Рішення

від 29.01.2007 по справі 7/402(16/5)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/402(16/5)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.07р.

Справа № 7/402(16/5)-06

За позовом  Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Експерт Плюс", м. Дніпропетровськ 

До  Дніпропетровського державного аграрного університету, м. Дніпропетровськ 

Про стягнення 2 235, 34 грн.

                                                                                                          Суддя Коваль Л.А.

Представники:

Від позивача: представник Яковлєва А.В., дов. № 8 від 01.11.2006 р.

Від відповідача: начальник юридичного відділу Довгий Г.І., дов. № 19-11-3 від 04.01.2007 р.  

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Аудиторська фірма "Експерт Плюс" (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Дніпропетровського державного аграрного університету (м. Дніпропетровськ) основний борг в сумі 1 855, 00 грн., пеню в сумі  380, 34 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті послуг, наданих за договором № 50/04 від 03.08.2004р. Пеня заявлена до стягнення в зв'язку з простроченням оплати виконаних послуг та розрахована за період з 01.08.2004р. по 01.10.2005р.

Відповідач заперечує проти позову. Відповідач зазначає, що договір від імені відповідача укладено не уповноваженою особою. Відповідач посилається на порушення позивачем строку надання послуг. Головний бухгалтер відповідача не мав повноважень отримувати від позивача експертні висновки та акти про надання послуг. Відповідач не підписував акти про надання послуг.

Розгляд справи відкладався з 04.12.2006р. на 19.12.2006р., з 19.12.2006р. на 16.01.2007р. В судовому засіданні 16.01.2007р. оголошено перерву на 29.01.2007р.

Згідно ухвали господарського суду від 19.12.2006р. строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2004р. Приватне підприємство “Аудиторська фірма “Експерт Плюс” (м. Дніпропетровськ), як виконавець, та Дніпропетровський державний аграрний університет, як замовник, уклали договір №50/04 (надалі –Договір), згідно із пунктом 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню консультаційного супроводу господарської діяльності замовника з питань  бухгалтерського та податкового обліку, а замовник зобов'язується приймати консультаційні послуги та сплачувати фіксовану винагороду виконавцю.

Згідно п.2.1. Договору консультаційним супроводом є:

здійснення усних та письмових консультацій замовника з усіх проблемних для нього питань, що виникають в галузі оподаткування, бухгалтерського обліку, права, а також відносин з державними контролюючими, правоохоронними та судовими органами;

своєчасна розробка, адаптація та надання замовнику документації, пов'язаної з наданням послуг за умовами договору.

Винагорода позивача складає 2 650, 00 грн. в місяць (п. 3.1. Договору).

Щомісяця позивач виставляє відповідачу рахунок на суму винагороди (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору відповідач до 10.08.2004р. здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми винагороди за місяць. Після підписання сторонами Акту про надання послуг за кожен місяць протягом 10 днів здійснюється перерахування залишку винагороди –70%.

05.08.2004р. позивач виставив відповідачу рахунок № 04/64 на оплату 30% від винагороди, передбаченої Договором, а саме на суму 795, 00 грн.

Згідно платіжного доручення № 1164 від 11.08.2004р. відповідач перерахував позивачу 795, 00 грн. з посиланням в призначенні платежу на Договір, рахунок № 04/64 від 05.08.2004р. та акт від 08.2004р.

02.09.2004р. позивач виставив відповідачу рахунок № 04/84 від 02.09.2004р. на суму 1 855, 00 грн. –оплата в розмірі 70% від винагороди, передбаченої Договором.

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати решти суми винагороди (70%), передбаченої Договором, що і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Як зазначалося вище, за умовами Договору винагорода позивачу сплачується після підписання сторонами Акту про надання послуг за кожен місяць.

Акт про надання послуг за місяць на суму 2 650, 00 грн. сторонами не складався. Такий Акт позивач не пропонував відповідачу до підписання.

Позивач до позову надав Акт про надання послуг за Договором від 05.08.2004р., в якому зазначено, що позивач виконав, а відповідач прийняв послуги по здійсненню консультаційного обслуговування з питань бухгалтерського та податкового обліку, вартість яких згідно з п.4.3. Договору складає 795, 00 грн. Слід зазначити, що п.4.3. Договору не встановлює вартість послуг. Акт повноважною особою відповідача не підписаний, печаткою не скріплений.

Також, до матеріалів справи позивач надав Акт про надання послуг від 02.09.2004р., в якому зазначено, що позивач виконав, а відповідач прийняв послуги по здійсненню експрес-перевірки фінансової документації по нарахуванню заробітної плати, нарахуванню та оплаті прибуткового податку та внесків на загальнообов'язкове державне страхування, вартість яких згідно з п.4.3. Договору складає 1 855, 00 грн. Акт містить посилання, як на Договір № 49/04 від 03.08.2004р., так і на Договір № 50/04 від 03.08.2004р.

Пункт 4.3. Договору № 50/04 не встановлює вартість послуг. Також, Договір № 50/04 від 03.08.2004р. не покладає на позивача обов'язку щодо здійснення експрес-перевірки фінансової документації по нарахуванню заробітної плати, нарахуванню та оплаті прибуткового податку та внесків на загальнообов'язкове державне страхування.

Отже, за Актом від 02.09.2004р. позивач запропонував відповідачу прийняти виконання послуг, надання яких умовами Договору не передбачено.

За викладеного суд не вбачає обов'язку відповідача прийняти послуги, зазначені в Акті від 02.09.2004р.

Послуги, зазначені в Акті від 02.09.2004р. відповідачем не прийняті. Акт повноважною особою відповідача не підписаний, печаткою не скріплений.

Оскільки позивач не довів надання відповідачу послуг за Договором на суму 2 650, 00 грн. шляхом надання підписаного сторонами Акту про надання послуг на цю ж суму, у відповідача не виник обов'язок щодо їх оплати.

Позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача у справі.

Крім того, у вступній частині Договору зазначено, що він укладається від імені відповідача ректором Шемавньовим В.І., тоді як фактично Договір підписаний проректором з науково-педагогічної роботи Карцевим О.О.  Обставини підписання Договору  Карцевим О.О. сторонами не заперечуються.

У відповідності із Статутом Дніпропетровського державного аграрного університету ректор університету відповідно до законодавства діє від імені університету, представляє його без доручення в усіх органах, організаціях, установах, розпоряджається майном університету, укладає угоди (контракти), дає доручення, відкриває в установах банків рахунки університету.

Будь-яких доручень, наказів на підписання договору від 03.08.2004р. №50/04 від імені відповідача проректором з науково-педагогічної роботи Карцевим О.О. позивачем не  надано.

Платіжне доручення № 1164 від 11.08.2004р. на перерахування позивачу за Договором  коштів в сумі 795, 00 грн. підписане також проректором з науково-педагогічної роботи Карцевим О.О., що не заперечується сторонами.

В той же час, проректор Карцев О.О. наділений правом першого підпису платіжних документів відповідача, що подаються до установи банку.

Згідно ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником  з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє,  лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин  вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Оскільки дії проректора Карцева О.О. щодо підписання платіжного доручення відповідача вчинені ним в межах відповідних повноважень, вони свідчать про схвалення відповідачем Договору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові –відмовити.

Витрати у справі віднести на позивача.

Суддя                                                                                                        Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, - 29.01.2007р.