліджуватись при проведенні відповідної перевірки безпосередньо контрагента позивача - ТОВ "АТ Компані".

Крім того, посилання відповідача на певні недоліки у заповненні первинних документів ТОВ "СТТ" не можуть обумовити позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, оскільки це право підтверджується первинними документами.

Посилання відповідача щодо неможливості підписання у м.Києві вищезазначеної Додаткової угоди № 2 від 15.10.2012 року до договору комісії № № АТК-ADC-250912 від 25.09.2012р. директором ТОВ "Автоцентр Донецьк" спростовуються наданими поясненнями представника позивача в суді першої інстанції, згідно яких зазначена угода отримана поштою і підписана директором у м.Донецьку. Посилання на невідповідність, зазначеного документу вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не приймається, оскільки місце складення і місце підписання документу не є тотожніми поняттями.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правовідносини третіх осіб (контрагента позивача ТОВ "АТ Компані" з ТОВ "СТТ" та ПП "Малахіт-2004"), що проводили організацію перевезення та декларування товару відповідно до укладених договорів не можуть впливати на виконання позивачем умов укладеного з ТОВ "Сателлит" договору поставки № S10008 від 25.09.2012р. та на наявність ознак для визначення недійсності операцій за цим договором.

Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем надано достатньо матеріалів в підтвердження реальності здійсненної господарських операцій з контрагентами, вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені, які б впливали на формування податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Суд не приймає до уваги посилання апелянта щодо відсутності ділової мети та господарської діяльності, оскільки за результатами цієї господарської діяльності позивач отримав прибуток та ці доводи спростовуються матеріалами справи. Доводи апелянта ґрунтуються виключно на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 15.07.2013р. №0000522241 та №0000532241підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 р. у справі № 805/17735/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 р. у справі № 805/17735/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 17 квітня 2014 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва