КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2014 р. Справа№ 927/1521/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Рудченка С.Г.
при секретарі судового засідання: Кац О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Головатенко І.Й. - довідка АА №840204 від 11.02.13р., Головатенко І.В. - дов. № б/н від 28.03.14р.;
від відповідача за первісним позовом: Пальоха О.В. наказ №1-К від 01.02.02р., Пальчиковський В.М. - дов. № 664 від 25.11.13р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія»,
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27 січня 2014 року,
у справі № 927/1521/13 (Суддя: Фетисова І.А.),
за позовом Приватного підприємства приватне транспортно-експедиційне підприємство «Головатенко», м. Житомир,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія», Чернігівська область, м. Прилуки,
про стягнення 7 000 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія», Чернігівська область, м. Прилуки,
до Приватного підприємства приватне транспортно-експедиційне підприємство «Головатенко», м. Житомир,
про стягнення 16 750,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
ПТЕП «Головатенко» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» про стягнення 7 000 грн. (а.с. 2-4).
24 грудня 2013 року ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з зустрічним позовном до ПТЕП «Головатенко» про стягнення 16 750,40 грн. (а.с. 39).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27 січня 2014 року по справі №927/1521/13 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» на користь ПТЕП «Головатенко» 7 000 грн. заборгованості. У задоволені зустрічного позову відмовлено повністю ( а.с. 101-105).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 927/1521/13 від 27 січня 2014 року та прийняти нове, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити, а рішення в частині задоволення первісного позову залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не взято до уваги те, що доставлений товар був частково пошкоджений, а також те, що подача автомобіля під загрузку та доставка товару здійснено з запізненням.
Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» по справі № 927/1521/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 20 лютого 2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 927/1521/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2014 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику (а.с. 110-111).
18 березня 2014 року ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» повторно звернулось з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 01 квітня 2014 року.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 01 квітня 2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відпустці, встановлено розглядати справу № 927/1521/13 у складі колегії: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Рудченко С.Г.
Ухвалою від 01 квітня 2014 року вказана колегія прийняла справу № 910/14911/13 до свого провадження.
В судовому засіданні 01 квітня 2014 року оголошено перерву до 15 квітня 2014 року.
В судовому засіданні 15 квітня 2014 року представники ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» надали суду пояснення в яких підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27 січня 2014 року по справі № 927/1521/13 в частині відмови а задоволені зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Представники ПТЕП «Головатенко» в судовому засіданні також надали суду свої пояснення, в яких підтримали доводи наведені у запереченях на апеляційну скаргу, проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили рішення господарського суду міста Києва від 27 січня 2014 року по справі № 927/1521/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
12 березня 2012 року між ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» (експедитор-замовник) та ПТЕП «Головатенко» (експедитор-перевізник) укладено договір № 35 на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с. 8).
Відповідно до п. 1.1 договору, експедитор-замовник доручає, а експедитор-перевізник приймає на себе зобов'язання здійснювати організацію перевезення та експедирування та виконання комплексу операцій пов'язаних з перевезенням та експедируванням вантажів відповідно до умов передбачених договором, а також згідно нормативних актів України, Конвенції ООН 1975 року «Про міжнародне перевезення вантажів», Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів та Митної конвенції.
Згідно з п. 2.1 договору, експедитор-перевізник організовує перевезення вантажів на підставі письмових транспортних заявок, що подаються експедитором замовником за формою, встановленою в додатку №1 до цього договору, підписаних уповноваженим представником експедитора-замовника.
В пункті 4.1 договору сторони погодили, що розрахунок за виконання транспортних послуг виконується шляхом перерахування коштів вантажовідправника на розрахунковий рахунок експедитора-замовника після чого експедитор-замовник розраховується з експедитором-перевізником шляхом перерахування частини коштів за виключенням комісійних за експедиторські послуги на рахунок експедитора-перевізника. Кошти які надходять від замовника виключають комісійну винагороду є транзитні і служать для розрахунку з експедитором-перевізником.
Експедитор-замовник зобов'язується проводити оплату в національній валюті України згідно рахунку за договором - протягом 15 банківських днів з моменту надання оригіналів документів (рахунку, договору, КДПГ, акту виконаних робіт, податкової накладної та інших реєстраційних документів від юридичних та фізичних осіб). Розмір оплати послуг експедитора-перевізника обумовлюється в заявці за кожне перевезення (п. 4.2 договору).
Відповідно до заявки № 173 від 18 липня 2013 року, ПТЕП «Головатенко» організовано перевезення вантажу по маршруту м. Балахна (Росія) - с. Степанівка Сумська обл. (Україна). Згідно вказаної заявки дата завантаження 19.07.2013 р. на 11-00 год., термін доставки 22.07.2013 р. на 8-00 год. Сума перевезення і форма оплати: 7000 грн. б/г розрахунок. В заявці зазначено, що для оплати необхідно надати оригінали документів: рахунок, акт наданих послуг-2 екз. (виставлений числом вивантаження автомобіля), CMR (оригінал), фотокопія договору, заявки експедитора-замовника з відтиском мастичної печатки та підписом експедитора-перевізника, свідоцтва про державну реєстрацію або виписку з державного реєстру, свідоцтва платника податку, копія платіжного доручення за звітний період. Відлік терміну оплати за виконану послугу здійснюється після надання правильного оформлення документів (а.с. 9).
Як зазначає первісний позивач, на виконання умов договору ним було здійснено організацію перевезення по маршруту м. Балахна (Росія) - с. Степанівка Сумська обл. (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 242484 (а.с. 10).
Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем свої зобов'язання, щодо сплати за надані послуги не виконав, виставлений рахунок на оплату № 516 від 25 липня 2013 року, не оплачений.
23 вересня 2013 року первісний позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості згідно заявки № 173. Надсилання претензії підтверджується копіями квитанції УДППЗ «Укрпошта», описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11-12).
В матеріалах справи відсутня відповідь на вказану претензію та докази сплати заявленої заборгованості.
За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором транспортного експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Згідно статті 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
ПТЕП «Головатенко» надало послуги з організації перевезення вантажу відповідно до умов договору та поданої заявки, що підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною CMR.
Відповідачем за первісним позовом покладені на нього зобов'язання в частині оплати за надані послуги не виконано. Доказів сплати заявленої позивачем заборгованості чи спростування такої заборгованості відповідач суду не надав.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ПТЕП «Головатенко» про стягнення заборгованості за надані послуги, а відтак про необхідність їх задоволення.
В зустрічній позовній заяві ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» просить стягнути з позивача за первісним позовом грошові кошти в сумі 16 750,40 грн. Зазначена сума обґрунтована тим, що експедитор-перевізник, в порушення умов погоджених в заявці, порушив строки подачі автомобіля під загрузку, а також строку доставки товару. За розрахунком ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» первісний позивач повинен сплатити йому штрафні санкції в сумі 9 800 грн.
Крім того, у зустрічній позовній заяві первісний відповідач зазначає, що підчас перевезення частина доставленого товару була пошкоджена. Власник вантажу ТОВ «Друкарський дім «Папірус» не доплатив ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» 6 950,40 грн. понесених збитків, останній вважає, що вказані збитки повинні бути стягнуті з експедитора-перевізника, тобто ПТЕП «Головатенко».
Колегія суддів апеляційного господарського суду дослідивши зустрічну позовну заяву, а також додані до неї документи вважає, що зустрічні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:
В пункті 3.1.1 договору сторонами погоджено, що на транспортно-експедиційне обслуговування, експедитор-перевізник зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу транспортного засобу під завантаження для здійснення перевезення, що відповідає вимогам заяви.
Відповідно до п. 5.5 договору в разі спізнення на завантаження (вивантаження) більше трьох годин експедитор-перевізник сплачує експедитору-замовнику штраф у розмірі 10 % від суми перевезення, спізнення більше однієї доби та за кожну наступну добу штраф в розмірі 20 % від суми перевезення.
Частиною 1 ст. 246 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1, 2 ст. 249 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вбачається із заявки № 173 дата завантаження погоджена 19 липня 2013 року на 11-00 год. У міжнародній товарно-транспортній накладній CMR А №242484 дату завантаження вказано 23 липня 2013 року.
Отже, автомобіль подано під завантаження із запізненням на чотири дні. У зустрічній позовній заяві ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» просить стягнути за спізнення на завантаження з 19 липня 2013 року по 22 липня 2013 року, тобто за три дні.
Колегія суддів провівши розрахунок штрафних санкцій встановила, що сума, яка підлягає до стягнення за запізнення автомобіля на завантаження становить 4 200 грн. (штраф 20% за 3 доби від 7000 грн., сума перевезення, становить 1 400 грн.).
Щодо вимог ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» про стягнення з ПТЕП «Головатенко» штрафу за прострочення доставки вантажу колегія суддів зазначає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають оскільки в заявці термін доставки встановлений 22 липня 2013 року, а так як завантаження відбулось 23 липня 2013 року, то доставка в строк погоджений в заявці неможлива. Сторони в заявці погодили строк доставки три дні після завантаження автомобіля отже з урахуванням прийняття до перевезення вантажу 23 липня 2013 року, строк доставки не порушено.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, прострочення в доставці вантажу може призвести до сплати компенсації лише в тому випадку, якщо заява перевізнику була зроблена в письмовій формі протягом 21 дня від дня передачі вантажу у розпорядження одержувача.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання чи звернення з претензією про прострочення в доставці вантажу в межах вказаного строку.
Також не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позивача про стягнення 6 950,40 грн. понесених збитків за пошкодження частини вантажу.
Відповідно до ст. ст. 173, 174, 193 ГК України господарський договір є підставою виникнення прав і обов'язків (господарське зобов'язання), які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема, як відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, господарсько-правова відповідальність виникає в разі доведеності збитків, протиправності дій, безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями та виною.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 липня 2011 року у справі № 3-64гс11.
Суд, вирішуючи спір, цих складових належним чином не дослідив.
Позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів завдання збитків. Доданий до матеріалів справи Акт комісії про пошкодження вантажу (а.с. 43), не може бути належним доказом виникнення збитків з огляду на наступне.
Постановою Верховної Ради України від от 12.09.91 N 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що «до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України». Вказане стосується нормативних актів Державного арбітражу СРСР, зокрема Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та за якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. N П-6 и от 25.04.1966р. N П-7.
Приймання товару за кількістю, якістю і комплектністю здійснюється відповідно до Інструкцій Держарбітражу СРСР N П-6 та N П-7.
Згідно п. 29 вказаної інструкції, за результатами приймання продукції за якістю і комплектності, складається акт про фактичну якість і комплектності отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності .
Також в частині 3 пункту 29 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» вимоги до складання вказаного Акту. Складений Акт комісії про пошкодження вантажу не відповідає вимогам вказаної інструкції, а тому не може бути належним доказом у справі.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок завданих збитків.
Крім того, порядок прийняття вантажів та встановлення його стану визначено у ст.30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, згідно якої у випадку відсутності протягом сім днів письмових застережень вантажоотримувача, які вказують про характер втрати або пошкодження вантажу, існує підстава для презумпції, що товар був прийнятий одержувачем в стані, зазначеним у накладній.
Доказів звернення, протягом вказаного строку, з претензією про пошкодження вантажу в матеріалах справи відсутні.
Отже в цій частині позовні вимоги - задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позивача про стягнення витрат по оплаті правової допомоги, оскільки договором про надання правової допомоги, який укладений між адвокатом ОСОБА_10 та ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія», сторони погодили, що адвокат зобов'язується надавати правову допомогу ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» по справі №927/1521/13 за позовом ПТЕП «Головатенко» до ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія» про стягнення 7 000 грн. в якості представника відповідача, а фактично надані послуги за складання позовної заяви за зустрічним позовом, що у вищевказаному договору сторонами не передбачено.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія» підлягає частковому задоволенню.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 27 січня 2014 року по справі № 927/1521/13 необхідно скасувати в частині відмови в задоволені зустрічного позову, та задовольнити частково зустрічні позовні вимоги.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог (зустрічний позов задоволено на 25 %).
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства приватного транспортно-експедиційного підприємства «Головатенко» на рішення господарського суду Чернігівської області від 27 січня 2014 року по справі № 927/1521/13 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 27 січня 2013 року по справі 927/1521/13 скасувати в частині відмови в задоволені зустрічного позову.
3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«І. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.
ІІ. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія» (17500 м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 122 кв. 37, код 31849246) на користь Приватного підприємства Приватне транспортно-експедиційне підприємство «Головатенко» (10003 м. Житомир, вул. Перемоги, 49, код 36682120) 7000 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.
ІІІ. Стягнути з Приватного підприємства Приватне транспортно-експедиційне підприємство «Головатенко» (10003 м. Житомир, вул. Перемоги, 49, код 36682120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія» (17500 м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 122 кв. 37, код 31849246) 4 200 грн. - штрафу за спізнення на навантаження, 430 грн. витрати у вигляді судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом.»
4. Стягнути з Приватного підприємства Приватне транспортно-експедиційне підприємство «Головатенко» (10003 м. Житомир, вул. Перемоги, 49, код 36682120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія» (17500 м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 122 кв. 37, код 31849246) 228,38 грн. - судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.
5. Доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідні накази
6. Справу 927/1521/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.В. Агрикова
С.Г. Рудченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2014 |
Оприлюднено | 23.04.2014 |
Номер документу | 38338306 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні