Ухвала

від 18.08.2014 по справі 910/1773/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" серпня 2014 р. Справа №910/1773/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Рябухи В.І.

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Благодійної організації

«Благодійний фонд ім. Михайла Павловського»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 02.04.2014р. (суддя Смирнова Ю.М.)

у справі №910/1773/14

за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва

в інтересах держави в особі:

1) Київської міської ради

2) Управління освіти Святошинської районної в місті

Києві державної адміністрації

до Благодійної організації

«Благодійний фонд ім. Михайла Павловського»

про скасування розпорядження, визнання недійсними

договорів та зобов'язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2014р. у справі №910/1773/14 позов задоволено повністю: скасовано розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.04.2007р. №727 «Про надання в орендне користування частини приміщення середньої школи №288 по вул. Ірпінській, 68-А, Благодійній організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського»; визнано недійсним договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва №52-70/201-07 від 03.09.2007р., укладений між Управлінням освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (орендодавець) та Благодійною організацією «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» та додаток до вказаного договору від 10.01.2011р.; зобов'язано Благодійну організацію «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» повернути частину нежилого приміщення площею 92,31 кв.м, експертною оцінкою 287 508,00 грн., що знаходиться на 1 поверсі будинку №68-А по вул. Ірпінській в м. Києві, Управлінню освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. Крім цього, стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 436,00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу не може бути прийнято до розгляду, а відтак вона підлягає поверненню апелянту за наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Положеннями ч.2 ст.41 Бюджетного кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом про Державний бюджет на поточний період діють норми Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік. Соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 01.12.2013р. мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 1 218,00 грн., відтак, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01.01.2014р. складає 1 218,00 гривень, від розміру якої й справляється судовий збір.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду на підставі пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги, які місцевим судом задоволено повністю, носять немайновий характер та містять три окремі немайнові вимоги, а саме, скасувати розпорядження, визнати недійсними договори та зобов'язати звільнити приміщення.

Постановою пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (п.2.11.) визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, за подання до суду першої інстанції позовної заяви, що містить три вимоги немайнового характеру, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 3 654,00 грн., адже пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідачем до апеляційної скарги додано оригінал квитанції від 05.08.2014р. про сплату судового збору на суму 1 218,00 грн., отже судовий збір за подання скарги сплачено не в повному обсязі, оскільки 50% ставки, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви до місцевого суду у даній справі складає 1 827,00 грн.

Крім цього, апеляційна скарга на підставі ст.93 ГПК України подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, цей строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (п.6.) встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених ст.93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.53 ГПК України).

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст.53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (абзац 8 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач пропустив десятиденний термін оскарження рішення місцевого суду, адже його прийнято 02.04.2014р., підписано 07.04.2014р., надіслано сторонам 23.04.2014р., а оскаржено 06.08.2014р. (згідно вхідного штампу господарського суду міста Києва).

Апелянт в апеляційній скарзі просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2014р. у справі №910/1773/14 поважною та поновити цей строк. В обґрунтування клопотання на поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що це рішення йому не було надіслано, а про існування рішення дізнався від співробітників виконавчої служби після закінчення строку на його оскарження тощо.

Такі доводи апелянта не містять належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження вищезгаданого рішення у даній справі, як і доказів на їх підтвердження.

Положеннями ч.1 ст.64 ГПК України встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.012.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (пп.3.1, п.3.9, пп.3.9.1, пп.3.9.2) визначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як видно з матеріалів справи, ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за адресою: 03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А, кв.49. Ця адреса є місцезнаходженням Благодійної організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, разом з тим, ухвали місцевого суду було повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Крім цього, в матеріалах справи є докази надіслання відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів за вищезгаданою адресою, відтак відповідачу було відомо про існування даної судової справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2014р. у справі №910/1773/14 слід відмовити.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Тому, апеляційну скаргу відповідача не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню.

Положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення скарги, тому сплачений згідно квитанції від 05.08.2014р., оригінал якої долучено до апеляційної скарги, судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.53, 86, 93, 94, п.п.3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України, ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір», Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Благодійної організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2014р. у справі №910/1773/14 повернути Благодійній організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» без розгляду.

Повернути Благодійній організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського» (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-А, кв. 49, ідентифікаційний код 26502029) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції від 05.08.2014 року.

Оригінал даної ухвали з гербовою печаткою надіслати Благодійній організації «Благодійний фонд ім. Михайла Павловського».

Матеріали справи №910/1773/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

В.І. Рябуха