Рішення

від 10.04.2014 по справі 922/5295/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р.Справа № 922/5295/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-фармацевтичний завод", м. Луганськ, до приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль, про стягнення 66235,93 грн. за участю представників:

позивача - Бібик А.М. (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Луганський хіміко-фармацевтичний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", про стягнення заборгованості за договором поставки № 5 від 03.01.2012р. у загальній сумі 66235,93 грн., в т.ч. основна заборгованість - 62320,32 грн., пеня - 1783,19 грн., штраф - 1720,91 грн., 3% річних - 411,51 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2013р. порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначений у судове засідання на 21.01.2014р. об 11:00 год.

Ухвалою суду від 21.01.2014р. матеріали господарської справи № 922/5295/13 направлені за територіальною підсудністю до господарського суду Тернопільської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.14 р. у справі № 922/5295/13 скасовано, справу направлено до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 12.03.2014р. розгляд справи призначений у судове засідання 25.03.2014р.

Ухвалою суду від 25.03.2014р. розгляд справи відкладений на 10.04.2014р. об 11:30 год.

У судові засідання 25.03.2014р., 10.04.2014р. відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, яка направлялась за місцем реєстрації відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 76-78). Ухвала суду від 25.03.2014р., направлена на адресу відповідача, повернута поштою за закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що вжив належних заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, однак відповідач своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засідання та надання своїх заперечень не скористався.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними документами на підставі ст. 75 ГПК України.

10.04.2014. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість за договором поставки № 5 від 03.01.2012р. у сумі 62320,32 грн., пеню в сумі 1795,25 грн., штраф у сумі 1869,61 грн., 3% річних у сумі 414,29 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог, така заява відповідає вимогам ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

В ході судового засідання позивачем уточнена сума позовних вимог, згідно поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1742,07 грн., 3% річних у сумі 401,98 грн., в іншій частині залишає вимоги без змін, викладені в редакції позовної заяви від 23.12.2013р.

Подана позивачем заява фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, заява відповідає вимогам ГПК України, а тому приймається судом, суд продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03 січня 2012 року між ПАТ "Луганський хіміко-фармацевтичний завод" (позивач, продавець) та ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" (відповідач, покупець) був кладений Договір № 5 купівлі-продажу лікарських засобів (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача готові лікарські засоби (товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані у додаткових угодах до договору або накладних, що мають силу специфікацій та є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець повинен оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором в період з 16.07.2013 по 30.11.2013р. передав відповідачу товар на загальну суму 63774,49 грн., що підтверджується накладними № 624 від 16.07.2013р., № 648 від 23.07.2013р., № 676 від 30.07.2013р., № 690 від 05.08.2013р., № 709 від 12.08.2013р., № 732 від 20.08.2013р., № 781 від 03.09.2013р., № 806 від 11.09.2013р., № 853 від 24.09.2013р., № 877 від 01.10.2013р., № 905 від 08.10.2013р., № 966 від 22.10.2013р., № 990 від 29.10.2013р., а також товарно-транспортними накладними та довіреностями (копії додаються).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 1454,17 грн., у зв'язку з чим заборгованість за отриманий товар складає 62320,32 грн.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 62320,32 грн.

Згідно з п. 7.1 Договору за порушення строків оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (без обмеження максимальним строком), включаючи день остаточного розрахунку.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені від 10.04.2014р., відповідно до якого сума нарахованої пені станом на 23.12.2013р. складає 1742,07 грн.

Розрахунок пені зроблений з урахуванням дати поставки кожної партії товару, наданий розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам Договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.

Крім того пунктом 7.3 Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань на протязі терміну дії Договору (в тому числі прострочення оплати на 30 днів і більше) винна сторона сплачує штраф у розмірі 3% від суми вже відвантаженого та ще не оплаченого товару.

Суд зазначає, що в судовому засіданні представник позивача в заяві від 10.04.2013р. просить залишити без змін вимоги, викладені в позові від 23.12.2013р., зокрема щодо суми штрафу. Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 1720,91 грн.

З наданого розрахунку, який зроблений станом на 23.12.2013р. вбачається, що по поставці від 29.10.2013р. прострочення оплати складає менше, ніж 30 календарних днів, а тому штраф нарахований на суму без врахування даної поставки, а саме на суму заборгованості 57363,82 грн. Сума штрафу в розмірі 3% від суми заборгованості 57363,82 грн. складає 1720,91 грн.

За таких обставин суд приймає розрахунок позивача та вважає обґрунтованим нарахування штрафу в сумі 1720,91 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3% річних, відповідно до якого нараховані річні станом на 23.12.2013р. складають 401,98 грн.

Наданий розрахунок відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 401,98 грн., пені в сумі 1742,07 грн., штрафу в сумі 1720,91 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" (46008, м. Тернопіль, вул. Шептицького, буд. 30, код 34630180) на користь публічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-фармацевтичний завод" (91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 17, код 00480796) основну заборгованість у сумі 62320,32 грн., пеню в сумі 1742,07 грн., штраф у сумі 1720,91 грн., 3% річних у сумі 401,98 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2014 р.

Суддя В.О. Яризько