Ухвала

від 09.04.2014 по справі 1/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

09.04.2014р. Справа № 1/121

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О., при помічнику судді Рагуліної Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

скарги - Управління Національного банку України в Донецькій області

м. Донецьк

на бездіяльність державного виконавця

по справі:

за позовом - Національного Банку України в особі Управління Національного банку

України в Донецькій області м. Донецьк

до відповідача - Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія"

м. Донецьк

про стягнення за кредитним договором відсотків в сумі 141918,05грн.,

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника) - Григор Т.М. - за довіреністю № 5886.,

від відповідача - Лабун Г.І - за довіреністю № 9-21.,

від виконавчої служби - Чукмарьов П.Ю. - за довіреністю від 09.04.2014р.

суть заяви:

20.02.2014р. через канцелярію господарського суду надійшла скарга №13-012/1336 від 17.02.2014р. Управління Національного банку України в Донецькій області м. Донецьк на бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просить:

- визнати незаконною бездіяльність ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку (державного виконавця - заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку Астахова Д.А.) щодо не накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на рахунках і вкладах у банках та фінансових установах; не накладення арешту на кошти боржника, які перебувають у касі боржника або надходять до неї; не виявлення готівкових коштів боржника; не вилучення готівки із каси боржника; не звернення стягнення (арешт, вилучення та примусова реалізація) на майно боржника - вугілля, що видобувається боржником та його відокремленими підрозділами; не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №1/121, виданого 10.05.2006р. про стягнення з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь Національного банку України основної заборгованості в сумі 141918,05грн.;

- зобов'язати ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку (державного виконавця - заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку Астахова Д.А.) здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, дії від вчинення яких орган Державної виконавчої служби безпідставно ухиляється, а саме - у розмірі суми стягнення за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих держаним виконавцем штрафів: накласти арешт на кошти божника, які знаходяться на рахунках і вкладах у банках та фінансових установах; накласти арешт на кошти боржника, які перебувають у касі боржника або надходять до неї, виявити готівкові кошти боржника, вилучити готівку із каси боржника; звернути стягнення (арешт, вилучення та примусова реалізація) на майно боржника - вугілля, що видобувається боржником та його відокремленими підрозділами; звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за виконавчими документами, що знаходяться у зведеному виконавчому провадженні.

Розпорядженнями керівника апарату господарського суду Донецької області та голови господарського суду Донецької області від 20.02.2014р. справу №1/121 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатом якого цю справу передано на розгляд судді Уханьової О.О.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2014р. скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на порушення державним виконавцем приписів ст.ст.1,4 Закону України "Про виконавчу службу" ст.52,53,55,57,66 Закону України "Про виконавче провадження", п.п.4.1.,4.2.,4.3.,4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 у вигляді не забезпечення виконання покладених на державну виконавчу службу та державних виконавців прав та обов'язків.

В підтвердження викладених обставин скаржник надав копії рішення господарського суду Донецької області №1/121 від 27.04.2006р., постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2006р., постанови про поновлення виконавчого провадження від 02.01.2013р. ВП №3143034, листа стягувача про надання матеріалів зведеного виконавчого провадження для ознайомлення №13-015/982 від 06.02.2014р. та листів від 07.08.2013р. №05-29/3106, від 07.08.2013р. №52/07.08-01, від 06.08.2013р. №D15-52/1354

12.03.2014р. до канцелярії господарського суду від відповідача по справі (боржника) надійшли заперечення на скаргу. В цих запереченнях ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" зазначило про наявність рішення господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі по скарзі.

26.03.2014р. на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2014р. скаржником подані письмові пояснення на скаргу з посиланням на норми діючого законодавства та пояснення на заперечення боржника. Управління Національного банку України в Донецькій області зазначило, що подана скарга не містить опису обставин та порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо надання сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, що були викладені у вимозі скарги, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях.

26.03.2014р. та 09.04.2014р. через канцелярію господарського суду представником скаржника подані клопотання про здійснення фіксації судового процесу по скарзі, що розглядається в межах справи №1/121.

Відповідно до ч.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Отже, за клопотанням скаржника здійснюється фіксування судового процесу.

09.04.2014р. представником відповідача (боржника) подані заперечення на пояснення по справі від 26.03.2014р., в яких останній зазначив, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження замість державного виконавця та просив суд повністю відмовити у задоволенні вимог скаржника, викладених у скарзі.

Розглянувши матеріали справи та надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.04.2006р. задоволено позовні вимоги Національного банку України в особі Управління НБУ в Донецькій області по справі та стягнуто з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк основну заборгованість в сумі 141918,05грн., державне мито в сумі 1419,18грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118,00грн.

10.05.2006р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідні накази.

На підставі заяви стягувача 24.07.2006р., керуючись Інструкцією про проведення виконавчих дій (затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за №865/4158, в редакції, що діяла на той час), першим заступником начальника ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька винесено постанову №1370-3 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №1/121, виданого 10.05.2006р.

31.01.2011р. заступником начальника ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку, керуючись Інструкцією про проведення виконавчих дій (в редакції, що діяла на той час), винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

02.01.2013р. заступником начальника Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку, керуючись Інструкцією з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802), винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

На думку скаржника, відповідно вимог, викладених у скарзі, заступником начальника Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку Нещадимом І.С. порушено вимоги ст.ст.11,52,53,55,57,66 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим посилається на його незаконну бездіяльність та невикористання наданих йому прав та обов'язків, оскільки при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження скаржником встановлено відсутність наступних документів: про накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника, які знаходяться на всіх рахунках і вкладах у банках та фінансових установах; про накладення арешту на кошти боржника, які перебувають у касі боржника або надходять до неї; про виявлення готівкових коштів боржника; про вилучення готівки із каси боржника; про звернення стягнення (арешт, вилучення та примусова реалізація) на майно боржника - вугілля, що видобувається боржником та його відокремленими підрозділами; про звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Внаслідок викладених обставин скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця вчинити ці дії.

Розглянувши матеріали скарги, оцінивши у сукупності всі матеріали справи, господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до цього ж Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

12.07.2006р. начальник управління Національного банку України в Донецькій області звернувся до ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьк із заявою, в якій просив відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2006р. на підставі наказу №1/121 (додано до заяви) та з метою забезпечення виконання вказаного рішення і наказу господарського суду просив постановою про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника - ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" та оголосити заборону на його відчуження.

Так, 24.07.2006р. першим заступником начальника ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька винесено постанову №1370-3 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №1/121. На підставі п.3.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій (№865/4158, в редакції, що діяла на той час) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів. Відповідно до п.3.6.3. цієї інструкції за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом. Таким чином, твердження скаржника стосовно зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно боржника - ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" та оголосити заборону на його відчуження не мають правової підстави, оскільки відповідно до п.3.6.3. це є правом, тобто порушення в цій частині вимог господарський суд не вважає законним.

Враховуючи той факт, що постановою державного виконавця від 24.07.2006р. виконавче провадження відкрито, строк для добровільного виконання рішення встановлюється до 31.07.2006р. На підставі п.4.1.3. Інструкції якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (п.3.7.1. Інструкції). З матеріалів виконавчого провадження не вбачається коли саме виконавче провадження з виконання наказу №1/121 було приєднано до зведеного та відсутні документи про приєднання останнього виконавчого провадження.

У своїх запереченнях на скаргу ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку (поданих ще під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця щодо незабезпечення ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які наявні в матеріалах справи) зазначає про зупинення виконавчого провадження у період з 06.02.2006р. по 02.01.2011р. на підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що боржник знаходиться в реєстрі підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу", але будь-які документи в підтвердження цього факту в матеріалах виконавчого провадження також відсутні.

Водночас, внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Зазначена правова позиція викладена у рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012, яке є обов'язковим до виконання на території України та остаточним і не може бути оскаржене. Отже, зупинення виконавчого провадження, про яке стверджує ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку у своїх запереченнях суд вважає неправомірним.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що до 2011року у зведеному виконавчому провадженні не має доказів вчинення будь-яких виконавчих дій, що є порушенням вимог діючого законодавства.

Проаналізувавши вимоги Інструкції про проведення виконавчих дій (затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.2009р. за №865/4158, в редакції, що діяла під час здійснення виконавчого провадження) господарський суд зазначає:

Згідно п.1.5. Інструкції державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону. Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи та інші заходи, передбачені рішенням. Проте, жодних перерахованих заходів державним виконавцем здійснено не було, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні відповідні докази.

Пунктом 5.1. Інструкцій встановлений порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника. Так, на підставі п.5.1.3. Інструкції за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець виносить постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. В наказі господарського суду від 10.05.2006р. №1/121 зазначений певний номер рахунку: №26002301768811 в філії відділення Промінвестбанку в Донецькій області, але в матеріалах справи відсутні докази на виконання пункту 5.1.3. Інструкції.

Відповідно до п.5.2. Інструкції встановлений порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях. Як передбачено пунктом 5.5. щодо звернення стягнення на майно боржника, яке знаходить в інших осіб, на підставі п.5.5.1. державний виконавець на письмову пропозицію боржника або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. Таким чином, це є правом державного виконавця, а тому вимоги скаржника стосовно не виконання своїх зобов'язань державним виконавцем господарський суд в цій частині вважає необґрунтованими.

Щодо вимог скаржника про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на кошти боржника, які знаходяться на всіх рахунках і вкладах у банках та фінансових установах та про зобов'язання накласти арешт на кошти боржника, які перебувають у касі боржника або надходять до неї, суд при розгляді скарги керується пунктом 5.6. Інструкції, пп.5.6.2. якого передбачено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. Тобто, накладення арешту є правом державного виконавця, у зв'язку з чим суд не може зобов'язувати останнього вчинити певні дії стосовно цього.

Протягом примусового виконання зведеного виконавчого провадження наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України №489/20802.

Згідно п.4.1.1. цієї Інструкції у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів. Так, на підставі цього пункту ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку направлено запити начальнику КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" з метою отримання необхідних технічних паспортів та копії правовстановлюючих документів на: будівлю закритої автостоянки інвентарний номер 145 (бокс 11-12), розташовані за адресою: м. Донецьк, пр-т Миру, 44; будівлю АБК, будівлю мойки, збірний ангар, очістні спорудження, ворота в`їздні, ворота виїздні, бункер для котельної, будівлю туалету, навіс на в'їзді, огородження забору а/к №4, будівлю котельної а/к №4, приміщення для ємкостей, гаражний бокс, автозаправочну станція, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Звірькова, 63. Також були направлені запити: начальнику Новоазовського бюро технічної інвентаризації стосовно Пансіонату ОП «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» ДП «ДВЕК» «Дружба», розташований у пмт. Сєдово, вул. Комсомольська, 10-а та складається з: адміністративно-виробничого корпусу, ангару, артезіанської свердловини, білізняни, водонапірної вежі Рожковського, водонапірної вежі, електропостачання та зовнішнього освітлення, вигрібу циліндричного, будиночку завгоспу, душовій 2 од, ізолятору, кабельної лінії високовольтної, каналізації фекальних вод, котеджу, контрольно-пропускного пункту, гуртожитку, громадської убиральні, пансіонату будинку №1-3 од.№ підпірної стінки, мережі водопроводу, складу продовольчого, їдальні, трансформаторної підстанції та тротуарного покриття; начальнику Маріїнського бюро технічної інвентаризації щодо бази відпочинку ОП «Шахта ім. Челюскінців» ДТ «ДВЕК», що розташована у Курахове та складається з: блоку подовження берега, дороги 40 плит, паркану 28 плит, будівлі насосної, будівлі трансформаторної, металевих воріт, пірсу дерев'яного, сараю вугільного, спального корпусу-1, спального корпусу-2, туалету-дошової, хозблоку 2-х поверхового, а також інше нерухоме майно, що належить боржникові на праві власності. З матеріалів справи вбачається, що на вказане нерухоме майно складено акти опису й арешту майна. Крім того, 27.12.2011р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Разом з тим, пунктом 4.1.2 Інструкції передбачено, що державні виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. Приймання державними виконавцями грошей не дозволяється. Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що державний виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки. Отже, вимоги скаржника стосовно зобов'язання ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку виявити готівкові кошти боржника та вилучити готівку із каси боржника є також необґрунтованими, оскільки є правом державного виконавця, у зв'язку з чим суд також не може зобов'язувати останнього вчинити певні дії стосовно цього.

Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС (п.п.4.1.8.,4.1.9. Інструкції). В матеріалах зведеного виконавчого провадження наявні платіжні вимоги ВДВС Ворошиловського РУЮ, згідно яких вбачається, що кошти на рахунках боржника відсутні.

Водночас, відповідно до п.п.4.2.,4.3. Інструкції після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. Визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку. З повідомлень про оцінку арештованого майна №3/13 від 15.10.2012р., від 01.01.2013р., від 07.02.2013р., від 18.02.2013р., від 30.05.2013р., від 14.06.2013р., вбачається, що на майно боржника накладено арешт шляхом складання акту опису й арешту майна, належного боржнику на праві власності та складено звіти щодо його оцінки.

Пунктом 4.5. Інструкції передбачено, що реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється відповідно до вимог ст.62 Закону України "Про виконавче провадження", за приписами якої реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. На підставі цього пункту між ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» укладено договори про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, згідно п.1.2. яких Відділ передає Спеціалізованій організації нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, о Спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5 і зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.1999р. за №745/4038 (із змінами).

Згідно п.11.1. Інструкції у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, вимога скаржника щодо зобов'язання ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням є необґрунтованою, оскільки відповідно діючої Інструкції, зазначена дія є правом державного виконавця, а не його обов'язком.

Що стосується посилання скаржника на ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", то суд вважає їх безпідставними, оскільки цією нормою передбачені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, а не його обов'язки.

Відповідно до ст.43 Закону здійснюється розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника). Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику. У разі, якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості.

Згідно приписів ст.55 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Таким чином, вимога скаржника в цій частині є необґрунтованою, оскільки звернення стягнення на майно є правом державного виконавця, а не обов'язком.

Крім того, господарським судом встановлено, що заборгованість за даною справою не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та врахована позиція викладена у рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012.

Також судом з»ясовано, що періодом часу, коли мали місце бездіяльність та дії державного виконавця, що оскаржуються, є період з відкриття провадження по справі та по теперішній час. В матеріалах справи відсутні докази вчинення будь-яких виконавчих дій з дати приєднання виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження до 2011року та у 2013році, що є порушенням вимог діючого законодавства.

Господарським судом встановлено, що фактично скаржник наполягає на зобов»язанні державного виконавця належним чином виконувати виконавче провадження відповідно до діючого законодавства, а також сумлінно використовувати надані йому права. В цьому випадку слід зазначити, що господарський суд не має права зобов»язувати державного виконавця вчиняти дії, що є виключно його правом, оскільки це суперечить приписам діючого законодавства.

Крім того, господарський суд зазначає наступне: відповідно до правової позиції, викладеної в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 «Про деякі питання, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Також слід зазначити, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

З огляду на вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку про задоволення скарг частково.

Що стосується посилання боржника на наявність інших підстав для зупинення виконавчого провадження, ніж ті, за якими вже відбулось зупинення, господарський суд зазначає, що це не є предметом розгляду по даній скарзі та державний виконавець зупиняв провадження за конкретною нормою Закону.

На підставі Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5, Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012р., керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Управління Національного банку України в Донецькій області м. Донецьк на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо не вчинення обов»язкових відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих дій, а також дій щодо зупинення виконавчого провадження.

Зобов»язати відділ Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку вчинити всі обов»язкові відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії.

В решті скарги відмовити.

Суддя О.О. Уханьова