Ухвала

від 10.04.2014 по справі 826/10251/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10251/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанська компанія "Українська служба допомоги" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанська компанія "Українська служба допомоги" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асистанська компанія "Українська служба допомоги" (далі - ТОВ "АК "Українська служба допомоги") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 р. №0001712207, №0001722207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "АК "Українська служба допомоги" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АК «Українська служба допомоги» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Промбуд-Техно» за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.02.2013 р. №544/22-7/33945385.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 73 620,00 грн.;

- пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну 92 025,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.03.2013 р.:

- №0001712207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну 92 025,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 006,00 грн.;

- №0001722207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 73 620,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 405,00 грн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Промбуд-Техно» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 01.04.2010 року №010410/01-1БД, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати наступні послуги для розширення «Інтерактивної Бази Даних»: провести дослідження ринку по технічному обслуговуванню транспортних засобів регіонах України; зібрати контактну інформацію по станціям технічного обслуговування транспортних засобів регіонах України; провести переговори та підготувати списки станцій технічного обслуговування транспортних засобів регіонах України потенційних партнерів, з якими можуть бути підписані договори про надання послуг; надати звіт про проведену роботу.

Згідно акту перевірки позивачем не надано первинних документів та пояснень щодо здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Промбуд-Техно».

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду первинні документи: податкові накладні, звіт про надані послуги, акт прийому-передачі наданих послуг та банківські виписки.

Проте, колегія суддів завертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факт надання послуг, зокрема, звіт про надані послуги містить лише назви підприємств, загальні найменування послуг, які вони надають, їх місцезнаходження та телефони, при цьому, відсутні найважливіші висновки які б мали бути отримані внаслідок дослідження ринку по технічному обслуговуванню транспортних засобів регіонах України, враховуючи значну вартість таких послуг.

Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку), наявність економічного ефекту.

Крім того, зазначений договір, додатки до нього, податкові накладні, акт здачі-прийому наданих послуг від імені ТОВ «Промбуд-Техно» підписано директором - ОСОБА_5.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 05.01.2012 року у справі №1-725/2011 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України та звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав.

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, придбав суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Промбуд-Техно» не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, яке у подальшому використовувалось для незаконного формування податкового кредиту з ПДВ тощо.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем перераховувалися, а ТОВ «Промбуд-Техно» приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для віднесення до валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ за таким правочином у позивача відсутні, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Експо Промо Груп" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанська компанія "Українська служба допомоги" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 15.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.