Постанова

від 08.04.2014 по справі 810/1531/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року Справа №810/1531/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

представників позивача- Кучерявої І.П., Белушкіної І.Б.;

представника відповідача- Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ржевуського хлібоприймального підприємства"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2014 р. №0000791502, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДВ у розмірі 335 573 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 83894 грн.; №0000851502 про зменшення від'ємного значення з ПДВ у сумі 113 694 грн.

Вимоги обґрунтовані незгодою з висновками акту перевірки №113/15-2/35322751 від 24.01.2014 р., які стали підставою для ухвалення оскаржуваних рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представникі позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяви, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що рішення № 0000791502 та №0000851502 від 12.02.2014 р. були ухвалені не тільки на підставі висновків акту перевірки, але і за наслідками вивчення документів, наданих позивачем, тому вважає дії податкового органу цілком правомірними, а рішення законними.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2-головний державний ревізор-інспектор податкової та митної справи 1 рангу відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області пояснив, що ним у складі групи ревізорів інспекторів, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача на предмет нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень-травень, липень-вересень 2013 р., за наслідками якої складено акт перевірки №113/15-2/35322751 від 24.01.2014 р. В ході перевірки досліджувалось правомірність нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 40 430 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року (вх. №9028770280 від 18.05.2013 року); від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 29 562 грп., відображеного у податковій декларації з ПДВ за травень 2013 р. (вх. №9036607911 від 20.06.2013 року); від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 814 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 р. (вх. №9051550136 від 19.08.2013 року); від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - 67 841 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 р. (вх. №9058769139 від 19.09.2013 року) та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - 3 154 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року (вх.№9066809080 від 21.10.2013 року).

Контролюючим органом було виявлено порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.199.2 ст.199, п.200.1, п.200.3, ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.5, п.201.6 ст.201 ПК України та пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом МінфінуУкраїни від 01.11.2011р. №1379, в результаті чого було безпідставно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 р. у розмірі 40 340 грн.; за травень 2013 року у .розмірі 5 251 грн., за липень 2013 р. у розмірі 262грн.; за серпень 2013 р. у розмірі 67 841 грн.

Також товариством було безпідставно занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 р. у розмірі 200 800 грн.; за серпень 2013 р. у розмірі 21079грн.;

Крім того, безпідставно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за травень 2013 р. у сумі 40340 грн.; за червень 2013 р. у сумі 45591 грн.; за липень 2013 р. у сумі 45039 грн.; за серпень 2013 р. -65771 грн.; за вересень 2013 р. - 133612 грн.; зa жовтень 2013 р.- 118 006 грн.

Перевіряючими був виявлений факт безпідставного заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2013 р. у розмірі 200 800грн.; за серпень 2013 р. у розмірі 1161 грн., за жовтень 2013 р. у розмірі 15606 грн.; за листопад 2013 р. -118 006 грн.

У судовому засіданні свідок під присягою стверджував, що під час перевірки не були надані в повному обсязі документи первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності позивача, а саме накладні до договору поставки №01/01 від 10.01.2012 р. та додаткові угоди до вказаного договору; рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, а також платіжні документи, які б підтверджували господарські взаємовідносини з ПАТ «Кожухівське» за квітень 2013 р.; документи про наявність у власності позивача спеціального обладнання та приміщень для зберігання курячих яєць.

Свідок стверджував, що податкові накладні №30 від 31.07.2013 р., №13 22.07.2013 р., оформлені ТОВ «Аграманта» були представлені не скріпленими печаткою продавця та не підписаними уповноваженою особою.Також свідок пояснив, що ТОВ «Ржевуським хлібоприймальним підприємством» було включено до складу податкового кредиту за серпень 2013 р. податкову накладну від 31.07.13 року №747/11 на суму ПДВ 5 024,23 грн. по контрагенту ПАТ «Вінницягаз» (і.п.н. 033386402287) з порушенням порядку її заповнення. Перевіряючими було встановлено, що у вказаній накладній адреса позивача, як покупця товару, зазначена невірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши письмові докази по справі із наданням їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

позивач -ТОВ «Ржевуське хлібоприймальне підприємство» є юридичною особою, зареєстрованою 25.06.2008 р. Рокитнянським районним управлінням юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію №11631020000000328; код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 35322751. Податкова адреса відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.06.2008 р. за №2010. Відповідно до свідоцтв є платником ПДВ.

В січні 2014 р., податковим органом була проведена перевірка позивача на предмет правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень-травень, липень-вересень 2013 р. та виявлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.2 ст.199, п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.5-201.6 ст.201 ПК України, п.4 Порядку заповнення податкової накладної №1379. За наслідками перевірки складено акт №113/15-2/35322751 від 24.01.2014 р. та винесені податкові повідомлення-рішення від 12.02.2014 р. №0000791502, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДВ у сумі 335573 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 83894 грн. та №0000851502 про зменшення від'ємного значення з ПДВ у сумі 113694 грн. Перевіряючими було вказано, що позивачем під час перевірки документи були надані не у повному обсязі, а саме ТОВ «Ржевуське ХПП» не надало накладні згідно договору поставки від 10.01.2012 р. №01/01 та додаткової угоди №1 від 26.11.2012 р., рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та платіжні документи, що підтверджували б наявність господарських відносин з ПАТ «Кожухівське» за 2013 р. Не представлено доказів наявності у позивача орендованого чи власного обладнання та пристосованого для зберігання курячих яєць приміщення.

Крім того, позивачем було включено до податкового кредиту за серпень 2013 р. суму ПДВ 83895,53 грн. (оренда майна, технічна підтримка офісної техніки ) - контраґент ТОВ «Агроманта»: податкова накладна №13 від 22.07.2013 р. на суму ПДВ 85 161,29 грн. ( з яких 1732,18 грн. операції, які звільнені чи не є об'єктом оподаткування) та податкова накладна №30 від 31.07.2013 р. на суму ПДВ 705,61 грн. ( з яких 239,20 грн. операції, що звільнені чи не об'єктом оподаткування), які не були скріплені печаткою продавця та не підписані уповноваженою на то особою.

Згідно наданих для контролюючого органу документів встановлено, що підприємством включено до податкового кредиту за серпень 2013 р. податкову накладну від 31.07.2013 р. №747/11 на суму ПДВ контраґент ПАТ «Вінницягаз» з порушенням порядку її заповнення, а саме з невірними зазначенням адреси ТОВ «Ржевуське ХПП».

В ході проведення перевірки було виявлено, що позивачем до податкового кредиту за квітень 2013 р. включено податкову накладну по контраґенту ПАТ «Кожухівське» від 26.04.2013 р. №23/2 на суму 240000 грн. Згідно наданого договору поставки від 10.01.2012 р. №01/01 та додаткової угоди від 26.11.2012 р. №1 встановлено, що постачальник- ПАТ «Кожухівське» зобов'язується поставити та передати у власність позивача куряче яйце на загальну суму 1980000 грн., згідно накладної, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець - позивач своєчасно прийняти та оплатити товар. Під час проведення перевірки та відповідно до поданих регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 311,371 ТОВ «Ржевуське ХПП» у квітні 2013 р. було здійснено авансовий платіж ПАТ «Кожухівське» на загальну суму 1440000 грн. в т.ч. ПДВ 240000 грн. за поставку курячих яєць.

До Білоцерківської ОДПІ Київської області позивачем був наданий лист від 19.01.2014 р. №2 з повідомленням про відсутність будь-яких інших договорів чи додаткових угод з ПАТ «Кожухівське».

Перевіряючими не було встановлено наявність у позивача спеціального обладнання, приладів або засобів та приміщень для зберігання курячих яєць. Посадовими особами підприємства не надано будь-яких пояснень з приводу того, з якою метою товариство у квітні 2013 р. здійснило передоплату за курячі яйця у сумі 1440000 грн., з урахуванням того, що станом на 01.04.2013 р., згідно даних регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» дебіторська заборгованість ПАТ «Кожухівське» складала 1202700 грн., що свідчило про невиконання контраґентом прийнятих за договором зобов'язань. Оскільки відповідно до укладеного договору з ПАТ «Кожухівське» поставка не відбулась, дія цього договору набрала чинності з дня підписання і тривала до повного фінансового розрахунку між сторонами, але не більше ніж до 31.12.2013 р., станом на день проведення перевірки не здійснено постачання курячиї яєць, тому ТОВ «Ржевуське ХПП» необхідно було провести корегування вартістних та кількісних показників податкового кредиту за квітень 2013 р.

За даними податкової декларації позивача за грудень 2013 р. та додатками до неї, останнім не було включено до додатку №7 декларації з ПДВ «Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів з оподаткованих операцій» операції з ПАТ «Кожухівське».

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вказаними нормами Податкового кодексу України визначено, що призначенню документальної перевірки обов'язково повинно передувати виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та направлення органом державної податкової служби обов'язкового письмового запиту.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення такої перевірки.

З направленнями на проведення перевірки у позивача від 25.12.2013 р. №№946 та 947 та 13.01.2014 р. було ознайомлено директора товариства Демчук МВ.; копії наказів Білоцерківської ОДПІ від 25.12. 2013 р. №885 та від 13.01.2014 р. №16 про проведення позапланової виїзної перевірки вручено відповідно 25.12.2013 р. та 13.01.2013 р. під розписку Деменчук М.В.- директору ТОВ «Ржевуське ХПП».

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що копії направлень на перевірку від 25.12.2013 р. №№946-947 та 13.01.2014 р., а також наказів від 25.12.2013 р. та 13.01.2015 р. №885 та №16 відповідно позивач одержав до початку її проведення.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Кодексу допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодеку. Так, пунктом 81.1 статті 81 ПКУ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

З урахуванням вказаних приписів Податкового кодексу України та встановлених у судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно із вищевказаними наказами, надав відповідні документи та дозволив здійснити таку перевірку, про що свідчить складений за її результатами акт від 24.01.2014 р. за №113/15-2/35322751 та прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, самі по собі порушення щодо призначення та порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування статей 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», висловленій в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом «товариства з обмеженою відповідальністю and Goods L.T.D» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Згідно з частиною 1 ст. 244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд також додатково відмічає, що позивачем не надано будь-яких доказів про оскарження наказів відповідача про проведення позапланової виїзної перевірки, що підтверджує повну згоду з діями податкового органу цій частині.

Позивач, обґрунтовуючи свою позицію в адміністративній справі стверджує, що представникам податкового органу при здійсненні перевірки були надані всі, як на його думку, необхідні документи, оскільки предмет перевірки чітко обмежений- нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень-травень, липень-вересень 2013 р.

З огляду на твердження позивача суд зазначає таке. Документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у разі: декларування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.; перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (відповідно до п. 200.11 ПКУ). В ході перевірки підлягають перевірці -повнота визначення податкових зобов'язань з ПДВ (на підставі рахунків бухобліку 30, 31, 36, 37, 68, 74);- проведення платником податку операцій, які визначені ним як такі, що не є об'єктом оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування або тимчасово звільнені від оподаткування; ціноутворення на підприємстві (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими цінами); -податкові накладні та відповідні платіжні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку; -експортні операції; операції з придбання (спорудження) основних фондів; операції з придбання товарно-матеріальних цінностей; -придбання послуг; вивчення перевізників товару на всіх етапах його руху від постачальника; -перевірка наявності платіжних доручень на суму фактично сплаченого податку постачальникам у попередніх періодах або до Держбюджету, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - суму податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період; дані зустрічних звірок (позапланових) перевірок.

Порядок надання документів до перевірки визначено статтею 85 розділу II Кодексу. Відповідно до пункту 85.2 цієї статті платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам податкових органів у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З метою чіткого регламентування взаємовідносин посадових осіб органу ДПС та платника податків п.85.1 ст.85 Податкового кодексу встановлено заборону витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів ДПС у випадках, не передбачених цим Кодексом . Податковим кодексом також передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Зважаючи на те, що органами ДПС при проведенні перевірок платників здійснюється збір, обробка та акумулювання фактичних даних щодо обсягів доходів, витрат платника податків, визначення інших показників податкових декларацій (звітів), нарахування і сплати податків (зборів), необхідно детально зупинитися на документах та інформації, які дають підстави для формування оцінки щодо стану виконання платником зобов'язань перед державою. Податковим кодексом чітко визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Згідно зі ст.83 Податкового кодексу для посадових осіб органів ДПС під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС. Податковим кодексом чітко встановлено перелік документів, необхідних для ведення обліку в цілях оподаткування. Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим вищезазначеного пункту Кодексу.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону про бухоблік відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно із законодавством та установчими документами.

Статтею 9 Закону про бухоблік визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. При цьому первинний документ слід розуміти як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарську операцію - як дію або подію, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 цього Закону). Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону про бухоблік).

Згідно з висновками, викладеними у листі № 742/11/13-11 ВАСУ, будь-які документи (утому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції.При цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Предметом дослідження перевірок даної категорії є, зокрема, і реальність господарських операцій, що слугують підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним правочинів господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відповідач зазначає, що під час перевірки документи були надані не у повному обсязі, та вказує на ті документи, відсутність, яких за його розумінням, привела перевіряючих до певних висновків, зокрема, вказує на відсутність накладних згідно договору поставки від 10.01.2012 року №01/01 та додаткової угоди №1 від 26.11.2012 р. до нього; рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, а також платіжних документів, що підтверджують взаємовідносини з ПАТ «Кожухівське» за квітень 2013 р. Податковий орган зазначає, що не було надано документів на підтвердження того, що ТОВ «Ржевуське ХПП» мало у власності чи орендувало спеціальне обладнання та приміщення для зберігання яєць курячих. Ці документи не були представлені позивачем і у судовому засідання. Суд важає вимоги податкового органу в цій частині, з урахуванням вищевикладеного, цілком обґрунтованими, а доводи позивача, якій на свій розсуд визначає перелік необхідних для первірки документів безпідставними. Суд також відкидає і аргументи позивача про те, що податковим органом в витребовувались та вивчались документи не тільки за перевіряємий період: квітень-вересень 2013 р., а і за інші періоди, оскільки представником податкового органу було пояснено, що дослідження цих документів було безпосередньо пов'язане з вирахуванням від'ємного значення, що безумовно вимагає вивчення документів інших періодів. Таке право податковому органу надається згідно чинного законодавства. 1

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту, відображеного у деклараціях за квітень, травень, липень та серпень 2013 року (з додатками) встановлено порушення: п.198.6 ст . 198 ПКУ. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну - п.201.1 ст.201ПК України . Виключення для операцій, що оподатковуються і операцій, звільнених від оподаткування, складають окремі податкові накладні.- п.201.5 ст.201 ПК України.

Як було виявлено в ході досліджнення представлених документів ТОВ«Ржевуське ХПП» включило до податкового кредиту за серпень 2013 р. суму ПДВ у розмірі 83 895,53 грн., (оренда майна, технічна підтримка офісної техніки) від контрагента ТОВ «Агроманта»- податкова накладна № 13 від 22.07.2013 р. на суму ПДВ 85 161,29 грн. (з яких 1732,18грн. операції які звільнені чи не є об'єктом оподаткування) та податкова накладна №30 від 31.07.2013 р. на суму ПДВ 705,61грн. (з яких 239,20 грн. операції які звільнені чи не є об'єктом оподаткування), які не скріплені печаткою продавця та не підписані уповноваженою особою.

Позивач стверджує, що всі податкові накладні досліджувались податковим органом в належно оформленому вигляді, тобто з печаткою та підписом посадових осіб. Проте, вказане спростовується досідженими у судовому засіданні копіями податкових накладних від 22.07.2013 р. №13 та від 31.07.2013 р. №30 ТОВ «Аграманта», які були надані перевіряючим. В них дійсно відсутні такі обов'язкові як для цього виду документу реквізити: підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну та печатка підприємства. На підтвердження своїх доводів представником позивача надані копії таких накладних у належно оформленому вигляді. Однак, суд не приймає їх до уваги, позаяк представником відповідача у судовому засіданні були представлені копії саме тих податкових накладних, які були предметом дослідження контролюючого органу, про це, повідомив і свідок ОСОБА_2 під присягою.

Крім того, пунктом 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам податкових органів у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки податковому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (пункт 85.9 статті 85 розділу ІІ Кодексу).Такі копії (засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб вищенаведених органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів) повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту податкового органу.

Податковим кодексом забезпечено також реалізацію прав платника податків на повне та всебічне врахування посадовими особами органу ДПС документів, наданих при проведенні перевірки, в результатах такої перевірки. Так, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від урахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення її проведення надіслати листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів із дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні (п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу).

Належне забезпечення платниками податків накопичення первинних документів, ведення регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, передбачених Податковим кодексом та іншим законодавством, дотримання термінів їх зберігання, забезпечення надання під час проведення документальних перевірок документів, що підтверджують задекларовані показники, у повному обсязі мають визначальний вплив на здійснення аргументованих висновків щодо повноти декларування платником податків зобов'язань перед державою.

Проаналізувавши позицію позивача, суд відхиляє їх пояснення про надання належно оформлених податкових накладних до перевірки, з огляду на те, що вони протирічать одне одному та фактичним обставинам справи. Так, позивач, у своїх запереченнях на акт перевірки від 29.01.2013 р. спочатку зазначав, що перевіряючим були надані вищевказані податкові накладні в належно оформленому вигляді. В судовому засіданні, представник позивача таку позицію змінила та вказала, що податковому органу були надані копії податкових накладних в електронному вигляді, що, до речі, протирічить і положенням ст.44 ПК України. По-перше, про це не було зазначено в акті перевірки та інших документах, які його супроводжували; по-друге, це не було відображено у будь-який спосіб і позивачем. Тому, суд схиляється до того, що в даному випадку більш переконливою є позиція податкового органу, який отримавши відповідні податкові накладні без підпису та печатки посадових осіб підприємства зазначив про це в акті перевірки, з наданням суду власне копій тих накладних, які були предметом дослідження при перевірці.

Позивач також, не скористався своїм правом та не передав належно оформлені накладні податковому органу в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 ПК України.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що позивачем було включено до податкового кредиту за серпень 2013 р. податкову накладну від 31.07.13 року №747/11 на суму ПДВ 5 024,23 грн. по контраґенту - ПАТ «Вінницягаз» (і.п.н. 033386402287) з порушенням порядку їх заповнення, а саме не вірно вказано податкову адресу ТОВ «Ржевуське ХПП» - м.Погребище, вул. Привокзальна,47. За даними ЄДР фактична адреса позивача- смт.Рокитне, вул. Вокзальна,222.

Згідно п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, в якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку. Відповідно п.4 Порядку місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог ст.45 гл.I р. ІІ ПКУ. Пунктом 45.2 ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної адреси, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Згідно довідки із ЄДР податковою адресою позивача є смт.Рокитне, вул. Вокзальна,222. Таким чином, висновку податкового органу про неправильне зазначення ТОВ «Ржевуське ХПП»податкової адреси повністю відповідать вимогам п.201.2 ст.201 ПК України та пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної.

У разі коли суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, передбачено п. 201.6. ст. 201ПКУ. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий- кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операиії протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок визначення платником суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (позитивне значення суми) або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) (від'ємне значення суми ) та строки проведення розрахунків з 01.01.11 врегульований положеннями ст. 200 ПКУ. Згідно положень ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПКУ).

В ході проведення перевірки ТОВ «Ржевуське ХПП» встановлено, що до податкового кредиту за квітень 2013 р. підприємство включило податкову накладну по контрагенту ПАТ «Кожухівське» від 26.04.2013 року №23/2 на суму ПДВ 240 000 грн. (яйце куряче ). Згідно наданого до перевірки договору поставки від 10.01.2.012 року №01/01 та додаткової угоди №1 від 26.11.2012 р. до цього договору встановлено, щоПАТ«Кожухівське»(постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Ржевуське»(покупець) яйце куряче(товар) на загальну суму 1 980 000грн. згідно з накладною, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар в порядку і на умовах визначених цим Договором. Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 311, 371 встановлено, що ТОВ «Ржевуське ХПП» у квітні 2013 р. здійснило авансовий платіж на користь ПАТ «Кожухівське» на загальну суму 1440000грн, в т.ч. ПДВ 240000грн. за - поставку яєць курячих. За інформацією що міститься в листі до Білоцеркіської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №2 від 19.01.2014 р. №2 ТОВ «Ржевуське ХПП» будь-яких інших договорів з ПАТ "Кожухівське" не укладало. У визначені договором №01/01 строки товар поставлений не був. Згідно укладеного договору та додаткової угоди дія договору набирає чинності з дня підписання і діє до повного фінансового розрахунку, але не більше ніж до 31.12.2013 року, станом на день підписання акту перевірки не здійснено поставку яєць курячих, тому ТОВ "Ржевуське ХПП" необхідно було провести корегування вартісних та кількісних показників податкового кредиту за квітень 2013 р. Згідно ІС «Податковий Блок» ТОВ «Ржевуське ХПП» станом на 24.01.2014 р. корегування вартісних та та кількісних показників податкового кредиту за квітень 2013 р. по взаємовідносинах з ПАТ «Кожухівське» не проводило. Підприємством не було надано до перевірки документів на підтвердження наявності спеціального обладнання та приміщення для зберігання курячих яєць. Посадові особи підприємства не пояснили з якою метою у квітні 2013 р. товариством здійснено передоплату за яйця курячі у кількість 1800000шт. у сумі 1440000грн. у т.ч. ПДВ 240 000 грн., враховуючи той факт, що станом на 01.04.2013р., згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» дебіторська заборгованість по розрахунках з ПАТ «Кожухівське» становила 12027 300 грн. в т.ч. ПДВ 2 004 550 грн. Також посадовими особами не надано пояснень як даний товар (яйця курині) мали використовувати у господарській діяльності підприємства.

Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» встановлено, що дебіторська заборгованість по розрахунках з ПАТ «Кожухівське» станом на 30.09.2013 року становила 13 467 300грн. в т.ч. ПДВ 2 244 550грн.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом. Платник податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу отримувача таких товарів має виписати податкову накладну. Така податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, наявність виписаної податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (відвантаження товару чи отримання оплати) не може бути підставою для включення вказаних у ній сум ПДВ до податкових зобов'язань. Якщо ж суми були включені до податкових зобов'язань, потрібно провести відповідні коригування, пов'язані з виправленням помилки. Згідно ІС «Податковий блок» ТОВ «Ржевуське ХПП» станом на 24.01.2014 р. коригування вартісних чи кількисних показників податкового кредиту за квітень 2013 р. не здійснювало.

Відповдно до до п.199.2 ст.199 ПК України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. Отже, платник який протягом 2013 р. частково використовував чи не використовував в оподаткованих операціях придбані товари/послуги, необоротні активи повинен водночас з податковою декларацією за грудень 2013 р. подати додаток №7 «Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих операціях". Проте, позивач не включив до документів, поданих з декларацією за грудень 2013 р.до додаток №7 «Розрахунки частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих операціях», а саме по операціях з ПАТ «Кожухівське».

Таким чином, висновки податкового органу про безпідставне завищення суми податкового кредиту по декларації за квітень 2013 р. у сумі 242140,23 грн.; за травень 2013 р. у розмірі 5251,27 грн.; за липень 2013 р. у розмірі 261,7 грн. та за серпень 2013 р.- 88 919,76 грн. найшли своє підтвердження у процесі розгляду даної справи.

При розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом», відображених у декларації з ПДВ за квітень, травень, липень та серпень 2013 р. встановлено, порушення п. 200.1, п.200.3 ст. 200 Кодексу, За приписами вказаних підпунктів сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниия між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, який виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового кредиту наступного звітного періоду.

Оскільки позивачем було безпідставно завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань за квітень 2013 р. у розмірі 40 340 грн., за травень 2013 р. у сумі 5 251грн., за липень 2013 р. - 262 грн. та за серпень 2013 р. -67 841 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 р. у розмірі 200 800 грн. та за серпень 2013 р.у розмірі 21079 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за травень 2013 р. у сумі 40340 грн., за червень 2013 р. у сумі 45591 грн., за липень 2013 р. у сумі 45039грн., за серпень 2013 р. у сумі 65771 грн. та за вересень 2013 р. у сумі 133612 грн. та за жовтень 2013 р. у сумі 118 006 грн., то наслідком цього стало заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2013 року у у сумі 200 800 грн., за серпень 2013 р.у розмірі 1161 грн., за жовтень 2013 р. у розмірі 15 606 грн. та за листопад 2013 р. у розмірі 118 006 грн.

Виявивши вказані порушення, відповідач у встановлений законом строк ухвалив податкові повідомлення рішення від 12.02.2014 р. №0000791502, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДВ у сумі 335573 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції та №0000851502 про зменшення від'ємного значення з ПДВ у сумі 113 694 грн., що відповідає вимогам чинного законодавства. Дії відповідача були досліджені судом на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, про що викладено вище. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Ржевуського хлібоприймального підприємства" суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 квітня 2014 р.