Постанова

від 19.03.2007 по справі 7/402(16/5)-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/402(16/5)-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2007 року                                                                                   Справа № 7/402(16/5)-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:                Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:  

позивача –  Єжова Анастасія Леонідівна заступник директора, наказ №80-К  від 01.09.06;

позивача –  Яковлєва Анастасія Вікторівна представник, довіреність №8  від 01.11.06;

відповідача – Шапошнікова Ніна Вікторівна представник, довіреність №15-11-1071  від 24.10.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу приватного підприємства “Аудиторської фірми “Експерт Плюс” м.Дніпропетровськ          

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007 року                                    

у справі № 7/402 (16/5)-06                            

за позовом   приватного підприємства “Аудиторської фірми “Експерт Плюс”, м.Дніпропетровськ

до  Дніпропетровського державного аграрного університету, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 2 235 грн. 34 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).           

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. (суддя Коваль Л.А.) по справі № 7/402 (16/5)-06 за позовом приватного підприємства “Аудиторської фірми “Експерт Плюс”, м.Дніпропетровськ (далі –ПП “Аудиторська фірма “Експерт Плюс”) до Дніпропетровського державного аграрного університету, м.Дніпропетровськ про стягнення 2 235 грн. 34 коп. в задоволенні позову було відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що умовою проведення остаточних розрахунків за надані послуги позивачем є факт підписання сторонами акту виконаних робіт, тоді як останній відповідачем не підписано; послуги на стягненні заборгованості по яким заявлено позовні вимоги, відповідачем не замовлялись, договір на укладання послуг підписано особою з перевищенням повноважень, але з подальшим схваленням особи, яку представляють; в якості норм матеріального права господарський суд посилався на ст.ст.526, 530, ч.1 ст.241 ЦК України.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі –ПП “Аудиторська фірма “Експерт Плюс” м.Дніпропетровськ, посилаючись на невідповідність рішення господарського суду нормам матеріального права, зокрема, ст.ст.853, 882 ЦК України, оскільки “замовник” повинен був прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, глянути її та у випадку виявлення відступлень в роботі від умов договору або інших недоліків повинен негайно заявити “підряднику”, чого зроблено не було, тоді як право власності на виготовлену річ перейшло до замовника в момент, коли повинна була відбутися її передача, а при відмові однієї із сторін від підписання акту виконаних робіт, про це вказується в акті й він підписується другою стороною. Крім цього, господарським судом не взято до уваги факт виконання робіт позивачем, що підтверджується листом від 01.09.2005р.  № 05-08/05 про надіслання, отримання  експертного висновку від 02.09.2004р. та акту від 02.09.2004р. головним бухгалтером відповідача. Отже, господарський суд, як зазначає скаржник, дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем.    

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі по справі –Дніпропетровський державний аграрний університет, м.Дніпропетровськ, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

03.08.2004р. ПП “Аудиторська фірма “Експерт Плюс” м.Дніпропетровськ, як виконавець, та Дніпропетровський державний аграрний університет, м.Дніпропетровськ, як замовник, уклали договір № 50/04, згідно з п.1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню консультаційного супроводу господарської діяльності замовника з питань бухгалтерського та податкового обліку, а замовник зобов'язується приймати консультаційні послуги та сплачувати фіксовану винагороду виконавцю (а.с.7-9, т.1).

Згідно з п.2.1 договору консультаційним супроводом є: здійснення усних та письмових консультацій замовника з усіх проблемних для нього питань, що виникають в галузі оподаткування, бухгалтерського обліку, права, а також відносин з державними контролюючими, правоохоронними та судовими органами; своєчасна розробка, адаптація та надання замовнику документації, пов'язаної з наданням послуг за умовами договору.

Згідно з п.3.1 договору винагорода позивача складає 2 650 грн. в місяць.

Щомісяця позивач здійснює виставлення відповідачу рахунок на суму винагороди (п.3.2 договору).

Згідно п.3.3 договору відповідач до 10.08.2004р. здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми винагороди за місяць. Після підписання сторонами акту про надання послуг за кожен місяць протягом 10 днів здійснюється перерахування залишку винагороди –70%.

05.08.2004р. позивач виставив відповідачу рахунок № 04/64 на оплату 30% від винагороди, передбаченої договором, а саме на суму 795 грн. 00 коп. (а.с.20, т.1).

Згідно платіжного доручення № 1164 від 11.08.2004р. відповідач перерахував позивачу 795,00 грн. з посиланням в призначенні платежу на договір, рахунок № 04/64 від 05.08.2004р. та акт від серпня 2004р. (а.с.23, 54, т.1 (як вказано у цільовому призначенні платежу).

02.09.2004р. позивач виставив відповідачу рахунок № 04/84 на суму 1855,00 –оплата в розмірі 70% від винагороди, передбаченої договором (а.с.20, т.1).

Факт отримання рахунку № 04/84 від 02.09.2004р. не спростовується відповідачем. Строк дії договору № 50/04 сторонами встановлено до 30.09.2004р.

Як вбачається із змісту позовної заяви, її прохальної частини позивач обґрунтував свої вимоги в якості норм матеріального права ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, посилаючись на факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих за договором послуг. В подальшому, в ході розгляду справи, позивач звернувся до господарського суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст..22 ГПК України, яку було прийнято господарським судом, наполягав на стягненні з відповідача заборгованості –1855 грн. за договором (а.с.115, т.1).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що правовідносини сторін за договором № 50/04 виникли після 01.01.2004р. (набуття чинності Цивільним кодексом України в новій редакції), то зазначені відносини регламентовані главою 63 розділу ІІІ Цивільного кодексу України та вищевказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. А замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України регламентовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, відповідно до вимог закону, виходячи із аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що оплаті підлягає послуга, надана за замовленням замовника та в порядку, визначеному в договорі, тобто у даному випадку –протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт за кожен місяць відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування решти –70% винагороди.

Докази, підтверджуючи, що за серпень 2004 року було підписано та оформлено акт виконаних робіт відсутні в матеріалах справи, не надавались позивачем відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій. Також відсутні докази, підтверджуючи, що позивач звертався до відповідача в встановленому законом порядку з вимогою, позовом про спонукання вчинити певні дії, а саме, щодо підписання акту виконаних робіт за серпень 2004 року на суму 1855 грн. 00 коп. за договором № 50/04, такі докази відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не надавались судам обох інстанцій.

Докази того, що до договору № 50/04 було складено, оформлено, підписано та узгоджено перелік послуг, які повинні надаватись позивачем, зокрема, складання експертних висновків за результатами проведених бухгалтерських операцій відповідача, відсутні в матеріалах справи, не надавались суду першої та апеляційної інстанцій згідно зі ст..33 ГПК України. Отже, із матеріалів справи не вбачається, а позивач не довів згідно з вимогами ст..33 ГПК України, саме який перелік послуг належало надати відповідачеві за договором № 50/04. Крім цього, жодним пунктом договору № 50/04 не передбачено, що послуги будуть надані саме в формі експертних висновків.

За цих обставин колегія суддів вважає за неможливе погодитись з доводами позивача (скаржника) про застосування умов правовідносин підряду та порядку підписання акту виконаних робіт до правовідносин сторін за договором № 50/04 та по факту не підписання відповідачем акту від 02.09.2004р., який містить відомості про надання послуг по експрес-перевірці фінансової документації відповідача (а.с.38, т.2). Щодо зазначення в цьому акті договору № 49/04, то як свідчать пояснення представника позивача в суді апеляційної інстанції, це технічна помилка, оскільки фактично із змісту акту від 02.09.2004р. вбачається факт його складення по договору № 50/04.

Крім цього, відповідач в ході розгляду справи в апеляційному господарському суді посилається на неотримання для підписання акту виконаних робіт від 02.09.2004р., оскільки головний бухгалтер відповідача не уповноважений на отримання такої документації, а наданий до матеріалів справи акт від 02.09.2004р. (а.с.38, т.2) не містить штампу, вхідного номеру кореспонденції та дати відповідача, підпису особи, яка відповідальна за реєстрацію та здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції, тоді як будь-які докази, підтверджуючи факт отримання відповідачем акту виконаних робіт від 02.09.2004р. на суму 1855 грн. відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій при розгляді справи.  

Також колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої ін станції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо підписання договору № 50/04 зі сторони “замовника” – відповідача особою без належних повноважень з посиланням на докази наступного схвалення цієї угоди особою, яку представляють, тобто відповідачем. При цьому суд апеляційної інстанції виходить із того, що факт підписання договору № 50/04 проректором Карцевим О.О. сторонами не заперечується та не спростовані будь-якими доказами, згідно із статутом відповідача лише ректор мав право діяти від імені університету без доручення (а.с.7-9, т.2), доказами, залученими до матеріалів справи (а.с.32-34, т.2) підтверджується, що платіжне доручення № 1164 від 11.08.2004р. на перерахування 30% авансу також підписано проректором Карцевим О.О. в межах своїх повноважень, якого було наділено правом першого підпису платіжних документів відповідача, що подаються до установи банку (а.с.33-34, т.2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. по справі № 7/402 (16/5)-06 –залишити без змін; а апеляційну скаргу приватного підприємства “Аудиторської фірми “Експерт Плюс” м.Дніпропетровськ – залишити без задоволення.           

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко