Ухвала

від 18.03.2014 по справі 815/8530/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8530/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області -Кириленка А.В.; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго-5" - Копиченка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго-5" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Теплоенерго-5" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №0003302250 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 6 852 грн., в тому числі 4 568 грн. за основним платежем та 2 284 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у посадових осіб інспекції не було підстав для висновку про те, що підприємством сформовано податковий кредит з ПДВ в межах виконання договору, укладеного без мети реального настання правових наслідків, оскільки вони зроблені без врахування наявності у товариства всіх первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що висновки, викладені в акті перевірки позивача, є обґрунтованими та правомірними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003302250 від 05 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 11 листопада 2013 року по 15 листопада 2013 року інспекцією було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження взаємовідносин з TOB "Архспецбуд" (код за ЄДРПОУ 37476072) за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2013 року №2923/15-53-22-5/13896015.

У висновку акту перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого, на думку податкового органу, завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 4 568 грн.

Висновки акту ґрунтуються на тому, що в іншому акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 12 вересня 2012 року №1261/22-34/37476072/75 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Архспецбуд" (код ЄДРПОУ 37476072) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами" зазначено, що за результатами проведених заходів не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності TOB "Архспецбуд" з контрагентами, тому договір, укладений позивачем із TOB "Архспецбуд" не спричинив реального настання правових наслідків, а всі грошові кошти, сплачені товариством на користь контрагента, не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

На підставі вказаного акту було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ "Теплоенерго-5" вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами, податкові зобов'язання з ПДВ задекларовані належним чином.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 198 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказується про безпідставність формування позивачем податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ "Архспецбуд", оскільки у останнього відсутнє майно, основні фонди, та підприємство відсутнє за юридичною адресою, про що свідчать висновки, викладені в акті перевірки, здійсненої інспекцією.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно п.139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB "Архспецбуд" укладено Договір №65-11/3 від 03 жовтня 2011 року про виконання робіт, які стосуються реконструкції парогенераторної підприємства ПАТ "ОМЖК".

В підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем надано видаткову накладну, податкові накладні, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, рахунок-фактура, платіжні доручення та акти прийняття виконаних робіт (а.с. 42-64).

Факт поставки обладнання та монтажу не заперечується відповідачем у самому акті перевірки та підтверджується також наданими позивачем договором поставки №27 від 26 травня 2011 року між ТОВ "Теплоенерго-5" та TOB "Архспецбуд", видатковою накладною, паспортом на газовий сигналізатор, випискою по особовому рахунку про сплату за обладнання та за роботу з його встановлення, фотокартки (а.с. 135-153).

Також, укладання та реальне виконання цих договору підтверджується укладеним між ТОВ "Теплоенерго-5" та ПАТ "ОМЖК" договором підряду від 07 вересня 2011 року №65-11/328 та всіма необхідними документами, які підтверджують виконання цього договору.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладеного договору між позивачем та ТОВ "Архспецбуд", спираючись на данні перевірки вказаного контрагента, в яких зазначено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головновного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: