Рішення

від 14.04.2014 по справі 916/3138/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2014 р.Справа № 916/3138/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "FAMBUR-PRIM";

до відповідача: Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", в особі, якою є Одеська обласна філія Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія";

про стягнення 77567,95грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Кочмар В.В. - за дорученням;

Від відповідача Теплодарське міське комунальне автотранспортне підприємство: Панасюк О.Ю. - довіреність ві д31.01.14р.;

Від відповідача Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія": Таратинов Ю.М. - довіреність від 24.12.13р.;

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "FAMBUR-PRIM" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства (далі - відповідач 1) та Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", в особі, якою є Одеська обласна філія Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - відповідач 2) про стягнення 77567,95 грн., а саме: з відповідача 1) - 52 577,95 гривень; з відповідача 2) - суму страхового відшкодування 24990 гривень.

Ухвалою суду від 15.11.2013 року порушено провадження у справі № 916/3138/13 та призначено до розгляду на 2 грудня 2013 року.

У судове засідання представники відповідачів не з'явилися, розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 02.12.2013 року та призначено на 16.12.2013 року.

Представник позивача 02.12.2013 року на виконання ухвали суду від 15.11.2013 року надав витяги з ЄДРПОУ на відповідачів, які залучено до матеріалів справи.

16.12.2013 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.69 ГПК України, згідно якого просить суд продовжити строк розгляду справи та ухвалою суду від 16.12.2013 року строк розгляду справи було продовжено до 02.02.2014 року та призначено розгляд на 03.02.2014 року.

Згідно розпорядження голови суду від 03.02.2014 року справу передано на розгляд судді Демешину О.А., оскільки суддя Гуляк Г.І. перебувала на лікарняному.

Ухвалою від 03.02.2014 року справу прийнято до провадження суддею Демешиним О.А. та призначено до розгляду на 17.02.2014 року.

Розпорядженням голови суду від 05.02.2014 року справу передано на розгляд судді Гуляк Г.І., оскільки остання вийшла з лікарняного та ухвалою від 05.02.2014 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.02.2014 року.

Представник позивача 13.02.2014 року надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 1 шкоду завдану в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 32577,95 гривень та з відповідача 2 - страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 24 990 гривень.

Згідно розпорядження голови суду від 17.02.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному, справу було передано на розгляд судді Оборотовій О.Ю. та ухвалою суду від 17.02.2014 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2014 року.

Представник відповідача 1 надав відзив на позовну від 17.02.14р., в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

25.02.2014 року розпорядженням голови суду справу передано на розгляд судді Гуляк Г.І., оскільки суддя вийшла з лікарняного та ухвалою суду від 25.02.2014 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2014 року.

Представник відповідача 2 надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судове засідання з'явився, уточнення до заяви підтримує та просить суд стягнути з відповідача 1 - шкоду завдану в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 32577,95 гривень та з відповідача 2 - страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 24 990 гривень.

Представник відповідача 1, у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2, у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 14 квітня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В С Т А Н О В И В :

03.11.2008 року між ТОВ „Meteor" (орендодавець) та ТОВ "FAMBUR-PRIM" (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу, за яким ТОВ „Meteor" передає, а ТОВ "FAMBUR-PRIM" приймає в строкове платне користування автомобіль VOLVO, державний номер НОМЕР_2, зі строком користування 4 роки, п.3 договору, тобто до 2012 року.

Згідно реєстраційного свідоцтва транспортного засобу - автомобіль VOLVO, державний номер НОМЕР_2 було зареєстровано за ТОВ "FAMBUR-PRIM" 12 січня 2012 року та власником транспортного засобу - автомобіля VOLVO, державний номер НОМЕР_2 є ТОВ "FAMBUR-PRIM" з 12.01.2012 року.

З грудня 2010 року о 19 годині 15 хвилин, на 25 км.+700 м автошляху Одеса-Рені, водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1, на підставі подорожнього листа № 017124, не впевнився в безпечному технічному стані транспортного засобу, що стосується безпеки дорожнього руху, в наслідок чого задня ліва спарка коліс відірвалась від осі та зіткнулась з зустрічним транспортним засобом марки VOLVO, державний номер НОМЕР_2, та рухався у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний Позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження, у результаті чого йому було завдано матеріальну шкоду у розмірі 77567,95 гривень, що підтверджується висновком № 4484 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля VOLVO FH-440, державний номер НОМЕР_2, складеного 19 лютого 2011 року.

Згідно Постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 2 лютого 2011 року по справі № 3-10/11, водія ОСОБА_6, було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень.

На момент скоєння ДТП транспортний засіб марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1, перебував у користуванні Відповідача 1 на підставі довіреності від 14.12.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі за № 1779 та під час скоєння ДТП водій ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з Відповідачем 1, оскільки керував вищевказаним транспортним засобом на підставі подорожнього листа № 017124, у якому зазначено було його прізвище та здійснював перевезення пасажирів за маршрутом № 75 «Т» Теплодар - Одеса.

Цивільна відповідальність Відповідача 1, була застрахована у Відповідача 2, що підтверджується полісом № ВЕ/ 3062951 зі строком дії від 30.12.2009 року по 29.12.2010 року. Згідно з вищезазначеним полісом була застрахована цивільно-правова відповідальність Відповідача 1 з лімітом відповідальності 25500 гривень, сума франшизи - 510 гривень.

У свою чергу відповідач 1 проти позову заперечує та зазначає, що між представниками позивача та відповідача 1 було досягнуто згоди щодо відшкодування шкоди в сумі 20 000 гривень, яку представник позивача отримав 14.12.2010 року, що підтверджується розпискою та інших претензій щодо відшкодування шкоди зі сторони позивача не надходило.

Крім того відповідач 1 звертає увагу суду на те, що висновок експерта було зроблено через два з половиною місяці після ДТП тобто 19.02.2011 року та з якого не вбачається взагалі яку суму позивач фактично сплатив за ремонт транспортного засобу.

Представник відповідача 2 також вимоги позивач не визнає та зазначає, що дійсно позивач звертався до відповідача 2 із заявою про відшкодування страхового випадку, але у відшкодуванні було відмовлено, оскільки позивачем не було надано усіх необхідних документів, які передбачені Законом України „Про "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", крім того відповідачем 1 було відмовлено у наданні необхідних документів для відшкодування шкоди .

Відповідач 2 звертає увагу суду, що до початку розгляду справи та у ході розгляду справи як позивачем так і відповідачем 1 не було надано усіх необхідних документів, щодо вирішення питання про відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Цивільна відповідальність Відповідача 1, була застрахована у Відповідача 2, на підставі полісу № ВЕ/ 3062951 зі строком дії від 30.12.2009 року по 29.12.2010 року. Згідно з вищезазначеним полісом була застрахована цивільно-правова відповідальність Відповідача 1 з лімітом відповідальності 25500 гривень, сума франшизи - 510 гривень.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 страхового відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24990 гривень, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно Постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 2 лютого 2011 року по справі № 3-10/11, водія ОСОБА_6, було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень.

На момент скоєння ДТП транспортний засіб марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1, перебував у користуванні Відповідача 1 на підставі довіреності від 14.12.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі за № 1779 та під час скоєння ДТП водій ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з Відповідачем 1, оскільки керував вищевказаним транспортним засобом на підставі подорожнього листа № 017124, у якому зазначено його прізвище та здійснював перевезення пасажирів за маршрутом № 75 «Т» Теплодар - Одеса.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Держкомстату України від 17.02.1998 р. № 74 (у редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3.

Згідно п.п. (г) п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1206 (у редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) водій механічного транспортного засобу, крім інших встановлених правилами документів, повинен мати при собі, у встановлених законодавством випадках, дорожній лист.

Відповідно ст. 24 Кодексу Законів про Працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження видані не були, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» фактичним допуском до роботи вважається укладення трудового договору не залежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота проводилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно висновку № 4484 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру матеріального збитки, зробленого суб'єктом підприємницької діяльності, судовим експертом - авто товарознавцем ОСОБА_8, завдано матеріальну шкоду у розмірі 77567,95 гривень.

Враховуючи часткову сплату у сумі 20 000 гривень та частину задоволених вимог, яка стягнута з відповідача 2, сума матеріальної шкоди в розмірі 32 577,95 гривень підлягає стягненню з відповідача 1.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, приймаючи до уваги вищесказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "FAMBUR-PRIM" та стягнення з відповідача 1 - Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства матеріальну шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32 577,95 гривень та з відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", в особі, якою є Одеська обласна філія Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24 990 гривень.

У відповідності до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідачів..

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Польова, буд. 1, код ЄДРПОУ 30054872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "FAMBUR-PRIM", МD-2036, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Мештерул Маноле, № 9, IDNO (фіскальний код ) 1002600030840 матеріальну шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32577 /тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят сім/ гривень 95 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 860 /вісімсот шістдесят/ гривень 25 копійок.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова

компанія» (04080. м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "FAMBUR-PRIM", МD-2036, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Мештерул Маноле, № 9, IDNO (фіскальний код ) 1002600030840 страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24 990 /двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто/ гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 860 /вісімсот шістдесят/ гривень 25 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.04.2014 року.

Суддя Гуляк Г.І.