Ухвала

від 10.04.2014 по справі 825/3337/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3337/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Ніжинський дослідно - механічний завод" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Ніжинський дослідно - механічний завод" (далі - ПАТ "Ніжинський дослідно - механічний завод") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 р. №0000252200, №0000262200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 14.05.2013 р. №0000252200, №0000262200.

На вказану постанову Ніжинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Ніжинською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Ніжинський дослідно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Ферумпром Миколаїв" за період з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.04.2013 р. №490/22-01033390.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 39480,00 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет, за листопад 2010 року в сумі 25000,00 грн.

На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 р.:

- №0000252200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 42697,00 грн. (за основним платежем - 39480,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3217,00 грн.);

- №0000262200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 31250,00 грн. (за основним платежем - 25000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6250,00 грн.).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ "Ферумпром Миколаїв" (продавець) укладений договір від 01.10.2010 р. №0110 на придбання лому чавуну, згідно якого продавець продає, а покупець купує лом та відходи чорних металів (лом чавуну), за умовами якого поставка товару проводиться на умовах DDP відповідно Інкотермс 2010 на склад покупця.

Термін "DDP" згідно Міжнародних правил Інкотермс означає - «поставка зі сплатою стягнень» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту надання товару в узгодженому пункті в країні ввезення. Продавець несе всі ризики й витрати, пов'язані із ввезенням товару, включаючи сплату податків, стягнень та інших зборів, що стягуються при ввезенні товарів.

Отже, умови поставки DDP не передбачають перевезення товару від продавця до покупця, а обмежуються наданням товару продавцем покупцю в узгодженому місці, а тому посилання відповідача на відсутність документів, які б підтверджували доставку товару від продавця до покупця, є необґрунтованими.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ферумпром Миколаїв" за вищевказаним договором підтверджується належними первинними документами: договором від 01.10.2010 р. №0110, відповідними податковими накладними, прибутковими накладними, рахунком-фактурою, реєстрами виданих довіреностей, актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво, звітами про рух матеріальних цінностей по складу, звітами про партії номенклатури, відомостями основних засобів, взаєморозрахунками з постачальниками, карткою рахунку 3711: Контрагенти: ТОВ "Ферумпром Миколаїв", оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", головною книгою за 2010-2011 роки, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті, платіжними дорученнями та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про нікчемність угоди позивача з ТОВ "Ферумпром Миколаїв" ґрунтується на висновках акту перевірки Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 28.12.2012 р. №1080/22-225/34319093 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ферумпром Миколаїв" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за грудень 2009 року, липень, серпень, жовтень, листопад 2010 року, березень, червень, липень 2011 року".

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень, а тому податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0000252200, №0000262200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Ніжинської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 15.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.