Ухвала

від 15.04.2014 по справі 826/12274/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12274/13-а(у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Станкоремонтний завод» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.03.2013 №00001422202 та №00001412202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання своєчасності достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Остін Трейд» (код ЄДРІІОУ 37582931), ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Техномашпостач» (код ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.07.2009 по 31.08.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.02.2013 №103/22-2/31287394, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги:

- п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 271197,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 р. у розмірі 28118,00 грн., за 3 квартал 2010 p. у розмірі 52115 грн., за 4 квартал 2010 р. у розмірі 30916,00 грн., за 1 квартал 2011 р. у розмірі 48479,00 грн., за 2 квартал 2011 р. у розмірі 72295,00 грн., за 3 квартал 2011 р. у розмірі 28705,00 грн., за 4 квартал 2011 р. у розмірі 10569,00 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 334528,00 грн., в тому числі за травень 2010 р. у сумі 16000,00 грн., за червень 2010 р. у сумі 17143,00 грн., за липень 2010 р. у сумі 3250,00 грн., за серпень 2010 р. у сумі 9557,00 грн., за вересень 2010 р. у сумі 15385,00 грн., за листопад 2010 р. у сумі 11750,00 грн., за грудень 2010 р. у сумі 16953,00 грн., за січень 2011 р. у сумі 9550,00 грн., за лютий 2011 р. у сумі 19750,00 грн., за березень 2011 р. у сумі 7833,00 грн., за квітень 2011 р. у сумі 14203,00 грн., за травень 2011 р. у сумі 103752,00 грн., за червень 2011 р. у сумі 47852,00 грн., за липень 2011 p. у сумі 5523,00 грн., за вересень 2011 р. у сумі 29026,00 грн., за листопад 2011 р. у сумі 7000,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки №103/22-2/31287394 відповідачем 12.03.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №00001412202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 298 985, 25 грн., з яких 271197,00 грн. - за основним платежем, а 27788,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00001422202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 367 425, 75 грн., з яких 334528,00 грн. - за основним платежем, а 32897,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Станкоремонтний завод», як покупцем (замовником), та ТОВ «Дормашавто», як постачальником (виконавцем), були укладені наступні договори, за якими постачальник зобов'язується відпустити продукцію (виконати роботи) покупцю:

- Договір №25/05 від 30.05.2011 предметом якого є шліфувальна бабка до верстату, станція СОЖ, електродвигун загальною вартістю 50010,00 грн., в т.ч. ПДВ 8335,00 грн.;

- Договір №02/01 від 24.01.2011 предметом якого є верстат токарно-гвинторізний загальною вартістю 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6500,00 грн.;

- Договір №34/11 від 22.11.2010 предметом якого є верстат токарно-гвинторізний загальною вартістю 104000,00 грн., в т.ч. ПДВ 17333,33 грн.;

- Договір №33/11 від 15.11.2010 предметом якого є верстат токарно-гвинторізний загальною вартістю 36000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6000,00 грн.;

- Договір №23/08 від 27.08.2010 предметом якого є матриця та підставка загальною вартістю 16200,00 грн., в т.ч. ПДВ 2700,00 грн.;

- Договір №15/06 від 11.06.2010 предметом якого є виконання робіт по ремонту механічної частини верстата токарно-карусельного загальною вартістю 75600,00 грн., в т.ч. ПДВ 12600,00 грн.;

- Договір №23/05/1 від 25.05.2011 предметом якого є верстат токарно-гвинторізний загальною вартістю 102000,00 грн., в т.ч. ПДВ 17000,00 грн.;

- Договір №20/07 від 26.07.2011 предметом якого є верстат токарно-гвинторізний загальною вартістю 19500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3250,00 грн.;

- Договір №28/09 від 13.09.2010 предметом якого є вал ексцентриковий загальною вартістю 22500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3750,00 грн.;

- Договір №30/09 від 24.09.2010 предметом якого є кулачки до різцедержака верстата загальною вартістю 4200,00 грн., в т.ч. ПДВ 700,00 грн.;

- Договір №31/10 від 07.10.2010 предметом якого є трансформатор силовий до верстата загальною вартістю 8400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1400,00 грн.;

- Договір №13/04/1 від 22.04.2011 предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту верстата токарно-гвинторізного загальною вартістю 67500,00 грн., в т.ч. ПДВ 11250,00 грн.;

- Договір №14/04/1 від 22.04.2011 предметом якого є втулка захисна загальною вартістю 4500,00 грн., в т.ч. ПДВ 750,00 грн.;

- Договір №24/08 від 16.08.2010 предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту коробки передач верстата токарно-карусельного загальною вартістю 36600,00 грн., в т.ч. ПДВ 6100,00 грн.;

- Договір №08/03 від 01.03.2011 предметом якого є шарико-гвинтова пара до пресу загальною вартістю 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2000,00 грн.;

- Договір №23/05 від 23.05.2011 предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту верстата токарно-гвинторізного загальною вартістю 29100,00 грн., в т.ч. ПДВ 4850,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ТОВ «Дормашавто» поставило позивачу товар (шліфувальна бабка до верстату, станція СОЖ, електродвигун, матриця, підставка, верстат токарно-гвинторізний, вал ексцентриковий, кулачки до різцедержака верстата, трансформатор силовий до верстата, шарико-гвинтова пара до пресу) та виконало роботи (по ремонту механічної частини верстата токарно-карусельного, по капітальному ремонту верстата товарно-гвинторізного, по ремонту коробки передач верстата токарно-карусельного) на загальну суму 627 110,00 грн., в т.ч. ПДВ 104518,33 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, накладними та актами виконаних робіт (т.1 а.с.111, 117, 128, 148, 159, т.2 а.с.14-19, 28, 31, 109, 121, 132, 135, т.3 а.с. 39, 42, 44, 54), що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ «Дормашавто» були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 627110,00 грн., в т.ч. ПДВ 104518,33 грн. (т.1 а.с.113, 119-122, 130-136, 151, 152, 162, т.2 а.с.20, 27, 30, 110, 111, 122, 133, 136-138, т.3 а.с. 39, 41, 45-47, 53-54).

Факт оплати позивачем товару (робіт), поставленого (виконаних) ТОВ «Дормашавто» згідно зазначених вище договорів, підтверджується банківськими виписками.

Також, між ТОВ «Станкоремонтний завод» як покупцем (замовником), та ТОВ «Техномашпостач», як постачальником (виконавцем), були укладені наступні договори, за якими постачальник зобов'язується відпустити продукцію (виконати роботи) покупцю:

- Договір №24/05 від 26.05.2011 предметом якого є устаткування для шліфування станин загальною вартістю 383040,00 грн., в т.ч. ПДВ 63840,00 грн.;

- Договір №37/12 від 27.12.2010 предметом якого є комплект інструментів до пресу листозгина загальною вартістю 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6500,00 грн.;

- Договір №29/09 від 14.09.2010 предметом якого є верстат токарно-карусельний, шпіндельна бабка загальною вартістю 65610,00 грн., в т.ч. ПДВ 10935,00 грн.;

- Договір №12/05 від 28.05.2010 предметом якого є ножиці гільотинні загальною вартістю 81000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13500,00 грн.;

- Договір №11/05 від 27.05.2010 предметом якого є верстат токарно-гвинторізний загальною вартістю 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн.;

- Договір №16/04 від 20.04.2011 предметом якого є коробка швидкості, електродвигун загальною вартістю 20100,00 грн., в т.ч. ПДВ 3350,00 грн.;

- Договір №35/12 від 01.12.2010 предметом якого є виконання робіт пуско-накладка верстата токарно-карусельного загальною вартістю 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.;

- Договір №15/04 від 20.04.2011 предметом якого є люлька електрична та насос загальною вартістю 15720,00 грн., в т.ч. ПДВ 2620,00 грн.;

- Договір №35/12/01 від 17.12.2010 предметом якого є виконання робіт по ремонту шліцьового валу листозгину загальною вартістю 3720,00 грн., в т.ч. ПДВ 620,00 грн.;

- Договір №21/05 від 11.05.2011 предметом якого є виконання робіт по ремонту механічної частини верстата токарно-віхревого загальною вартістю 96000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16000,00 грн.;

- Договір №17/06 від 29.06.2010 предметом якого є тормозний барабан загальною вартістю 1800,00,00 грн., в т.ч. ПДВ 300,00 грн.;

- Договір №06/02 від 07.02.2011 предметом якого є комплект приводів до пресу загальною вартістю 65100,00 грн., в т.ч. ПДВ 10850,00 грн.;

- Договір №09/03 від 15.02.2011 предметом якого є шарико-гвинтова пара подольної подачі до пресу загальною вартістю 16200,00 грн., в т.ч. ПДВ 2700,00 грн.;

- Договір №07/02 від 11.02.2011 предметом якого є револьверна головка до пресу загальною вартістю 64800,00 грн., в т.ч. ПДВ 10800,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ТОВ «Техномашпостач» поставило позивачу товар (устаткування для шліфування станин, комплект інструментів до пресу листозгина, токарно-карусельний, шпіндельна бабка, ножиці гільотинні, верстат токарно-гвинторізний, тормозний барабан, комплект приводів до пресу, шарико-гвинтова пара подольної подачі до пресу) та виконало роботи (пуско-накладка верстата токарно-карусельного, ремонт шліцьового валу листозгину, ремонт механічної частини верстата токарно-віхревого) на загальну суму 907290,00 грн., в т.ч. ПДВ 151215,00 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, накладними та актами виконаних робіт (т.1 а.с.170, 173, 185, 192, 204, т.2 а.с.24, 37, 43, 52, 58, 72, т.3 а.с. 6, 9, 12, ), що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ «Техномашпостач» були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 907290,00 грн., в т.ч. ПДВ 151215,00 грн. (т.1 а.с.172, 175, 176, 187, 194, 195, 206, т.2 а.с.23, 39, 42, 51, 59, 60, 73, т.3 а.с. 7, 10, 13-15).

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ «Техномашпостач» згідно зазначених вище договорів, підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Між ТОВ «Станкоремонтний завод» як покупцем та ПП «Фірма «Володар» як постачальником був укладений договір №28/06 від 16.06.2011, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується відпустити покупцю згідно з додатком №1 підшипники на задню бабку верстата на загальну суму 167178,00 грн., в т.ч. ПДВ 27863,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №28/06 ПП «Фірма «Володар» поставило позивачу товар (підшипники на задню бабку верстата) на загальну суму 102612,00 грн., в т.ч. ПДВ 17102,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №160623 від 16.06.2011.

Також, ТОВ ПП «Фірма «Володар» була оформлена на користь позивача податкова накладна №134 від 16.06.2011 на загальну суму 102 612, 00 грн., в т.ч. ПДВ 17102,00 грн.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ПП «Фірма «Володар» згідно договору №28/06, підтверджується банківськими виписками.

Крім того, між ТОВ «Станкоремонтний завод» як замовником та ТОВ «Маркон Груп Ко» як виконавцем був укладений договір №27/06 від 15.06.2011, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню ремонту пристосування для шліфування ПШС-1 загальною вартістю 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн.

На виконання умов договору №27/06 ТОВ «Маркон Груп Ко» надало позивачу послуги по ремонту пристосування для шліфування ПШС-1 на загальну суму 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №150601 від 15.06.2011.

ТОВ «Маркон Груп Ко» була оформлена на користь позивача податкова накладна №134 від 15.06.2011 на суму 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

Факт оплати позивачем послуг по ремонту пристосування для шліфування ПШС-1, наданих ТОВ «Маркон Груп Ко» згідно договору №27/06 підтверджується банківськими виписками.

Також, між ТОВ «Станкоремонтний завод» як замовником та ТОВ «Остін Трейд» як виконавцем був укладений договір №37/09 від 29.09.2011, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню мехопрацювання рельсу Р63 загальною вартістю 84 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 000,00 грн.

На виконання умов договору №37/09 ТОВ «Остін Трейд» надало позивачу послуги по мехопрацюванню рельсу Р63 на загальну суму 84000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14000,00 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами виконаних робіт (т.1, а.с.70-72).

ТОВ «Остін Трейд» були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 84000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14000,00 грн. (т.1 а.с.75-77).

Факт оплати позивачем послуг по мехопрацюванню рельсу Р63, наданих ТОВ «Остін Трейд» згідно Договору №37/09 підтверджується банківськими виписками.

Між ТОВ «Станкоремонтний завод» як покупцем та ТОВ «Проммаст-Стандарт» як постачальником були укладені наступні договори, за якими постачальник зобов'язується відпустити продукцію покупцю:

- Договір №33/09 від 16.09.2011 предметом якого є підставка загальною вартістю 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.;

- Договір №31/08/1 від 29.08.2011 предметом якого є підставка для листозгину загальною вартістю 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2000,00 грн.;

- Договір №32/09 від 09.09.2011 предметом якого є запчастини до насосів загальною вартістю 37956,00 грн., в т.ч. ПДВ 6326,00 грн.;

- Договір №36/09 від 22.09.2011 предметом якого є суппорт до верстата загальною вартістю 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.;

- Договір №34/09 від 21.09.2011 предметом якого є редуктор до верстату загальною вартістю 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн.;

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ТОВ «Проммаст-Стандарт» поставило позивачу товар (підставки, запчастини до насосів, суппорт до верстата, редуктор до верстату) на загальну суму 144156,00 грн., в т.ч. ПДВ 24026,00 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, накладними (т.1 а.с.78, 81, 85, 86, т.3 а.с. 29, 31).

ТОВ «Проммаст-Стандарт» були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 144 156,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 026,00 грн. (т.1 а.с.80, 84, 89, 90, т.3 а.с. 29, 31).

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ «Проммаст-Стандарт» згідно зазначених вище договорів, підтверджується банківськими виписками.

Зазначені вище договори з ТОВ «Остін Трейд» (код ЄДРІІОУ 37582931), ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Техномашпостач» (код ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) були укладені позивачем з метою використання отриманих за вказаними договорами товарів (послуг) у власній господарській діяльності, а саме, з метою належного виконання своїх обов'язків перед іншими контрагентами, зокрема, АЕК Київенерго, ТОВ «СК «Джонсон», ПП «Стануніверсалсервіс», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Промелемент» ВАТ «Ямпільський приладобудівний завод», ВАТ «Ізюмський ТРЗ», ВК ПП «Укрторгобладнання», ПП «Альфа СБТ», ТОВ «Саюз», ТОВ «Станкомаш», що підтверджується, наявними в матеріалах справи, договорами, видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, а також банківськими виписками.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи свідчать про здійснення господарської діяльності, податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами.

Посилання апелянта на порушення контрагентів вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості спірних договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Остін Трейд», ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «Маркон Груп Ко», ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Дормашавто», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на постанову від 10.04.2012 про порушення кримінальної справи, за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпромприлад», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайлі», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Техномашпостач, ТОВ «Маркон групп Ко» та ТОВ «Остін-трейд» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, як на докази недійсності зазначених вище правочинів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, відкриття кримінального провадження не може мати наслідком визнання правочинів, укладених раніше, недійсними, якщо це не буде прямо зазначено у вироку, винесеному судом за результатами розгляду такої справи.

При цьому, апелянтом не надано суду вирок суду, яким би було встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаними юридичними особами укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що послуги від вказаних контрагентів позивачу фактично не надавались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.