Рішення

від 02.04.2014 по справі 910/1773/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1773/14 02.04.14

За позовомПрокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі 1) Київської міської ради, 2) Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до Благодійної організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» проскасування розпорядження, визнання недійсними договорів та зобов'язання звільнити приміщення

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

прокурорКорбут О.С. від позивача-1 не з'явились від позивача-2 Моренко Ю.І. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського», в якому просить суд скасувати розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.04.2007 № 727, визнати недійсним договір оренди нерухомого майна № 52-70/201-07 від 03.09.2007, визнати недійсним додаток до договору № 52-70/201-07 від 03.09.2007, укладений 10.01.2011, та зобов'язати відповідача повернути частину нежилого приміщення площею 92,31 кв.м, що знаходяться на 1 поверсі будинку № 68-А по вул. Ірпінській в м. Києві, Управлінню освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне розпорядження та договір є такими, що суперечать положенням законодавства, оскільки приміщення загальноосвітнього навчального закладу було передано в орендне користування для здійснення діяльності, яка не пов'язана з навчально-виховним процесом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/1773/14 та призначено розгляд справи на 26.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 розгляд справи відкладено на 20.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 розгляд справи відкладено на 02.04.2014.

Прокурор та позивач-2 в судове засідання, призначене на 02.04.2014, з'явились, позов підтримали.

Представник позивача-1 в судове засідання не з'явився.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А. кв. 49, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 474579 від 06.02.2014 та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 727 від 27.04.2007 «Про надання в орендне користування частини приміщення середньої школи № 288 по вул. Ірпінській, 68-А, благодійній організації «Благодійному фонду ім. Михайла Павловського» (надалі - Розпорядження № 727) надано дозвіл Управлінню освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації укласти договір оренди частини приміщення першого поверху середньої школи № 288 за адресою: вул. Ірпінська, 68-А, загальною площею 92,31 кв.м, згідно з поверховим планом, з Благодійною організацією «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» для розміщення громадської приймальні депутата терміном до закінчення депутатських повноважень, з орендною ставкою 4% від вартості майна, визначеної експертним шляхом.

03.09.2007 між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (орендодавець) та Благодійною організацією «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» (орендар) укладено договір № 52-70/201-07 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.04.2007 № 727 та ордеру від 03.09.2007 № 211 передає в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду за адресою: вул. Ірпінська, 68-А, ЗНЗ № 288 для розміщення громадської приймальні депутата.

Пунктом 9.1 Договору було передбачено, що Договір діє з 03.09.2007 по 31.03.2011 терміном до закінчення депутатських повноважень.

На виконання умов Договору 03.09.2007 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у користування об'єкт оренди, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі від 03.09.2007.

В подальшому, рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» було вирішено припинити з 31.10.2010 року шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи, в тому числі Святошинську районну у м. Києві раду та її виконавчий орган - Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 787 від 30.09.2010 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» була утворена Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація як місцевий орган виконавчої влади.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатками.

У відповідності до додатку 8 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 загальноосвітній навчальний заклад № 288 за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 68-А, переданий на праві господарського відання та оперативного управління до Святошинської районної державної адміністрації.

В свою чергу, розпорядженням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 22.02.2011 № 91 «Про закріплення майна, що передане до сфери управління Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації» загальноосвітній навчальний заклад № 288 за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 68-А, закріплений на праві оперативного управління за Управлінням освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

10.01.2011 між Управлінням освіти Святошинської у місті Києві державної адміністрації та Благодійною організацією «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» укладено додаток до Договору оренди нежитлового приміщення № 52-70/201-07 від 03.09.2011, яким п. 9.1 Договору викладено в наступній редакції: «Цей договір діє з 03.09.2007 року до закінчення депутатських повноважень».

Спір у даній справі стосується законності розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.04.2007 № 727 та Договору оренди № 52-70/201-07 від 03.09.2007.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ту обставину, що за змістом спірного розпорядження та Договору приміщення було передано орендарю для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, що суперечить ст. 63 Закону України «Про освіту».

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

За змістом абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент укладення Договору) не можуть бути об'єктами оренди, зокрема об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на момент укладення Договору) приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансується з державного бюджету.

У відповідності до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням .

Як вбачається з матеріалів справи, спірні приміщення є приміщеннями загальноосвітнього навчального закладу № 288.

Отже, оскільки майно, яке є об'єктом оренди за спірним Договором, є приміщенням загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ № 288), то з огляду на положення ст.ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», дане приміщення могло передаватись в орендне користування виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Однак, зі змісту спірного розпорядження та Договору вбачається, що орендовані за приміщення використовуються для розміщення громадської приймальні депутата, тобто були передані в оренду для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, що порушує наведені вище положення законодавства.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на те, що розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.04.2007 № 727, а також укладений на його виконання Договір оренди № 52-70/201-07 від 03.09.2007 (разом з усіма додатками до нього), суперечать положенням ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вимоги прокурора про скасування розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.04.2007 № 727 «Про надання в орендне користування частини приміщення середньої школи № 288 по вул. Ірпінській, 68-А, благодійній організації «Благодійному фонду ім. Михайла Павловського», визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва № 52-70/201-07 від 03.09.2007 та додатку до нього, укладеного 10.01.2011 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи, що Договір оренди № 52-70/201-07 від 03.09.2007, визнано судом недійсним, то такий правочин правових наслідків не створює, а тому не може виступати правовою підставою для користування відповідачем приміщенням першого поверху середньої школи № 288 за адресою: вул. Ірпінська, 68-А, загальною площею 92,31 кв.м.

Відтак, оскільки відповідачем не наведено, а судом не встановлено, наявності правових підстав для користування відповідачем спірним майном, вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути спірні приміщення Управлінню освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації також підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.04.2007 № 727 «Про надання в орендне користування частини приміщення середньої школи № 288 по вул. Ірпінській, 68-А, благодійній організації «Благодійному фонду ім. Михайла Павловського».

3. Визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва № 52-70/201-07 від 03.09.2007, укладений між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (орендодавець) та Благодійною організацією «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» та додаток до Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва № 52-70/201-07 від 03.09.2007, укладений між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації та Благодійною організацією Благодійною організацією «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» 10.01.2011.

4. Зобов'язати Благодійну організацію «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А, кв. 49, ідентифікаційний код 26502029) повернути частину нежилого приміщення площею 92,31 кв.м, експертною оцінкою 287 508,00 грн., що знаходиться на 1 поверсі будинку № 68-А по вул. Ірпінській в м. Києві, Управлінню освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6-А, ідентифікаційний код 37498536).

5. Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А, кв. 49, ідентифікаційний код 26502029) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.04.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова