Постанова

від 12.03.2014 по справі 814/514/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12 березня 2014 року Справа № 814/514/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; доДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029; провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.14р. №0000341702;

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 03.03.14р.;

Від відповідача: Жайворонок А.О., довіреність №1339/9/14-04-10-009 від 24.02.14р.;

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.14р. №0000341702 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 52982грн. та застосування штрафної санкції в сумі 26491грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (т.1, а.с .4-9 ).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що перевірка проведена в порядку передбаченим податковим законодавством, рішення відповідає вимогам ПКУ (т.2, а.с.79-84).

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд,-

встановив:

ОСОБА_1 (позивач) зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 10.11.08р., про що зроблено запис 10.11.08р. за №25220000000044498 (код НОМЕР_1). Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (т.1, а.с.10-12, 17). Станом на 20.02.14р. позивач є платником ПДВ та перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1, а.с.68-69).

З 26.12.13р. по 31.12.13р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "ЮБК Інвестстрой" (ЄДРПОУ 34497592) за період з лютого по травень 2013р.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки був складений Акт від 31.12.13р. №1609/14-04-17-02-00/НОМЕР_1 (т.1, а.с.18-33 ).

Актом перевірки, на думку відповідача, встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- перевіркою встановлено факти укладення між ТОВ "ЮБК Інвестстрой" та ФОП ОСОБА_1 недійсних правочинів, тобто право ФОП ОСОБА_1 на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, наданих на виконання недійсних правочинів не виникає.

Таким чином, позивачем, на думку відповідача, порушено п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (ПКУ), в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованого за рахунок відносин із ТОВ "ЮБК Інвестстрой" всього у сумі 52981,33грн.

Не погодившись з висновками викладеними в Акті перевірки, 17.01.14р. позивач звернувся до відповідача з письмовими запереченнями від 16.01.14р. №02 на Акт перевірки (т.1, а.с.34-36).

Листом від 24.01.14р. за №460/43/14-04-17-02-16 відповідач відмовив в задоволенні заперечень та висновки Акту перевірки залишив без змін (т.1, а.с.37-42).

За наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.14р. №0000341702, яким позивачу визначено зобов'язання з ПДВ в сумі 52982,00грн. та застосовано санкцію в сумі 26491,00грн. (т.1, а.с .43 ).

Крім того, в акті документальної невиїзної перевірки відповідач також дійшов висновків, що у позивача та у його контрагента (ТОВ "ЮБК Інвестстрой") була відсутня можливість виконувати господарські операції, всі вони (операції) мають ознаки недійсних, фіктивних та безтоварних, бухгалтерські та фінансові документи складались без мети реального настання правових наслідків.

Відповідачем зазначено, що контрагент позивача мав взаємовідносини із іншими підприємствами (у ланцюгу постачання), які не довели реальність своїх господарських операцій, що на думку відповідача підтверджується актами перевірок інших податкових органів України.

В той же час, позивач зазначив, що відповідачем не прийняті до уваги первинні бухгалтерські, податкові та інші документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентом (ТОВ "ЮБК Інвестстрой"). Відповідачем протиправно взято до уваги отримані від інших контролюючих органів акти про неможливість проведення зустрічних звірок (т.1, а.с.22.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та упередженим, з огляду на безпідставність та неправомірність висновків Акту перевірки, та підлягає скасуванню.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та результатів його безпосередньої господарської діяльності.

В той же час, судом встановлено, що відповідач дійшов певних висновків без достатньої мотивації, без дослідження всіх первинних документів позивача, а також із застосуванням припущень. Так, в Акті перевірки робиться посилання на відомості відображені: (т.1, а.с.21, 22):

- в Акті ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 08.08.13р. №720/22-5-04/34497592 "Про проведення позапланової перевірки ТОВ "ЮБК Інвестстрой" з питань дотримання вимог податкового законодавства та нарахування податку на прибуток підприємств, та ПДВ по взаємовідносин з ТОВ "Граніка" (ЄДРПОУ 30683307) за період лютий-червень 2013 року";

- в Акті ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 01.08.13р. №228/26-56-22-01-05/30683307 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Граніка" (ЄДРПОУ 30683307) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків";

- в Акті ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ від 21.06.13р. №625/224/35739888 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дніпропетровський торгово - промисловий альянс" (ЄДРПОУ 35730888) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків";

Крім того, більшість висновків відповідача базується на посиланнях в акті перевірки на аналіз взаємовідносин та господарської діяльності третіх осіб, які не є безпосередніми контрагентами позивача (так звані "ланцюги").

Суд також звертає увагу, що вказані акти інших податкових органів підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами контрагентів позивача із різних підстав та містять безпідставні висновки про безтоварність (нереальність, фіктивність, недійсність та нікчемність) правочинів контрагентів позивача та інших суб'єктів (по "ланцюгах") господарювання з яким у позивача навіть відсутні будь - які господарські правовідносини.

У зв'язку із цим, суд зазначає, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

В той же час, судом встановлено, що матеріали справи містять достатні докази для спростування висновків Акту перевірки.

Так, судом було встановлено, що позивач здійснює оптову та роздрібну торгівлю продовольчими товарами, напоями, лікеро-горілчаними виробами тощо.

На всі торгові точки оформлені ліцензії, що дають право позивачу здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (т.1, а.с.59-65 ).

Оптова/роздрібна торгівля здійснюється зі складу-магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Зазначене приміщення використовується на підставі договору оренди від 01.01.13р., укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (т.1, а.с .46 ).

Роздрібна торгівля здійснюється також з торгових точок (павільйонів), що знаходяться за адресою: м.Миколаїв, вул.Дзержинського 54-6, на території ринку "ТК Юліана". Зазначені павільйони використовуються підприємцем на підставі договорів оренди від 01.01.13р., укладених між позивачем та ПП "Юліана-Сервіс". (т.1, а.с. 47-50 ).

Склад, де зберігаються продовольчі товари (напої) знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить позивачу на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 09.04.13р. №21757287 (т.1, а.с. 51-52 ).

Заморожені продукти зберігаються в холодильних камерах, що розташовані на складі за адресою: АДРЕСА_3. Холодильні камери використовуються на підставі договорів оренди холодильних камер від 12.04.12р. за №6 та від 01.04.13р. за №2, укладених між позивачем та ДП "Базис-Південь" (т.1, а.с .53-58 )

Транспортування товарів здійснюється вантажним автомобілем марки ГАЗ -3309, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу на праві приватної власності (т.1, а.с .66 ).

24.09.12 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ЮБК Інвестстрой" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №2409 м'ясопродуктів птиці (т.1, а.с .67 ).

На виконання умов договору купівлі-продажу №2409 від 24.09.12р. ТОВ "ЮБК Інвестстрой" поставляло позивачу м'ясопродукти з птиці бройлера - курчата бройлера, філе, гомілка, крило тощо. Протягом лютого-травня 2013р. позивачу було поставлено товар на загальну суму 317888,00грн., в т.ч. ПДВ 52981,34грн. згідно відповідних видаткових накладних (т.1, а.с.70-98 ):

Суду також були надані копії податкових накладних, товарно - транспортних накладних, які підтверджують факт отримання та перевезення вказаних продуктів протягом лютого-травня 2013р. позивачем (т.1, а.с.72-73, 76-77, 80-81, 84-85, 88-89, 92-93, 95-96, 99-100).

Транспортування продукції здійснювалось власними силами позивача, а саме вантажним автомобілем марки ГАЗ -3309, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу на праві приватної власності.

Вказана продукція зберігалась у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, обладнаному морозильними камерами, які знаходились у користуванні позивача на підставі договорів оренди, укладених з ДП "Базис-Південь".

На всі поставки м'ясопродуктів у позивача були в наявності ветеринарні свідоцтва та посвідчення про якість (т.1, а.с.196-221 ).

За поставлену продукцію позивач розрахувався повністю та в установлені строки, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку за лютий-травень 2013р. (т.1, а.с.101-132).

ТОВ "ЮБК Інвестстрой" надало позивачу податкові накладні, що в порядку, передбаченому ПКУ, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1, а.с.134-195 ).

Отриманий товар в подальшому реалізовувався контрагентам-покупцям позивача (серед них - ТОВ "Агапі", ТОВ "Трейд-Феникс", ТОВ "Бекон-Сервіс", ТОВ "Ніжність смаку", ТОВ "Гурман-ЛТД", ТОВ "Айрін-Ніка", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Магазин №301", ТОВ "М'ясницький двір").

Факт подальшої реалізації товарів контрагентам-покупцям підтверджується укладеними позивачем договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та отриманою оплатою за поставлений товар (т.1, а.с.222-250, т.2, а.с.1-68 ).

Зазначені фінансово-господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача відповідними проводками (доказів про інше відповідачем суду не надано).

На підставі наданих позивачем доказів та пояснень сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосереднього контрагента (ТОВ "ЮБК Інвестстрой") були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання та підтверджені первинними документами.

Судом також встановлено, що позивач та його безпосередній контрагент, який виписав податкові накладні, були зареєстровані як юридичні особи на момент вчинення відповідних господарських операцій. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів (у ланцюгах) безпосередніх партнерів позивача. Суд приймає до уваги та досліджує господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності, нікчемності або недійсності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Слід також зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. №584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях та на неперевірених даних, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

В обґрунтування безтоварності (нікчемності) правочинів відповідач посилається на акти інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

В той же час, при складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, податковими інспекторами не досліджувались первинні документи. У зв'язку з чим, було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. №984. Висновки про укладення безтоварних (нереальних, нікчемних, недійсних) правочинів є суб'єктивними припущеннями перевіряючих і не підтверджуються достатніми та необхідними доказами, в тому числі первинними документами.

Крім того, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок , затвердженого Постановою КМУ від 27.12.10р. №1232 , зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з вимог Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка .

Але, оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Обґрунтованим, на думку суду, є також посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. (Ухвала ВАСУ від 22.08.12р. К/9991/42289/12).

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Слід також зазначити, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і приймати на цій підставі рішення про донарахування податкових зобов'язань, застосовувати штрафні санкції.

Крім того, Вищий адміністративний суд України зазначав (постанови від 14.11.2012р. у справі №2а-9864/11/2670, від 19.02.13р. у справі №2а-6067/11/1470 та інші), що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Судження відповідача про відсутність у контрагентів позивача достатніх трудових ресурсів, матеріальних ресурсів, умов для здійснення господарських операцій, не підтверджено достатніми та допустимими доказами, як і не доведена відповідачем неможливість залучення до виконання господарських зобов'язань третіх осіб за цивільно-правовими угодами. Крім того, відсутність трудових ресурсів, устаткування тощо не можуть бути доказом неспроможності контрагентів виконати операції із надання послуг, поставки певного товару з огляду на відсутність законодавчого обмеження на здійснення посередницької діяльності та щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд у своєму рішенні від 22.01.09р. в п.71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного податкового законодавства, не надав та, відповідно, не довів суду законність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївський області від 05.02.2014р. №0000341702 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52982грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 26491грн.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 182грн. 70коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Повний текст постанови

підписано 14.03.14р.