Рішення

від 14.04.2014 по справі 913/727/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 квітня 2014 року Справа № 913/727/14

Провадження № 15/913/727/14

За позовом Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Антрацит Луганської області

до Антрацитівської районної державної адміністрації, м.Антрацит Луганської області

про стягнення 79544 грн 51 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Чернега М.С. - юрисконсульт 2 категорії, довіреність № 23 від 08.01.2014; Чернушенко О.В. - бухгалтер 2 категорії абонентського відділу, довіреність № 734 від 11.04.2014;

від відповідача - не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 84 від 01.01.2011 на поставку теплової енергії в сумі 79544 грн. 51 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.03.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 14.04.2014.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18405436 місцезнаходженням відповідача є: вул.Леніна, б.44, м.Антрацит Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між Антрацитівським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивач, теплопостачальна організація) та Антарцитівською районною державною адміністрацією (відповідач, споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 84, за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія, які відповідають температурному графіку, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Межею відповідальності між теплопостачальною організацією та споживачем за стан тепломереж є межа балансової належності (до наріжної стіни будівлі, включно і вводи в будівлю) (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно додатку № 1 до цього договору на опалення - в опалювальний період.

Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється теплопостачальною організацією згідно ухваленого рішення міської ради при середньодобовій температурі наріжного повітря не менш ніж +8оС впродовж 3 діб (п.2.2).

Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів приладів комерційного обліку або за їх відсутності - розрахунковим методом згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п.10.1 договору сторони передбачили, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.03.2011.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення у зв'язку з підключенням до іншої теплопостачальної організації або зі зміною власника чи зі змінами в чинному законодавстві України.

Договір був пролонгований, починаючи з 2011 року, на наступні роки.

Як зазначив позивач, свої договірні зобов'язання він виконував своєчасно та в повному обсязі, але відповідач оплату отриманої теплової енергії за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року здійснював частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 79544 грн 51 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу підтверджується матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Розмір заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2011 № 84 за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року в сумі 79544 грн 51 коп. визнаний відповідачем в акті звірення розрахунків від 01.04.2014, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Антрацитівської районної державної адміністрації задовольнити повністю .

2. Стягнути з Антрацитівської районної державної адміністрації, вул.Леніна, б.44, м.Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 04052011, на користь Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", вул.Гірничорятувальна, б.4, м.Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 03076618, заборгованість у сумі 79544 грн 51 коп., судовий збір у сумі 1827 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя С.В. Смола