Рішення

від 17.04.2014 по справі 913/691/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

17 квітня 2014 року Справа № 913/691/14

Провадження №1/913/691/14

За позовом позивача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот", с. Лозуватка Приморського району Запорізької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромбуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 184628 грн. 53 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Печений О.П., представник за довіреністю від 05.12.2013 № 125;

від відповідача - представник не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 179251 грн. 00 коп. боргу та 5377 грн. 53 коп. 3% річних за договором постачання № 12/12/13сб від 12.12.2013.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст.75 ГПК України.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що у грудні 2013 року позивач та відповідач дійшли згоди про укладення договору постачання мінеральних добрив вартістю 358502 грн. 40 коп. Втім, як свідчать матеріали справи, оформлення договору у письмовій формі з підписами уповноважених осіб та печатками суб'єктів господарювання не відбулось.

Позивач зазначає, що примірник договору постачання № 12/12/13/сб (арк. справи 9-10) з підписом директора ТОВ "Хімпромбуд", засвідченим печаткою, ним було отримано електронною поштою, втім, оригіналу договору відповідач так і не надіслав. У зв'язку з тим, що після перерахування передплати у сумі 179251 грн. 20 коп. за платіжними дорученнями від 13.12.2013 № 1024 на суму 29875 грн. 20 коп. та № 1022 на суму 149376 грн. 00 коп. не відбулось поставки товару, позивач просить суд стягнути вказану суму на свою користь разом з 5377 грн. 53 коп. 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Встановивши фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання вимог до письмової форми правочину здійснюється ст. 207 ЦК України, якою, зокрема, передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 208 ЦК України до правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі відносяться правочини між юридичними особами.

За приписами ст. 181 ГК України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, такий договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У зв'язку з тим, що існування будь-якого документа вимагає підтвердження, а саме - документу на паперовому носії - його пред'явлення у цьому вигляді, а коли на електронному - пред'явлення у відповідному вигляді або у роздрукованому, роздрукований примірник договору постачання № 12/12/13/сб, наданий позивачем до матеріалів справи, не може свідчити про існування його, як електронного документу, оскільки відсутні докази дотримання сторонами вимог до підписання правочину, вчиненого в електронній формі у відповідності до вимог Законів України від 22.05.2003 "Про електронний цифровий підпис" № 852-ІV та "Про електронні документи та електронний документообіг" № 851- ІV.

Так, ст. 1 Закону України № 851- ІV передбачено, що обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Щодо встановлення судом факту існування договору на паперовому носії, то це також ускладнено, оскільки на роздрукованому позивачем тексті договору підписи та печатки зроблені за допомогою сканеру, що не відповідає ч. 2 ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України.

Не є доведеними доводи позивача про укладення договору у спрощений спосіб через обмін листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, оскільки доведення існування останніх також передбачає наявність документів з оригінальними реквізитами сторін правочину.

Щодо доказів схвалення правочину від імені покупця, які полягають у перерахуванні ним передплати у сумі 179251 грн. 20 коп., то суд вважає, що за матеріалами справи взагалі не доведена воля постачальника на укладання договору поставки № 12/12/13/сб від 12.12.2013, позивачем у справі не доведено факту існування цього правочину, а, значить, і підстави для перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями від 13.12.2013 № 1024 на суму 29875 грн. 20 коп. та № 1022 на суму 149376 грн. 00 коп. .

Відповідач у судове засідання не прибув, його пояснення щодо обставин укладання договору поставки, які б дали суду можливість встановити дійсні наміри сторін на встановлення правовідносин поставки, відсутні.

Як свідчить зміст позову, у якості його нормативно-правової підстави позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.

Факт перерахування 179251 грн. 00 коп. позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімпромбуд" (ідент. код 23487766) підтверджується належними доказами - платіжними дорученнями від 13.12.2013 № 1024 на суму 29875 грн. 20 коп. та № 1022 на суму 149376 грн. 00 коп. з відмітками установи банку про проведення платежів.

Тому вимоги про стягнення 179251 грн. 00 коп. підлягають задоволенню та стягуються з відповідача на користь позивача.

Щодо решти позовних вимог, то суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Так, за ст. 1214 ЦК України, яка регулює питання відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, за листом від 24.01.2014 № 21 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення коштів, яка була оформлена поштовим відділенням до вручення 28.01.2014, що підтверджено відміткою на конверті.

У поясненнях до позову, які здані в засіданні суду, позивач наступним чином розрахував заявлені до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами: 179251,00 : 100% х 3 = 5377,53.

У зв'язку з тим, що належний розрахунок має містити період користування коштами та природа цих вимог не є штрафною, до стягнення підлягають 633 грн. 39 коп. процентів, розрахованих наступним чином:

179251,00 грн. х 3% : 365 дн. х 43 (з 28.01.2014 по 11.03.2014 (день звернення до суду з позовом) = 633 грн. 40 коп.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню на суми 179251 грн. 00 коп. боргу та 633 грн. 40 коп. процентів за користування коштами з віднесенням на відповідача судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3597 грн. 72 коп..

У задоволенні решти процентів слід відмовити за необгрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромбуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 106, кв. 109, ідент. код 23487766 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот", с. Лозуватка Приморського району Запорізької області, вул. Леніна, б. 47, ідент. код 03749632 - 179251 грн. 00 коп. безпідставно перерахованих коштів, 633 грн. 40 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3597 грн. 72 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 22.04.2014.

Суддя Н.М.Зюбанова