Постанова

від 15.04.2014 по справі п/811/652/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № П/811/652/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поле-Грейн» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поле-Грейн» (далі - позивач, ТОВ «Поле-Грейн») звернулося до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Олександрійська ОДПІ) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000702250 від 06.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 82500,00 грн.

З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки господарській операції між позивачем та ТОВ «Компанія Тегра» мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Компанія Тегра» недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги, які передбачені Цивільним кодексом України були дотримані.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.04.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 23.04.2014 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Поле-Грейн» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 21.04.2004 року.

Види діяльності за КВЕД: вирощування зернових та технічних культур; надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; діяльність автомобільного вантажного транспорту; діяльність агентств нерухомості (а.с.53).

На підставі наказу Олександрійської ОДПІ від 09.09.2013 року №205 посадовою особою податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Поле Грейн» з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Компанія Тегра» за лютий 2012 року, результати якої оформлено актом № 87/22-10/32966121 від 17.09.2013 року (а.с.10-16).

На підставі акта перевірки Олексаедрійською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000702250 від 06.12.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 82501,00 грн., у тому числі 82500,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с. 1).

Дане рішення було оскаржено до ГУ Міндоходів у кіровоградській області та до Міністерства доходів і зборів України.

За результатами оскарження рішенням Міністерства доходів і зборів України, податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ, залишено без змін, а скарга без задоволення ( а.с.29-32,36-37,41).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.01.2011року між ТОВ «Поле Грейн» (замовник за договором) та ТОВ «Компанія Тегра» (виконавець за договором) укладено договір №161СОК на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки. Відповідно до п.1.2 договору визначено, що найменування техніки, перелік робіт і матеріалів виконавця, що використовуються для виконання робіт, ціна робіт, строк виконання робіт зазначаються в Додатках, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною договору (а.с.67-68).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: протокол узгодження договірної ціни, податкова накладна, акт здачі-прийняття робіт, видаткова накладна та рахунок - фактура (а.с.69-73),свідчать про фактичне виконання сторонами умов договору.

Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками (а.с.88).

В судовому засіданні встановлено, послуги по діагностиці, технічному обслуговуванню та ремонту с/г техніки проводились на комбайнах Джон Дір М-9500, які обліковувались на балансі позивача у періоді, що перевірявся, за наступними реєстраційними номерами: ФД 05-11, ФД 05-10, ФД 05-12, ФД 05-08, ФД 05-09.

При цьому представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на даний час на підприємстві знаходяться лише два комбайни, за реєстраційними номерами ФД 05-08 та ФД 05-09 (а.с. 65-66), інші комбайни були реалізовані у грудні 2012 року за договорами купівлі - продажу (а.с.74-79124-132).

Також представник позивача пояснив, що сервісне обслуговування, за усною домовленістю та згодою, проводилось на території ТОВ «Агродар ЛТД» за адресою - м. Олександрія, вул. Свердлова, 43/2.

Відповідно до письмових пояснень ТОВ «Агродар ЛТД», наданих на виконання ухвали суду, підтверджено пояснення позивача про те, що відповідно до попередньо встановлених домовленостей між ТОВ «Агродар ЛТД» та позивачем, останній розміщував належну йому сільськогосподарську та іншу техніку за адресою - м. Олександрія, вул. Свердлова, 43/2 на зимовий період протягом 2010 - 2012 років, в тому числі комбайни «Джон Дир»(а.с. 186-187).

Відповідно до наданих ТОВ «Агродар ЛТД» документів встановлено, що підприємство було власником комплексу виробничих будівель і споруд, розташованих за адресою - м. Олександрія, вул. Свердлова, 43/2, розташованих на земельній ділянці площею 31779 кв.м. ДО складу комплексу входили: адмінбудівля, їдальня, прибудови, підвали, магазин, приміщення відпочинку, автомийка, майстерні ТО, моторний цех, ливарний цех та площадка, на якій можливо розміщувати техніку, автомобілі (а.с. 193-201).

Даний комплекс був відчужений ТОВ «Агродар ЛТД» на підставі договору купівлі - продажу від 17.05.2012 року ТОВ «Ва Грейн Експрес» (а.с.188-192).

Отже, в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норм суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у лютому 2011 р. сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Компанія Тегра» на момент їх виписки була зареєстрована платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Водночас суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Разом з тим, питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Окрім того, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочин позивача з ТОВ ««Компанія Тегра» є недійсним, оскільки, на її думку, вчинений без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку. Таким чином, висновки відповідача в частині визнання вищевказаних правочинів недійсним, що покладені в основу для визначення грошових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Олександрійською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія Тегра», а також того, що правочини укладені між ними визнані в судовому порядку недійсними.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000652250 від 26.09.2013 року.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Компанія Тегра», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 182,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Поле Грейн».

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області № 0000702250 від 06 грудня 2013 року, прийняте на підставі акту перевірки № 87/22-10/32966121 від 17.09.2013 р., яким ТОВ «Поле-Грейн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82 500 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Поле-Грейн» (код ЄДРПОУ 32966121) судові витрати з Державного бюджету в розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Чубара