Рішення

від 24.03.2014 по справі 922/641/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р.Справа № 922/641/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" (м. Херсон) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" (Харківська обл., с. Тернова) про стягнення 30020,55 грн., за участю представників сторін:

позивача - Котюка В.А. (довіреність №28 від 27.02.14 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 27237,76 грн., інфляційні в сумі 217,90 грн., річні в сумі 476,66 грн. та пеню в сумі 2088,23 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №1904-І-2 від 19.04.2013 р.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 27237,76 грн., інфляційні в сумі 161,68 грн., 3% річних в сумі 479,08 грн. та пеню в сумі 2107,36 грн., а також зазначив період нарахованих санкцій - з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р.

Розглянувши надану позивачем заяву, суд вважає за можливе прийняти її у наданій редакції як заяву про збільшення розміру 3% річних та пені, і як заяву про зменшення розміру інфляційних.

Відповідач не надав відзив на позов по суті спору та витребувані судом документи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.04.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №1904-І-2 (надалі - договір), за яким продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити "Інокулянт", виробництва компанії "Адванст Біолоджикал Маркетинг", Штат Огайо, США (Advanced Biological Marketing, OH, USA) надалі - товар на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що вартість договору складає 38203,90 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що є еквівалентом 4694,22 доларів США.

Відповідно до п. 4.1 даного договору продавець здійснює поставку товару в повному об'ємі на умовах (Інкотермс "Inkoterms", 2010) EXW - Франко - склад постачальника - с. Братське, Нижньосірогозький р-н, Херсонська обл., в строк до 30 квітня 2013 року за умови виконання п. 5.1.

Згідно п. 5.1 договору оплата за товар, який постачається у відповідності до умов цього договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку, в строки, встановлені у п. 5.2 цього договору.

Відповідно до п. 5.2 зазначеного договору покупець здійснює попередню оплату за товар, що є предметом цього договору, наступним чином:

5.2.1. 30% від вартості договору, що вказана у п. 3.3, розрахованої згідно п. 5.3 даного договору по факту відвантаження товару;

5.2.2. 70% від вартості договору, що вказана у п. 3.3, розрахованої згідно п. 5.3 даного договору до 01.07.2013 року.

В пункті 5.3 цього договору вказана формула, за якою розраховується сума, що підлягає сплаті, у випадку зміни середньозваженого курсу долара США на міжбанківському валютному ринку згідно даним Національного банку України.

Відповідач здійснив позивачу часткову сплату за інокулянт згідно рахунку-фактури №СФ-0000405 від 19.04.2013 р. в сумі 10966,14 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 25.04.2013 р. з особового рахунку позивача.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 38203,90 грн., що підтверджується копією видаткової накладної, підписаної представниками сторін без зауважень.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не сплатив, у визначений п. 5.2.2 договору строк, решту заборгованості за отриманий від позивача товар.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором купівлі-продажу №1904-І-2 від 19.04.2013 р. становить 27237,76 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 6.3 вищевказаного договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або прострочення виконання покупцем прийнятих на себе зобов'язань, відповідно до п. 5.1 даного договору, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню на вартість неоплаченої продукції (27237,76 грн.) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р., в сумі 2107,36 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р., в сумі 2107,36 грн. необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач безпідставно здійснив розрахунок пені виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, тому що у п. 6.3 договору не визначений розмір пені, так як облікова ставка НБУ не є постійною величиною, а яку саме ставку сторони мали на увазі для розрахунку пені в договорі не вказано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 479,08 грн. та інфляційні за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 161,68 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 27237,76 грн. підтверджується актом звіряння розрахунків за 01.01.13 р. - 04.03.14 р., підписаним уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу №1904-І-2 від 19.04.2013 р. в сумі 27237,76 грн., 3% річних за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 479,08 грн. та інфляційних за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 161,68 грн. або будь-яких заперечень.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу №1904-І-2 від 19.04.2013 р. в сумі 27237,76 грн., 3% річних за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 479,08 грн. та інфляційних за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 161,68 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" (62421, Харківська обл., Харківський район, с. Тернова. Код ЄДРПОУ 30712821) на користь Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" (73000, м. Херсон, Дніпровський район, вул. Перекопська, буд.20, офіс 507. Код ЄДРПОУ 33391137) заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу №1904-І-2 від 19.04.2013 р. в сумі 27237,76 грн., 3% річних за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 479,08 грн., інфляційні за період з 02.07.2013 р. по 31.01.2014 р. в сумі 161,68 грн. та судовий збір в сумі 1698,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.03.2014 р.

Суддя В.І. Ольшанченко