Рішення

від 07.04.2014 по справі 911/193/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" квітня 2014 р. Справа № 911/193/14

за позовом ОСОБА_1, м. Буча

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 208», м. Буча

про стягнення частини вартості майна товариства пропорційно розміру частки у статутному капіталі

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - Якимчук С.Д. - директор ТОВ «Магазин № 208».

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 208» (відповідач) про стягнення 83 888,94 грн., які складаються з 79 560,00 грн. вартості частки майна ТОВ «Магазин № 208» пропорційної частки позивача у статутному капіталі та 4 328,94 грн. 3% річних від простроченої суми.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його було виключено зі складу учасників ТОВ «Магазин № 208» рішенням загальних зборів учасників товариства від 31.03.2011р., в зв'язку з чим, у відповідності до приписів ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 148 Цивільного кодексу України, у нього виникло право на стягнення вартості його частки пропорційно внеску до статутного капіталу товариства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2014р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.02.2014р.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

24.02.2014р. через канцелярію суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому він визнав позов частково у розмірі 58 865,27 грн. Зазначений відзив, прийнятий судом до розгляду.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях 24.02.2014р. та 17.03.2014р. оголошувалась перерва.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014р. було продовжено строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України.

В судове засідання 07.04.2014р. позивач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом повноважного представника позивача на бланку про оголошення перерви, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав.

Враховуючи те, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, а також враховуючи приписи статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.04.2014р. оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 208», затвердженого загальними зборами учасників від 05.12.2005р., статутний капітал Товариства складає 1098, 00 грн. та складається з вартості вкладів його учасників. Вклади оцінені у гривнях.

Учасниками Товариства, відповідно до п. 9.1 статуту, є: Якимчук Софія Дмитрівна з часткою у розмірі 254, 36 грн., що складає 24% статутного капіталу товариства; ОСОБА_3 з часткою у розмірі 238,93 грн., що складає 22% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 з часткою у розмірі 201,87 грн., що складає 18% статутного капіталу товариства; ОСОБА_5 з часткою у розмірі 201,87 грн., що складає 18% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 (позивач) з часткою у 201,87 грн., що складає 18% статутного капіталу товариства.

Стаття 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з п. 12.9.18. п. 12.9. статуту, збори учасників уповноважені приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, в тому числі, виносити рішення про виключення учасника з Товариства.

Як стверджує позивач, рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208», яке оформлено протоколом №2 від 31 березня 2011 року, ОСОБА_1, виключена із складу учасників Товариства.

Після звернення позивача з проханням отримати свою частку у статутному фонді, ним було отримано повідомлення про те що згідно балансу за 2011 рік та відповідно до частки в статутному капіталі Товариства позивачу належить компенсація в сумі 39 780 грн., в тому числі прибутковий податок з громадян. Також, у вказаному листі позивача було повідомлено про те, що кошти вона зможе отримати готівкою, або натуроплатою до 01 квітня 2012 року.

Проте, за твердженням позивача, на момент звернення до суду з даним позовом, вищезазначену компенсацію відповідачем так і не виплачено.

Також, позивач у своїй позовній заяві не погоджується з вартістю своєї частки статутного капіталу, оскільки відповідач нічим не підтверджує суму яка підлягає до виплати.

Разом з тим, як стало відомо позивачу, на сьогоднішній день Товариство виставило на продаж нерухоме майно нежитлового фонду, яке належить йому на праві власності, а саме, перший поверх будинку № 17, що знаходиться по вул. Енергетиків, в місті Буча, Київської області, за ціною - від 200 000 до 205 600 доларів США, а тому позивач прийшов до висновку, що вартість частки у статутному капіталі, є необгрунтованою, заниженою і тому не може відповідати дійсності.

Крім того, позивач стверджує, що адміністрація Товариства відмовляється провести оцінку майна, чим на думку позивача, порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач, для захисту свого порушеного права, був змушений звернутися до суду з позовом до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 148 Цивільного кодексу України визначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

За приписами ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» та п. 7.3. Установчого договору про провадження діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208» зареєстрованого Ірпінським міськвиконкомом №40 від 05.03.2003 року, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Керуючись вищезазначеними нормами законодавства, відповідачем направлялись листи від 25.05.2011 року та №9 від 17.02.2012 року про те, що позивач може отримати частку майна від статутного капіталу як у готівковій так і натуральній формі, що не заперечується самою позивачкою.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що статутом Товариства не встановлено спосіб обчислення вартості частини майна Товариства, яке підлягає виплаті учаснику при його виході з Товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Аналогічна правова позиція міститься в п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Враховуючи визначення поняття майна, що наведене в ст. 190 ЦК України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника у статутному фонді, слід брати до уваги виробничі і невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

Отже, вартість частки учасника товариства в статутному фонді товариства при виході з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості всього майна, що належить товариству та обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування, а не з ринкової вартості належного товариству майна.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства на час виходу учасника з товариства.

З фінансового звіту за 2011р., який доданий до матеріалів справи, вбачається, що вартість частки майна, яка підлягає до виплати позивачу становить 58 866,00 грн.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд зазначає наступне.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у разі виходу або виключення з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю учасника, який володіє часткою, що належить державі (територіальній громаді), а також в тих випадках, коли учасником товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю є юридична особа, повністю заснована на державній власності.

Аналогічна правова позиція викладена в 3.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача частини майна товариства у розмірі 79 560,00 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 58 866,00 грн. вартості частини майна товариства пропорційно частці позивача у статутному капіталі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 328,94 грн.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо стягнення 3% річних, позивач посилається на необґрунтовану затримку з боку відповідача виплати належної частки вартості майна у статутному капіталі.

Суд не погоджується з таким твердженням, адже як зазначає сам позивач в позовній заяві, відповідач надсилав повідомлення про те, що кошти, належні до виплати позивачу він зможе отримати готівкою, або натуроплатою до 01 квітня 2012 року.

Проте, позивач не вчинив жодних дій на отримання належної частки, зокрема не повідомляв відповідачу про банківські рахунки, на які мають надходити кошти та не з'являвся особисто для отримання майна, а отже нарахування 3% річних у даному випадку є безпідставним, в зв'язку з цим, позовна вимога про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 58 866,00 грн. частини вартості майна товариства пропорційно розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ «Магазин № 208». В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 208» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 17, код ЄДРПОУ 13717917) на користь ОСОБА_1 (08292, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 58 866 (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. вартості частки майна товариства пропорційної частці позивача у статутному капіталі та 1282 (одну тисячу двісті вісімдесят дві) грн. 03 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 18.04.2014р.

Суддя Щоткін О.В.