ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.04.14р. Справа № 904/856/14
до Публічного акціонерного товариства "Хліб", 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18
про стягнення 106539,68 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
Від позивача Осауленко В.М.- представник за довіреністю від 12.02.2014 року
Від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Хліб" про стягнення основного боргу в сумі 79920,00 грн., пені в сумі 1650,92 грн., втраченій вигоді (збитки) 23574,00 грн., судового збору.
Позивачем 07.04.2014 року подано до суду уточнення позовних вимог за № 2 від 04.04.2014 року, в яких позивач збільшує позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача основного боргу в сумі 79920,00 грн., пені в сумі 3045,68 грн., втраченій вигоді (збитки) 23574,00 грн., судового збору.
Крім того, позивачем 07.04.2014 року подано до суду уточнення позовних вимог, в яких останній уточнює період нарахування пені.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на поставку товару від 07.06.2013 року за № 4/7/13 в частині розрахунку за поставлений товар.
Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 25.02.2014 року, 07.04.2013 року, 17.04.2014 року не з'явився.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.04.2014 року за № 152443 юридичне місцезнаходження відповідача - 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, б. 18, - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи.
Позивачем 25.02.2014 року подавалась до суду заява від 12.02.2014 року за № 8 про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, в якій останній просив суд накласти арешт на рухоме й нерухоме майно відповідача в межах суми позову.
При цьому, позивач заявою від 07.04.2014 року просив суд не розглядати вказану заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову та повернути сплачений судовий збір за розгляд вказаної заяви.
Заява задовольняється господарським судом Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 25.02.2014 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору у справі № 904/856/14 продовжені терміном на 15 днів, а саме до 27.04.2014 року.
Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
07.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Хліб", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер", як постачальником, укладено договір на поставку товару № 4/7/13 за умовами п. 1.1 якого постачальник постачає у власність покупцю наступну продукцію - борошно пшеничне, належного виду, сорту, марки, якості у відповідності з замовленням від покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його вартість постачальнику в порядку, строки та на умовах, встановлених даним договором.
Відповідно до п. 1.3 договору власником товару, який поставляється за даним договором, є постачальник до моменту передачі покупцю. Підтвердженням передачі є підписання сторонами товарно-транспортної, податкової та видаткової накладних.
Згідно з п. 2.1 договору кількість товару, який поставляється, ціна за одиницю, асортимент зазначаються у рахунку і товарній накладній, згідно підписаної сторонами специфікації, на підставі письмового замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.1 договору передбачено наступне: ціна на товар, який постачається за даним договором, зазначається у специфікації, замовленні, рахунку на оплату товару і відображається у товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
За приписами п. 5.2 договору покупець зобов'язаний оплатити постачальнику суму грошових коштів за фактично прийнятий товар, з врахуванням вимог п. 5.3 даного договору, за умови виконання постачальником покладених на нього зобов'язань за даним договором в наступному порядку: впродовж 10 банківських днів з моменту поставки товару і підписання сторонами відповідних документів, які підтверджують приймання товару, надання постачальником документів, вказаних у п. 2.4 договору; покупець здійснює повну оплату за фактично прийнятий товар за наявності оригіналу рахунку на оплату вартості товару, підписаний уповноваженою особою і скріплений печаткою. Після здійснення даного платежу, зобов'язання покупця відносно оплати вартості товару, поставленого постачальником й фактично прийнятого покупцем, вважається виконаним повністю належним чином.
Відповідно п. 5.6 договору оплата поставленого товару здійснюється в наступному порядку: в першу чергу погашається заборгованість по раніше здійсненій поставці і дальше за кожною наступною.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 9.1 договору).
На виконання умов договору, позивач поставив на адресу відповідача борошно пшеничне в кількості 30 т на загальну суму 80100,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 07.12.2013 року, видатковою накладною № РН-000537 від 07.12.2013 року на суму 80100,00грн. та довіреністю від 04.12.2014 року за № 4312/1 (а. с. 11, 39, 40).
Позивачем, відповідно до п. 5.2 договору, передано відповідачу обумовлені оригінали документі та рахунок-фактуру № СФ-0000537 від 07.12.2013 року на суму 80100,00 грн., що підтверджується поясненнями водія ОСОБА_2 від 14.04.2014 року, який здійснював доставку спірного вантажу згідно з товарно-транспортною накладною від 07.12.2013 року (а. с. 11).
За приписами п. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Доказів виставлення відповідачем позивачу розумного строку для передання документів не було надано.
Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2014 року зазначив, що відповідач не звертався до ТОВ "Агро Лідер" про повторну видачу оригіналів документів згідно умов п. 2.4 договору на поставку товару № 4/7/13 від 07.06.2013 року (пояснення позивача від 17.04.2014 року).
В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 180,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2327 від 09.12.2013 року. При цьому, суд зважає на доводи позивача стосовно зарахування суми 12100,00 грн. згідно платіжного доручення № 2327 від 09.12.2013 року в рахунок оплати боргу за попередніми поставками, які не є предметом спору у справі № 904/856/14. Сума боргу відповідача перед позивачем склала 79920,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Приписами п. 6.5 договору за прострочення в оплаті покупцем товару (п. 5.2 даного договору) покупець оплачує постачальнику пеню в подвійній обліковій ставці НБУ, яка діяла в період заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3045,68 грн. за період з 21.12.2013 року до 07.04.2014 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В позовних вимогах про стягнення з відповідача упущеної вигоди (збитків) в сумі 23574,00 грн. належить відмовити виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 Господарського кодексу України).
При цьому суд зважає на наступне: вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Для застосування деліктної відповідальності необхідною умовою є наявність складу цивільного правопорушення, які складаються із наступних елементів: противоправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), вини особи, яка заподіяла шкоду (збитки). Перші три елементи належать до об'єктивного складу правопорушення, а решта вина - є суб'єктивною стороною цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів (суб'єкти, об'єкти, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона), які утворюють склад цивільного правопорушення не може бути підставою для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі збитків (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року за № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди").
Позивачем належним чином не доведено причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у ТОВ "Агро Лідер" наміру закупити 44,4 т пшениці, з якої при переробці могло б бути отримано 31,08 т борошна та 12,43 т висівок (відповідні договори та докази здійснення часткових передоплат тощо). Також позивач посилається на те, що ціна за 1 т борошна складає 2850,00 грн., тоді як письмового підтвердження обґрунтованості вказаної суми не надано.
Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судовий збір за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову в сумі 1827,00 грн. підлягає поверненню з бюджету позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 22, 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Хліб" (49107, м.Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18, п/р 26004962508726 у ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" у м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00381545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер" (п/а: 70435, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт. Балабино, вул. Урицького, 240; ю/а: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 24/242, р/р 26001213446200 у АТ "Укрсиббанк" м. Запоріжжя, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36247432) 79920 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 68 коп. - пені, 1422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 74 коп. - судового збору, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву ТОВ "Агро Лідер" від 12.02.2014 року за № 8 про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову залишити без розгляду.
Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер" (п/а: 70435, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт. Балабино, вул. Урицького, 240; ю/а: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 24/242, р/р 26001213446200 у АТ "Укрсиббанк" м. Запоріжжя, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36247432) судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., сплачений відповідно до квитанції № 2443696 від 12.02.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Суддя С.П.Панна
Повне рішення складено - 22.04.2014 року.
Згідно з оригіналом
Помічник судді Г.В.Федорова
22.04.2014 року.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2014 |
Оприлюднено | 24.04.2014 |
Номер документу | 38326635 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кузнецова Ірина Леонідівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні