Постанова

від 17.04.2014 по справі 916/3281/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р.Справа № 916/3281/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження голови суду від 20.03.2014 р. № 387)

при секретарі судового засідання: Г.М. Альошиній

за участю представників сторін:

від позивача - І.О. Коломійчук

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігма»

на рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2014 року

у справі № 916/3281/13

за позовом Прокурора Ренійського району Одеської області

до відповідачів: 1) Ренійської районної державної адміністрації;

2) Приватного підприємства «Сігма»

про визнання тимчасового договору оренди земельної ділянки недійсним

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року прокурор Ренійського району Одеської області звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Ренійської районної державної адміністрації, Приватного підприємства «Сігма» про:

- визнання недійсним тимчасового договору оренди землі від 27.05.11 р., укладеного між відповідачами;

- витребування із незаконного користування ПП «Сігма» земельної ділянки загальною площею 0,6317 га (0,2201 га із земель запасу Ренійської районної ради та 0,4116 га із земель запасу Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області);

- зобов'язання ПП «Сігма» повернути вказану земельну ділянку у землі запасу Ренійської райради та Лиманської сільради (а.с. 2-5).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного земельного законодавства.

Ренійська райдержадміністрація у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про припинення провадження по справі зазначила про безпідставність заявлених позовних вимог та просила припинити провадження у даній справі на підставі підпункту 1-1 пункту 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору (а.с. 26-27, 42-43, 63-64).

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.14 р. (суддя Зайцев Ю.О.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.02.14р., позов задоволено повністю з мотивів його доведеності (а.с. 70-76).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, ПП «Сігма» 11.03.14 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 94-97).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.14 р. задоволено, а скаргу прийнято до провадження (а.с. 98-99).

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив її залишити без задоволення, а рішення без змін (а.с. 107-108).

Ренійська райдержадміністрація відзив на апеляційну скаргу не надала.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації від 06.11.09р. № 502/А-2009 «Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП «Сігма» в оренду для розміщення бази маломірних суден на території Ренійського району» затверджено матеріали відбору місця розташування земельних ділянок загальною площею 0,73 га , з них: 0,2736 га із земель запасу Ренійської районної ради та 0,4564 га із земель запасу Лиманської сільської ради для розміщення бази стоянки маломірних суден на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту) (а.с. 11).

Відповідно до п. 2 вказаного розпорядження ПП «Сігма» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок для розміщення бази стоянки маломірних суден на р. Дунай в оренду строком на 25 років на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Пунктом 3 цього розпорядження Управлінню агропромислового розвитку встановлено попередити ПП «Сігма» про надання на протязі одного року на затвердження до Ренійської райдержадміністрації проекту із землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок.

Розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації від 04.08.11р. № 279/А-2011 внесені зміни до розпорядження Ренійської районної державної адміністрації від 06.11.09р. № 502/А-2009, а саме щодо уточнення розмірів земельних ділянок: у пунктах 1,2,3 розпорядження замість цифр « 0,73» читати цифри « 0,6317», замість цифр « 0,2736» читати цифри « 0,2201», замість цифр « 0,4564» читати цифри « 0,4116» (а.с. 12).

27.05.11 р. між Ренійської РДА (Орендодавець) та ПП «Сігма» (Орендар) укладено договір оренди землі б /н (тимчасовий), згідно пунктів 1, 2, 8 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6317 га із земель запасу Ренійської райради та Лиманської сільради для розміщення риболовецького причалу терміном на 7 місяців (з 01.06.11р. по 31.12.11р.). Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 7-8).

Додатковими угодами до вказаного тимчасового договору оренди землі від 23.01.12 р., 27.12.12 р. строк дії договору продовжено до 31.12.13 р. включно (а.с. 9,10).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа відділу Держземагенства у Ренійському районі Одеської області від 05.11.13 р. № 20-20-03/1176 станом на 31.12.12р. інформація щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного між ПП «Сігма» та Ренійською райдержадміністрацією - відсутня. Державна реєстрація вказаної земельної ділянки площею 0,6317 га не здійснювалась, відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні (а.с. 16).

Згідно листа реєстраційної служби Ренійського районного управління юстиції від 06.11.13 р. № 04.2-278/258-04.2 заяви про реєстрацію тимчасового договору оренди землі від 27.05.11 р. до реєстраційної служби не надходило.

Тобто, тимчасовий договір оренди землі від 27.05.11 р. та додаткові угоди до нього від 23.01.12 р., від 27.12.12 р. не пройшли державну реєстрацію.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.11.13 р. №12292414 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень у ПП «Сігма» відсутні (а.с. 18, 20).

Крім того, згідно довідки КП «Ренійське БТІ» від 07.11.13 р. № 195 нерухоме майно на земельній ділянці площею 0,6317 га не зареєстровано (а.с. 17).

Актом обстеження вказаної земельної ділянки від 18.11.13 р. встановлено, що на ній розташоване рухоме майно: три металевих контейнера, металева цистерна, рибацькій човен, будь-яких капітальних споруд з ознаками нерухомого майна на земельній ділянці не встановлено. Таким чином вбачається, що вказана земельна ділянка використовується за призначенням - розміщення риболовецького причалу (а.с. 21).

Відповідно до ст. 18, ч. 1. ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на день укладання договору оренди землі від 27.05.11 р.) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 125, ч. 2. ст. 126 Земельного Кодексу України (в редакції станом на день укладання договору оренди землі від 27.05.11 р.) право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.09 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 640 цього Кодексу договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Тобто, спірний правочин у зв'язку із нездійсненням його реєстрації не є вчиненим, а тому наслідки недійсності правочину не застосовуються до провочину, який не вчинено в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним тимчасового договору оренди землі від 27.05.11 р., укладеного між відповідачами, про витребування із незаконного користування ПП «Сігма» земельної ділянки загальною площею 0,6317 га та зобов'язання останнього повернути вказану земельну ділянку слід відмовити.

Наведене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення , яке підлягає скасуванню.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру» не передбачає самостійну участь прокуратури без представництва органу держави, не заслуговує на увагу, виходячи із наступного.

Відповідно до абзацу 8 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.12 р. № 7 (із змінами) «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Прокурор обґрунтував чому він не зазначив орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відтак прокурор набув статус позивача.

Твердження ПП «Сігма» про те, що прокурор просив зобов'язати ПП «Сігма» повернути земельну ділянку Ренійській райдержадміністрації, тим самим встановивши процесуальний статус РДА як позивача, тоді як останній в позовній заяві зазначений як відповідач не відповідають дійсності, оскільки прокурор просив повернути земельну ділянку у землі запасу Ренійської районної ради та Лиманської сільської ради.

За твердженням скаржника, розпорядження Ренійської районної державної адміністрації від 06.11.09р. № 502/А-2009 «Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП «Сігма» в оренду для розміщення бази маломірних суден на території Ренійського району» не скасоване і є чинним, а тому відсутні підстави для визнання договору оренди землі від 27.05.11 р., укладеного на підставі зазначеного розпорядження недійсним, але цим рішенням не надавалась в оренду земельна ділянка, таке рішення взагалі не приймалось, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України.

Тобто, в апеляційній скарзі зазначені інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції від 10.02.14 р., ніж ті з яких оскаржене рішення підлягає скасуванню, у зв'язку з чим судовий збір за апеляційний перегляд не відшкодовується скаржнику.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2014 р. у справі № 916/3281/13 скасувати, у позові відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 22.04.2014р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран