Рішення
від 15.04.2014 по справі 913/500/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2014 року Справа № 913/500/14

Провадження №28пд/913/500/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОВАК УКРАЇНА», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроукрптаха» , м. Луганськ

про стягнення 37465 грн 51 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання: Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Гончарук М.М., представник за довіреністю № 14 від 20.01.2014.

У судовому засіданні відповідач подав до суду заяву б/н від 15.04.2014 про застосування строку позовної давності стосовно суми пені у сумі 2470, 48 грн.

Дану заява суд приймає до розгляду.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 32320 грн. 00 коп., пені в сумі 2470 грн 48 коп. за період з 17.05.2011 по 17.12.2011 та 3% річних в сумі 2369 грн 54 коп. за період з 17.05.2011 по 24.10.2013 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31.03.2014 №14331) за договором купівлі-продажу №18/17012011 від 17.01.2011.

Відзивом на позовну заяву №75 від 17.03.2014 відповідач з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що позивачем видаткові накладні оформлені всупереч ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; накладна №46 від 22.02.2011 містить посилання на неіснуючу довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладна №71 від 15.03.2011 оформлена без прізвища особи уповноваженої на отримання товару та відсутні дані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладна №77 від 24.03.2011 оформлена без прізвища особи уповноваженої на отримання товару та відсутні дані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; кількість видаткових накладних не відповідає кількості довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Також відповідач вказав на те, що в довіреностях №191 від 21.02.2011, № 276 від 28.03.2011, № 371 від 19.04.2011 відсутні дані щодо видаткових накладних, по яких здійснюється передача товару, що на думку відповідача суперечить Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99.

Відповідач також вважає, що позовна заява оформлена не належним чином, оскільки в ній відсутній розрахунок суми боргу та не визначено, які видаткові накладні оплачені повністю, які частково, які зовсім не оплачені; нарахування пені здійснено без зазначення періоду, за який вона нарахована; нарахування 3% річних здійснено некоректно відносно зазначення кількості прострочених днів, а саме період з 17.05.2011 по 24.10.2013 складає 892 дні, а не 1007 днів, як зазначає позивач.

Позивач поясненням №14312 від 12.03.2014 повідомив суд про те, що на адресу відповідача було надіслано акт звіряння взаєморозрахунків станом на 11.03.2014, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 32320 грн 00 коп.

Також позивач зазначив, що відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу №18/17012011 від 17.01.2011, укладеного між сторонами у справі, загальна кількість товару, його ціна та сума визначаються видатковими накладними; згідно п. п. 4.1, 4.6 вищезазначеного договору за попередньою домовленістю сторін передача товару покупцю здійснюється одним з передбачених у даному договорі способів. Поставка товару здійснюється не пізніше 7 календарних днів після отримання заявки від покупця.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору на підставі замовлень позивача № 7 від 17.01.2011, №44 від 22.02.2011, №69 від 15.03.2011, №76 від 23.03.2011, №99 від 26.04.2011 здійснив відвантаження товару згідно видаткових накладних №9 від 17.01.2011, №46 від 22.02.2011, №71 від 15.03.2011, №77 від 24.03.2011, №100 від 26.04.2011, які підписані представниками обох сторін на загальну суму 61795 грн 00 коп.; товар було прийнято представником покупця ОСОБА_2 за довіреностями №37 від 17.01.2011, №191 від 21.02.2011, №276 від 28.03.2011, №371 від 19.04.2011 на отримання товаро-матеріальних цінностей.

Як зазначив позивач, умови договору ним були виконані, а саме - передано у власність покупця (відповідача) кормові добавки, ферментні препарати, пробіотичні препарати.

Також позивач вказав на те, що ним було виставлено позивачу рахунки-фактури №7 від 17.01.2011, №44 від 22.02.2011, №69 від 15.03.2011, №76 від 23.03.2011, №99 від 26.04.2011 на оплату товару по виконаним замовленням; як вказує позивач, відповідач повинен був сплатити повну вартість поставленого товару протягом 20 календарних днів від дати отримання товару за видатковою накладною №100 від 26.04.2011, тобто граничним строком оплати товару було 16.05.2011.; проте, відповідач в строк до 16.05.2011 не оплатив повну вартість товару, тобто, як зазначає позивач, днем початку порушення відповідачем своїх зобов'язань є наступний за 16.05.2011 календарний день - 17.05.2011.

Позивач також зазначив, що відповідачем не була сплачена заборгованість і після направлення на його адресу претензій від 19.09.2011 №11919, від 06.03.2012 №12306, від 20.07.2012 №12720, від 20.09.2012 №12920, від 07.06.2013 №13607.

Також позивач зазначив, що додатковими доказами наявності заборгованості у відповідача є надіслані на його адресу акти звірки від 25.07.2012 №12725 та від 20.09.2012 №12920; відповідно до вказаних актів звірки, як зазначає позивач, відповідач має перед ним заборгованість в сумі 32320 грн 00 коп.

В поясненнях від 31.03.2014 №14331 позивач зменшив суму 3% річних, яка складає 2369 грн. 54 коп. та надав уточнений розрахунок суми заборгованості та 3% річних. Також просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача 32320 грн. 00 коп. у якості суми основного боргу, пені в сумі 2470 грн. 48 коп. та 3% річних в сумі 2369 грн. 54 коп.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. В поясненнях від 31.03.2014 №14331 позивач просив суд розглядати справу за відсутності його представника у зв'язку з територіальною віддаленістю та тяжким матеріальним становищем.

Суд, враховуючи думку відповідача, вважає за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №18/17012011 від 17.01.2011, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до замовлення покупця та видаткових накладних.

Відповідно до п.1.2 договору кількість товару визначається видатковими накладними та замовленнями покупця.

Згідно з п.2.1 договору загальна кількість товару, його ціна та сума визначаються видатковими накладними.

Пунктами 4.1, 4.6 договору передбачено, що за попередньою домовленістю сторін передача товару покупцю здійснюється одним з передбачених у даному договорі способів. Поставка товару здійснюється не пізніше 7 календарних днів після отримання заявки від покупця.

За передачу товару за цим договором покупець сплачує продавцю оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, розмір якої визначається виходячи з ціни продажу товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору у разі прострочення виконання грошового зобов'язання покупець, крім відшкодування збитків згідно з Цивільним кодексом України, сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач на підставі замовлень відповідача №7 від 17.01.2011, №44 від 22.02.2011, №69 від 15.03.2011, №76 від 23.03.2011, №99 від 26.04.2011 (а.с. 65-69) здійснив відвантаження товару згідно видаткових накладних №9 від 17.01.2011, №46 від 22.02.2011, №71 від 15.03.2011, №77 від 24.03.2011, №100 від 26.04.2011 (а.с. 79-83) на загальну суму 61795, 00 грн.

Відповідачем товар було прийнято, що підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ №37 від 17.01.2011, №191 від 21.02.2011, №276 від 28.03.2011, №371 від 19.04.2011 (а.с. 75-78).

На оплату товару по виконаним замовленням позивачем були виставлені рахунки-фактури №7 від 17.01.2011, №44 від 22.02.2011, №69 від 15.03.2011, №76 від 23.03.2011, №99 від 26.04.2011 (а.с. 70-74).

Відповідач оплату товару здійснив частково у сумі 29475 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками №768 від 01.03.2011 на суму 5000 грн. 00 коп., №827 від 03.03.2011 на суму 5000 грн. 00 коп., №883 від 09.03.2011 на суму 5675 грн. 00 коп., №421 від 13.04.2011 на суму 3000 грн. 00 коп. та №1611 від 27.04.2011 на суму 10800 грн. 00 коп. (а.с. 126-131).

Таким чином у відповідача створився борг перед позивачем у сумі 32320 грн. 00 коп.

Позивач направляв відповідачу претензії від 19.09.2011 №11919, від 06.03.2012 №12306, від 20.07.2012 №12720, від 20.09.2012 №12920, від 07.06.2013 №13607, в якій просив відповідача погасити заборгованість у сумі 32320 грн. 00 коп. Відповідей на дані претензії позивач не отримав.

На час звернення із позовом про стягнення заборгованості 32320 грн. 00 коп. відповідач дану заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наявність заборгованості за договором купівлі-продажу №18/17012011 від 17.01.2011 у відповідача перед позивачем підтверджена документально в повному обсязі, а тому ці вимоги є обґрунтованими.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не доведений факт поставки товару внаслідок порушення правил оформлення видаткових накладних.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач в повному обсязі виконав свої обов'язки, передбачені договором купівлі продажу; на підставі замовлень відповідача №7 від 17.01.2011, №44 від 22.02.2011, №69 від 15.03.2011, №76 від 23.03.2011, №99 від 26.04.2011 здійснив відвантаження товару згідно видаткових накладних №9 від 17.01.2011, №46 від 22.02.2011, №71 від 15.03.2011, №77 від 24.03.2011, №100 від 26.04.2011, які підписані представниками обох сторін, на загальну суму 61795, 00 грн.

Товар був прийнятий представником покупця ОСОБА_2 за довіреностями №37 від 17.01.2011, №191 від 21.02.2011, №276 від 28.03.2011, №371 від 19.04.2011 на отримання ТМЦ.

По видатковій накладній №9 від 17.01.2011 був поставлений товар на суму 15675 грн. 00 коп.; товар отриманий відповідачем згідно довіреності №37 від 17.01.2011 представником ОСОБА_2; цей товар оплачений відповідачем; по видатковій накладній №46 від 22.02.2011 був поставлений товар на суму 6750 грн. 00 коп.; товар отриманий відповідачем згідно довіреності №191 від 21.02.2011 представником ОСОБА_2; цей товар відповідачем не оплачений; по видатковій накладній №71 від 15.03.2011 був поставлений товар на суму 10800 грн. 00 коп.; товар по даній накладній був отриманий ОСОБА_2, яка поставила на накладній підпис та печатку підприємства; цей товар оплачений відповідачем; по видатковій накладній №77 від 24.03.2011 був поставлений товар на суму 10800 грн. 00 коп.; товар отриманий відповідачем згідно довіреності №276 від 28.03.2011 представником ОСОБА_2 цей товар відповідачем не оплачений; по видатковій накладній №100 від 26.04.2011 був поставлений товар на суму 17770 грн. 00 коп.; товар отриманий відповідачем згідно довіреності №371 від 19.04.2011 представником ОСОБА_2; цей товар відповідачем не оплачений.

Таким чином накладна №71 від 15.032011, яка за твердженням відповідача має посилання на неіснуючу довіреність, оплачена відповідачем.

Також не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що накладна №46 від 22.02.2011 містить посилання на неіснуючу довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У видатковій накладній №46 від 22.02.2011 в реквізитах довіреності № 191 замість дати її видачі 21.02.2011 помилково вказано дату її дійсності до 03.03.2011. Дана обставина жодним чином не спростовує передачу товару відповідачу за видатковою накладною №46 від 22.02.2011.

У видатковій накладній №77 від 24.03.2011 мається печатка позивача та відповідача.

Відносно тверджень відповідача, що позивачем видаткові накладні оформлені всупереч ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема накладна №46 від 22.02.2011 містить посилання на неіснуючу довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладна №71 від 15.03.2011 оформлена без прізвища особи уповноваженої на отримання товару та відсутні дані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладна №77 від 24.03.2011 оформлена без прізвища особи уповноваженої на отримання товару та відсутні дані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; кількість видаткових накладних не відповідає кількості довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, необхідно зазначити наступне.

У ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі вищевикладені вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні видаткових накладних №46 від 22.02.2011, №71 від 15.03.2011, №77 від 24.03.2011 позивачем були дотримані. Не зазначення прізвищ осіб, уповноважених на отримання товарно-матеріальних цінностей при наявності їх підписів, скріплених печатками позивача та відповідача, не впливає на дійсність видаткових накладних. При цьому належність підписів, що містяться у заперечуваних відповідачем видаткових накладних, службовим особам позивача і відповідача, а також дійсність печаток та їх приналежність юридичним особам позивача та відповідача відповідно, відповідачем під сумнів не ставиться і не заперечується.

Отже, всі вищевказані видаткові накладні відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У заяві про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути, крім заборгованості 32320 грн. 00 коп., пеню в сумі 2470 грн 48 коп. нараховану за період з 17.05.2011 по 17.12.2011 та 3% річних в сумі 2369 грн 54 коп. за період з 17.05.2011 по 24.10.2013.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача 3% річних за період з 17.05.2011 по 24.10.2013 складають 2369 грн. 54 коп.

Дані вимоги визнаються судом обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі прострочення виконання грошового зобов'язання покупець, крім відшкодування збитків згідно з Цивільним кодексом України, сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору позивачем нарахована пеня за невиконання грошових зобов'язань за період з 17.05.2011 по 17.11.2011 в сумі 2470 грн. 48 коп.

Відповідач у заяві, яка здана у судовому засіданні 15.04.2014, заявив про застосування позовної давності щодо вимог по стягненню пені.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до приписів ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно зі ст. 267 ч. 3 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, суд задовольняє заяву відповідача про застосування строку позовної давності та застосовує позовну давність до вимог стягнення пені у сумі 2470 грн. 48 коп., у зв'язку з чим у вимогах про стягнення пені в сумі 2470 грн. 48 коп. слід відмовити.

Згідно викладеному, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 32320 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 2369 грн 54 коп. за період з 17.05.2011 по 24.10.2013 підлягають задоволенню у повному обсязі, у вимогах по стягненню пені в сумі 2470 грн. 48 коп. слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОВАК УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроукрптаха» про стягнення 37465 грн 51 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агроукрптаха» , м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, буд. 4, ідентифікаційний код 25360337 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОВАК УКРАЇНА» , м. Київ, вул. Козацька, 120/4, ідентифікаційний код 36702047 заборгованість в сумі 32320 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2369 грн 54 коп. та судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позовних вимог по стягненню пені у сумі 2470 грн. 48 коп. відмовити.

4. Повернути позивачу оригінали документів, наданих до пояснень від 31.03.2014 №14331.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 22.04.2014.

Додаток (тільки позивачу): оригінали документів, доданих до пояснень від 31.03.2014 №14331 на 30 арк.

Суддя І.В. Семендяєва

Дата ухвалення рішення15.04.2014
Оприлюднено24.04.2014

Судовий реєстр по справі —913/500/14

Рішення від 15.04.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Семендяєва І.В.

Ухвала від 18.03.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Семендяєва І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні