Постанова

від 18.04.2014 по справі 812/2152/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2152/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

За участю

секретаря судового засідання: Семціва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, про скасування постанови про арешт, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та просив скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 14.02.2014 №ВП 34106776 про арешт коштів боржника.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що відповідачем було накладено арешт на розрахунковий рахунок, з якого здійснюються всі розрахункові рахунки, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі виплати з заробітної плати та комунальні платежі. З огляду на викладене, арешт рахунку практично лишив підприємство змогу вести господарську діяльність.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право здійснити арешт на кошти боржника. Державним виконавцем було направлено постанови про арешт коштів на всі розрахункові рахунки банків, де боржник обслуговується. З усіх банків, крім відділення «Промінвестбанку» м. Луганську, постанови були повернуті без виконання. Представник відповідача зазначив, що зняття арешту з розрахункових рахунків, призведе до не виконання судових рішень. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник третьої особи у судовому засідання підтримав позицію представника відповідача та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Згідно із ст.5 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Цією ж статтею визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.7 цього ж Закону встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч.2 ст.25 зазначеного закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ст.32 Закону №606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 65 Закону №606 встановлено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи.

Відповідно ч.3 ст.65 Закону №606 державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

В судовому засідання встановлено, що постановою Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 15.04.2010 було об'єднано у зведене виконавче провадження №34106776, №18460474, №18136504 про стягнення з ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» (а.с.60).

Постановою від 14.02.2014 відповідачем було накладено арешт на кошти ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» у розмірі 3662701,00 грн., що містяться на рахунках, відкритих у філії ПАТ ПІБ м. Луганська (а.с.61). При цьому сума боргу зазначена з урахуванням суми виконавчого збору.

Дана постанова була прийнята до виконання обласним відділенням ПАТ «Промінвестбанк» та надана відповідь про наявний залишок коштів на розрахункових рахунках: №26003619947676 - 24387,12 грн., №26041619992810 - 0,00 грн. (а.с.62).

З наданої представником позивача виписки по рахунку №26003619947676 за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 вбачається, що вхідний залишок коштів складає 49313,60 грн. Також з даного розрахункового рахунку здійснювалась виплата заробітної плати за січень 2014 року у розмірі 7230,00 грн., відрахування податків та обов'язкових платежів.

В судовому засіданні встановлено, що, державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника, не витребував довідок з установ банку, чи належать рахунки ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» до зарплатних рахунків.

Арешт розрахункових рахунків підприємства в банківських установах, на які спрямовуються кошти на виплату заробітної плати у даному випадку суперечить ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» в частині того, що виплата заробітної плати працівникам підприємства здійснюється у першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. З вказаних у позові рахунках накладено арешт на рахунок, з якого провадиться виплата заробітної - плати: р/р № 26003619947676 обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» що є неприпустимим.

Також суд зазначає, що накладення арешту на розрахункові рахунки підприємства позивача у даному конкретному випадку є обставиною, яка не сприяє виконанню рішень судів, а навпаки перешкоджає підприємству погашати борги перед бюджетом та іншими юридичними та фізичними особами, що суперечить вимогам ст.5 Закону № 606.

Таким чином, відповідачем в порушення вимог ст.2 КАС України була прийнята постанова про арешт коштів без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ця дія; без урахуванням прав працівників позивача на своєчасне отримання заробітної плати.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» щодо скасування постанови від 14.02.2014 №ВП 34106776 про арешт коштів.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, про скасування постанови про арешт задовольнити.

Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 14.02.2014 №ВП 34106776 про арешт коштів боржника - Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»».

Стягнути на користь Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» (код ЄДРПОУ 14311005, вул. Поштова,1 м. Луганськ, 91055) з Державного бюджету України (р/р 31213206784006 УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, код класифікації доходів 22030001) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн.. 08 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 22 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова