Ухвала

від 04.06.2014 по справі 812/2152/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа №812/2152/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.,

суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року по адміністративній справі №812/2152/14 за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про скасування постанови про накладення арешту на рахунок,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод» (далі ДП «ВО ЛВЗ») звернулося до суду із позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 14.02.2014 №ВП 34106776 про арешт коштів боржника.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що відповідачем було накладено арешт на розрахунковий рахунок, з якого здійснюються всі розрахункові рахунки, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі виплати з заробітної плати та комунальні платежі. З огляду на викладене, арешт рахунку практично лишив підприємство змогу вести господарську діяльність.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року позов ДП «ВО ЛВЗ» задоволений, внаслідок чого скасована постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 14.02.2014 №ВП 34106776 про арешт коштів боржника - Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»».

Стягнуто на користь Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 73,08 грн.

Представником третьої особи подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням всіх істотних обставин справи. Зняття арешту з рахунку позивача призведе до невиконання рішення суду щодо стягнення певних сум на користь третьої особи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Згідно з ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Цією ж статтею визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.7 цього ж Закону встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч.2 ст.25 зазначеного закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ст.32 Закону №606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 65 Закону №606 встановлено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи.

Відповідно ч.3 ст.65 Закону №606 державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 15.04.2010р. об'єднано у зведене виконавче провадження №34106776, №18460474 та №18136504 про стягнення з ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» (а.с.60).

Постановою від 14.02.2014р. відповідачем накладено арешт на кошти ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» у розмірі 3662701 грн, що містяться на рахунках, відкритих у філії ПАТ ПІБ м. Луганська (а.с.61). При цьому сума боргу зазначена з урахуванням суми виконавчого збору.

Дана постанова була прийнята до виконання обласним відділенням ПАТ «Промінвестбанк» та надана відповідь про наявний залишок коштів на розрахункових рахунках: №26003619947676 - 24387,12 грн., №26041619992810 - 0,00 грн. (а.с.62).

З наданої представником позивача до суду першої інстанції виписки по рахунку №26003619947676 за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. вбачається, що вхідний залишок коштів складає 49313,60 грн. Також з даного розрахункового рахунку здійснювалась виплата заробітної плати за січень 2014 року у розмірі 7230 грн, відрахування податків та обов'язкових платежів.

Державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника не витребував довідок з установ банку, чи належать рахунки ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» до зарплатних рахунків.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині того, що арешт розрахункових рахунків підприємства в банківських установах, на які спрямовуються кошти на виплату заробітної плати у даному випадку суперечить ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» в частині того, що виплата заробітної плати працівникам підприємства здійснюється у першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. З вказаних у позові рахунках накладено арешт на рахунок, з якого провадиться виплата заробітної - плати: р/р № 26003619947676 обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк», що є неприпустимим.

Накладення арешту на розрахункові рахунки підприємства позивача у даному конкретному випадку є обставиною, яка не сприяє виконанню рішень судів, а навпаки перешкоджає підприємству погашати борги перед бюджетом та іншими юридичними та фізичними особами, що суперечить вимогам ст.5 Закону № 606.

Таким чином, відповідачем, в порушення вимог ст.2 КАС України, прийнята постанова про арешт коштів без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ця дія; без урахуванням прав працівників позивача на своєчасне отримання заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ДП «Виробниче об'єднання «Луганський верстатобудівний завод»» щодо скасування постанови від 14.02.2014 №ВП 34106776 про арешт коштів.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року по адміністративній справі №812/2152/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року по адміністративній справі №812/2152/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.А. Васильєва

І.Д. Компанієць