Постанова

від 17.07.2014 по справі 916/3138/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2014 р.Справа № 916/3138/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Величко Т.А.

(склад судової колегії сформований розпорядженням в.о. голови суду №965 від 22.05.2014р. )

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.за участю представників сторін:

від Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства - Панасюк О.Ю. - за довіреністю;

від ТОВ «FAMBUR-PRIM» - Таратинов Ю.М. - за довіреністю;

від ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» - Кочмар В.В. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства

на рішення господарського суду Одеської області від 14 квітня 2014 року

по справі №916/3138/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «FAMBUR-PRIM»

до

- Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства

- Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі якою є Одеська обласна філія Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 57567,95грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 10.06.2014р. та 24.06.2014р. оголошувались перерви згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 17.07.2014р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У листопаді 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «FAMBUR-PRIM» (надалі - позивач, ТОВ «FAMBUR-PRIM») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства (надалі - відповідач, Автотранспортне підприємство), Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі, якою є Одеська обласна філія Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі - відповідач, ПрАТ «УПСК»), в якому просило суд стягнути з Автотранспортного підприємства на його користь матеріальну шкоду, завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 52577,95грн. та стягнути з ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24990грн.; стягнути з відповідачів на його користь судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.12.2010р. о 19.15год., на 25 км.+700м автошляху Одеса-Рені, водій ОСОБА_4 (водій Автотранспортного підприємтсва), керуючи автомобілем марки ІVЕСО (який перебував у користуванні Автотранспортного підприємства на підставі довіреності від 14.12.2009р.), державний номер НОМЕР_1, на підставі подорожнього листа №017124, не впевнився в безпечному технічному стані транспортного засобу, що стосується безпеки дорожнього руху, внаслідок чого задня ліва спарка коліс відірвалась від осі та зіткнулась з зустрічним транспортним засобом марки VOLVO, державний номер НОМЕР_3 (належним позивачу), що рухався у зустрічному напрямку. У результаті ДТП транспортний засіб марки VOLVO отримав механічні пошкодження, у результаті чого було завдано матеріальну шкоду у розмірі 77567,95грн., що підтверджується висновком №4484 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру матеріального збитку. Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 02.02.2011р. по справі №3-10/11 водія ОСОБА_4, було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340грн. На момент скоєння ДТП цивільна відповідальність Автотранспортного підприємства була застрахована у ПрАТ «УПСК», ліміт відповідальності (з урахуванням франшизи) - 24990грн.

Таким чином, ПрАТ «УПСК» повинно сплатити позивачу 24990грн., решта суми збитків - 52557,95грн. підлягає стягненню з Автотранспортного підприємства на користь ТОВ «FAMBUR-PRIM» .

З посиланням на норми ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1172, ст.999, ст.1194 ЦК України, ст.ст.22,35,36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТОВ «FAMBUR-PRIM» просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

13.02.2014р. ТОВ «FAMBUR-PRIM» подало суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої (у зв'язку з добровільним відшкодуванням йому Автотранспортним підприємством збитків у сумі 20000грн.) просило суд: стягнути з Автотранспортного підприємства на його користь матеріальну шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32577,95грн. та стягнути з ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24990грн.; стягнути з відповідачів на його користь судовий збір у розмірі 1720,50грн.

17.02.2014р. Автотранспортне підприємство подало місцевому господарському суду відзив на позову заяву, в якому просило суд відмовити у задоволенні позову та зазначило, що після отримання від нього позивачем 20000грн. розцінює позовні вимоги ТОВ «FAMBUR-PRIM» нічим іншим, як спробою отримання повторної компенсації наслідків ДТП, яка трапилась 03.12.2010р. 14.04.2014р. ПрАТ «УПСК» подало суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що позовні вимоги ТОВ «FAMBUR-PRIM» є необґрунтованими, оскільки позивачем до ПрАТ «УПСК» не було надано усіх необхідних документів, які передбачені ЗУ „»Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2014р. (суддя Гуляк Г.І. ) позовні вимоги ТОВ «FAMBUR-PRIM» задоволено - стягнуто з Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства на користь ТОВ «FAMBUR-PRIM» матеріальну шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32577,95грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 860,25грн.; стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ТОВ «FAMBUR-PRIM» страхове відшкодування за шкоду завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24990грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 860,25грн.

Рішення суду вмотивовано посиланнями на норми ч.1 ст.1166, ст.988, ст.22, ст.990, п.2 ст.1187 ЦК України, ст.6, п.36.1 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.1 ст.9ЗУ «Про страхування» тим, що згідно Постанови Теплодарського міського суду Одеської області від 02.02.2011р. по справі №3-10/11, водія ОСОБА_4 (який перебував у трудових відносинах з Автотранспортним підприємством), було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340грн. На момент скоєння ДТП транспортний засіб марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1, перебував у користуванні Автотранспортного підприємства на підставі довіреності від 14.12.2009р. Цивільна відповідальність Автотранспортного підприємства була застрахована у ПрАТ «УПСК», на підставі полісу №ВЕ/ 3062951 зі строком дії від 30.12.2009р. по 29.12.2010р., згідно з яким була застрахована цивільно-правова відповідальність Автотранспортного підприємства з лімітом відповідальності 25500грн., сума франшизи - 510грн. Згідно висновку № 4484 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру матеріальних збитків вартість матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобілю Вольво, складає 77567,95грн. Враховуючи часткову сплату Автотранспортним підприємством у сумі 20000грн. з ПрАТ «УПСК» на користь позивача підлягає стягненню 24990грн. на користь позивача, та сума матеріальної шкоди в розмірі 32577,95грн. підлягає стягненню з Автотранспортного підприємства.

Не погодившись з рішенням суду , Теплодарське міське комунальне автотранспортного підприємство звернулося з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення коштів з Автотранспортного підприємства, та прийняти нове рішення, яким в позові ТОВ «FAMBUR-PRIM» до Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства відмовити.

Підставами для часткового скасування оскаржуваного рішення Автотранспортне підприємство зазначило недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального (ч.1 ст.598, ст.599 ЦК України) та процесуального (ч.1 ст.4-7, ст.ст.33,34, ч.1 ст.43 ГПК України) права.

В обґрунтування апеляційної скарги Автотранспортне підприємство зазначило, що оскаржене рішення підлягає скасуванню в частині, з огляду на наступне:

- в обґрунтування розміру позовних вимог позивач посилається лише на Висновок №4484 експертного товарознавчого дослідження від 19.02.2011р., проте зміст цього висновку свідчить про те, що обстеження пошкодженого автотранспорту проводилося 10.12.2010р. в присутності представника позивача. 14.12.2010р. представник позивача зустрівся з керівництвом Автотранспортного підприємства та саме за його ініціативою була визначена сума відшкодування 20000грн., яку в повному обсязі негайно було передано позивачу;

- після отримання 20000грн. з боку позивача будь-яких претензій, вимог, пропозицій щодо розміру відшкодування шкоди на адресу Автотранспортного підприємства не надходило;

- після ДТП та виплати Автотранспортним підприємством позивачу 20000грн., його автомобіль не простоював та використовувався самим позивачем в своїй господарській діяльності, у тому числі і до 19.02.2011р. (дата складання Висновку);

- позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу у розумінні ч.2 ст.34 ГПК України, який би підтверджував яку саме суму позивач фактично витратив на ремонт пошкодженого автомобіля.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2014р. відновлено Теплодарському міському комунальному автотранспортному підприємству строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «FAMBUR-PRIM» заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» зазначив, що погоджується з судовим рішенням щодо ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та не має певної позиції по апеляційній скарзі Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що ТОВ «FAMBUR-PRIM» є власником автомобілю VOLVO, державний номер НОМЕР_3 з 12.01.2012р., що підтверджується копією реєстраційного свідоцтва транспортного засобу, яка наявна в матеріалах справи.

03.12.2010р. о 19.15год., на 25 км.+700 м автошляху Одеса-Рені, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1, на підставі подорожнього листа № 017124, не впевнився в безпечному технічному стані транспортного засобу, що стосується безпеки дорожнього руху, в наслідок чого задня ліва спарка коліс відірвалась від осі та зіткнулась з зустрічним транспортним засобом марки VOLVO, державний номер НОМЕР_3, що рухався у зустрічному напрямку.

На момент скоєння ДТП транспортний засіб марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1, перебував у користуванні Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства на підставі довіреності від 14.12.2009р., посвідченої приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, зареєстрованої в реєстрі за №1779, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном ДАП №270401 у справі.

ОСОБА_4 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з Теплодарським міським комунальним автотранспортним підприємством, що підтверджується подорожним листом №017124, виписаним Автотранспортним підприємством, у якому зазначено його прізвище та здійснював перевезення пасажирів за маршрутом № 75 "Т" Теплодар - Одеса.

Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 02.02.2011р. по справі №3-10/11 водія ОСОБА_4 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340грн.

19.02.2011р. судовим експертом автотовароведом Федотовим Ф.В. був складений висновок №4484 експертного, автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобіля VOLVO, державний номер НОМЕР_3, відповідно до якого вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля в результаті ДТП, що сталася 03.12.2010р. становить 77567,95грн.

Відповідно до полісу №ВЕ/3062951 цивільна відповідальність Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства була застрахована у ПрАТ «УПСК» в особі Одеської обласної філії ПрАТ «УПСК». Згідно з вищезазначеним полісом була застрахована цивільно-правова відповідальність Автотранспортного підприємства з лімітом відповідальності 25500 гривень, сума франшизи - 510 гривень. Строк дії полісу з 30.12.2009р. по 29.12.2010р.

Також встановлено, що Теплодарське міське комунальне підприємство сплатило ТОВ «FAMBUR-PRIM» добровільно 20000грн. у якості відшкодування вартості збитків, спричинених внаслідок ДТП автомобілю VOLVO, державний номер НОМЕР_3, що підтверджується розпискою у матеріалах справи та визнається позивачем.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «FAMBUR-PRIM» з огляду такого.

Згідно із ст.ст.979,980 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. 1. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Згідно із ст.6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Абзацом 1 статті 9 ЗУ «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до п.36.1. ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Оскільки цивільна відповідальність Автотранспортного підприємства була застрахована у ПрАТ «УПСК» з лімітом відповідальності 25500грн., сума франшизи - 510грн. суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» 24990грн.

Крім того, на момент скоєння ДТП транспортний засіб марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_2, перебував у користуванні Автотранспортного підприємства на підставі довіреності від 14.12.2009р. та під час скоєння ДТП водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з Автотранспортним підприємством, оскільки керував вищевказаним транспортним засобом на підставі подорожнього листа №017124, у якому зазначено його прізвище та здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №75 "Т" Теплодар - Одеса.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Держкомстату України від 17.02.1998 р. № 74 (у редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3.

Згідно із ст.24 Кодексу Законів про Працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження видані не були, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів фактичним допуском до роботи вважається укладення трудового договору не залежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота проводилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, з урахуванням встановлення судом першої інстанції факту перебування водія ОСОБА_4 у трудових відносинах з Теплодарським міським комунальним автотранспортним підприємством, що не заперечувалося Автотранспортним підприємством під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, та перебування у користуванні Автотранспортного підприємства автомобіля марки ІVЕСО, державний номер НОМЕР_1 на час скоєння ДТП, господарський суд Одеської області дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства на користь позивача завдану внаслідок ДТП шкоду - 32577,95грн. (з урахуванням сплати відповідачем 20000грн.добровільно), оскільки саме відповідач є особою, яка на час скоєння ДТП володіла транспортним засобом на відповідній правовій підставі (ст.1187 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства колегія суддів відхиляє з огляду такого.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Згідно із ч.1 ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилаючись в своїй апеляційній скарзі на те, що після ДТП автомобіль VOLVO не простоював та використовувався самим позивачем в своїй господарській діяльності, у тому числі і до 19.02.2011р., скаржник не надав суду апеляційної інстанції жодного доказу на підтвердження вищезазначеної обставини, крім того, така обставина не впливає на його обов'язок відшкодування шкоди.

Посилання скаржника на те, що після отримання 20000грн. ТОВ «FAMBUR-PRIM» не висувало до нього будь-яких претензій щодо розміру відшкодування завданої шкоди, також не беруться до уваги, оскільки відповідно висновку №4484 від 19.02.2011р. вартість матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобіля VOLVO, становить 77567,95грн.

Копія розписки у матеріалах справи від 14.12.2010р. свідчить лише про те, що власник автомобілю IVECO (ОСОБА_9.) передала 20000грн. гр..ОСОБА_8 на ремонт автомобілю VOLVO, номерний знак НОМЕР_3.

Позивач визнав ці кошти як суму в погашення розміру завданої шкоди та врахував її при визначенні розміру своїх позовних вимог в суді до Теплодарського міського комунального автотранспортного підприємства.

Висновок №4484 від 19.02.2011р. є належним та допустимим доказом у розумінні норм ст.ст.32,34 ГПК України вартості відновлювального ремонту автомобіля VOLVO, крім того, відповідач на спростування цієї вартості, визначеної експертом не надав будь-яких доказів того, що сума 77767,95грн.є завищеною. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується у повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати неспроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2014р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2014р. по справі №916/3138/13 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.07 .2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Величко Т.А.