Ухвала

від 15.04.2014 по справі 820/11605/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р.Справа № 820/11605/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М., Бутенко Ю.О.

представника позивача - Архангельського М.Ю., Онопрієнко Л.М.

представника - відповідача - Гиря В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 820/11605/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський агроснаб"

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський агроснаб" ( далі - ТОВ "Краснокутський агроснаб") до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - Богодухівська ОДПІ) про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Богодухівської ОДПІ №0000382200 від 11.11.2013 року.

Зобов'язано Богодухівську ОДПІ відновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ "Краснокутський агроснаб" як уповноваженою особою за Договором про спільну діяльність від 31.08.2013 року №31/12С, ( далі - ДСД від 31.08.2013 р. №31/12С) що відображені в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2013 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Краснокутський агроснаб" судовий збір у розмірі 458,80 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Краснокутський агроснаб".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що операції ТОВ "Краснокутський агроснаб" як уповноваженої особи за Договором про спільну діяльність від 31.08.2012р. №31/12С з ТОВ "Українські технології когенераційних систем" носять безтоварний характер, реальність здійснення господарської діяльності з вказаним контрагентом документально не підтверджена, оскільки документи, які містять недостовірні відомості, посилаючись при цьому на акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Українські технології когенераційних систем" від 16.08.2013р. №261/20-30-22-03/36032875 та акт документальної позапланової невиїзної перевірки позивача №200/220/457185438 від 30.09.2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ "Українські технології когенераційних систем" мають реальний характер, що підтверджено первинними документами; Богодухівською ОДПІ безпідставно внесено зміни до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ДСД від 31.08.2013 року №31/12С уповноважена особа ТОВ "Краснокутський агроснаб", що відображені в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2013 року.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Богодухівською ОДПІ видано наказ №142 від 24.09.2013 року про проведення невиїзної позапланової перевірки, який отримано позивачем 25.10.2013 року за вх. № 11,про що свідчить відмітка на наказі.

Відповідачем 26.09.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку уповноваженої особи за ДСД від 31.08.2012р. №31-12С -ТОВ "Краснокутський агроснаб"- з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Українські технології когенераційних систем" (код ЄДРПОУ 36032875) за березень-травень 3013 року при декларуванні ПДВ в березні, квітні, травні, червні, липні 2013 року, за наслідками якої складено акт №200/220/457185438 від 30.09.2013 року (далі по тексту - акт перевірки ).

У терміни, визначені чинним законодавством, позивачем до Богодухівської ОДПІ були направлені заперечення від 30.10.2013р. №30/10-1 на вищезазначений акт перевірки , за результатами розгляду яких висновки акту перевірки відповідачем залишено без змін.

За результатами встановлених порушень, що викладені у висновках акту перевірки, Богодухівською ОДПІ винесене податкове повідомлення - рішення №0000382200 від 11.11.2013р. про визначення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 589371,00 грн., з них: за основним платежем - 392914,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 196457,00 грн.(Т.1, а.с.83).

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем 26.09.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку уповноваженої особи за ДСД від 31.08.2012р. №31-12С -ТОВ "Краснокутський агроснаб"- з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Українські технології когенераційних систем" (код ЄДРПОУ 36032875) за березень-травень 3013 року при декларуванні ПДВ в березні, квітні, травні, червні, липні 2013 року, за наслідками якої складено акт №200/220/457185438 від 30.09.2013 року.

Згідно акту перевірки вказані наступні порушення: п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього на загальну суму 2564473,0 грн., в т.ч. за квітень 2013р. в сумі 88640,0 грн., за травень 2013р. в сумі 115153,0 грн., за червень 2013р. в сумі 788985,0 грн., за липень 2013р. в сумі 1571695,0 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2957387,0 грн., в т.ч. за квітень 2013р. в сумі 788065,0 грн., за травень 2013р. в сумі 81280,0 грн., за червень 2013р. в сумі 898495,0 грн., за липень 2013р. в сумі 1189547,0 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за результатом декларування березня - липня 2013р. всього у сумі 392914,0 грн.

Висновки відповідача про порушення уповноваженою особою за ДСД від 31.08.2012р. №31-12С - ТОВ "Краснокутський агроснаб"- вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум по взаємовідносинах з ТОВ "Українські технології когенераційних систем" та включення до податкових зобов'язань сум у зв'язку з подальшою реалізацією отриманого товару з посиланням на акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від 16.08.2013р. №7261/20-30-22-03/36032875 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Українські технології когенераційних систем" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за березень - травень 2013 року.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору оренди №04/11А від 04.01.2011р. та додаткової угоди від 07.09.2012р. позивач орендує установку первинної переробки нафти та газового конденсату, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2 та належить ТОВ "Краснокутський АГРОШЛЯХБУД" (Т.1, а.с.184-190).

Також, відповідно до договору оренди №05/11А від 04.01.2011р. та додаткової угоди до договору №05/11А від 07.09.2012р. позивач орендує склад нафтопродуктів за адресою: с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2 (Т. 1, а.с.191-197).

Відповідно до договору оренди №01/06-12 від 01.06.2012р. з додатковою угодою №1 від 01.12.2012р. та додатковою угодою №2 від 01.06.2013р. ДСД від 31.08.2012р. №31/12С позивач орендує у ТОВ "Богодухівська нафтобаза" за адресою: Харківська область, Богодухівський район, місто Богодухів, вул. Привокзальна слобідка, 38 резервуари: №72 об"ємом 1000 м.куб., №92, 93, 94, 94 об'ємом по 50 м.куб., №82, 83, 84, 85, 86, 87, 88 об'ємом по 200 м.куб. (Т.1, а.с.200-205).Здійснення позивачем оплати за оренду резервуарів підтверджується платіжним дорученням №392 від 28.08.2013 р. (Т.1, а.с.207).

Відповідно до договору суборенди №15122с від 15.12.2012 р. з додатковою угодою №1 від 01.04.2013р. ТОВ "Краснокутський агроснаб" - відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету за Договором №31/12С від 31.08.2012р.- надає в суборенду ТОВ "Українські технології когенераційних систем" три металеві ємності №82, 83, 86 об'ємом 200 м.куб. кожна та чотири металеві ємності №92, 93, 94, 95 об'ємом 50 м.куб. кожна, що знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, місто Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 38 (Т.1, а.с.208-211). Оплата за суборенду ємностей підтверджується випискою по рахунку за 11.07.2013р. (Т.1, а.с.212-214).

Позивачем як уповноваженою особою за ДСД №31/12С від 31.08.2012р. (покупець), був укладений договір купівлі - продажу №15/04П з ТОВ "Українські технології когенераційних систем" (продавець) 15.04.2013р., за умовами якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує вартість продуктів (з урахуванням додаткової угоди №1 від 06.05.2013р., яка є невід'ємною частиною договору): А.к. дизельного палива згідно ТУ У 23919929.011-2000; Фракція бензинова газова (стабільна); Фракція газоконденсатна спеціальна (ГРАС-С) ТУ У24.3-23919929.006-2004; А.к. дизельного палива згідно ТУ У 23919929.011-2000; Фракція газоконденсатна спеціальна (ГРАС-С) Марка А ТУ У24.3-23919929.006-2004; Фракція газоконденсатна спеціальна (ГРАС-С) Марка В ТУ У24.3-23919929.006-2004; Фракція газоконденсатна спеціальна (ГРАС-С) Марка Г ТУ У24.3-23919929.006-2004; Фракція газоконденсатна спеціальна (ГРАС-С) ТУ У24.3-23919929.006-2004. За умовами договору продавець передає товар по кількості і якості відповідно до видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін(п.3.1); товар вважається переданим покупцеві після підписання сторонами видаткової накладної(п.3.2.); право власності на відвантажений товар переходить у момент підписання видаткової накладної (п.3.3.); умови постачання товару: доставка товару здійснюється за рахунок покупця. Відповідно до додаткової угоди №2 від 07.05.2013р. сторони домовились вважати ціною товару ту, що вказуватиметься у видаткових накладних. Загальна вартість товару за цим договором не лімітується (Т.1, а.с.85-89).

ТОВ "ЮТЕКС" уповноваженій особі за ДСД №31/12С від 31.08.2012р. були виписані видаткові накладні №РН-0000022 від 23.05.2013р., №РН-0000021 від 23.05.2013р., №РН-0000018 від 23.05.2013р., №РН-0000017 від 23.05.2013р., №РН-0000015 від 23.05.2013р., №РН-0000023 від 23.05.2013р., №РН-0000020 від 23.05.2013р., №РН-0000019 від 23.05.2013р. та податкові накладні №12 від 23.05.2013р., №11 від 23.05.2012р., №8 від 23.05.2013р., №7 від 23.05.2013р., №5 від 23.05.2013р., №13 від 23.05.2013р., №10 від 23.05.2013р., №9 від 23.05.2013р.(Т.1, а.с.90-111).( ТОВ "ЮТЕКС" - є скороченою назвою ТОВ "Українські технології когенераційних систем"., що підтверджене наданим представником позивача витягом зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології когенераційних систем", затвердженого зборами учасників за протоколом №14 від 20.01.2012 року (Т.3, а.с. 153-155).

Також 30.10.2012 р. між ТОВ "Українські технології когенераційних систем" (продавець) та ДСД №31/12С від 31.08.2012р. , (покупець) був укладений договір купівлі - продажу №30/10П, за умовами якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує вартість продуктів: конденсат газовий в кількості згідно заявки покупця на умовах цього Договору. Ціна однієї тони товару, загальна вартість і обсяги товару мають бути вказані у видаткових накладних і рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною Договору (п.2.1). Видаткові накладні і рахунки - фактури оформлюються на кожну окрему партію товару (п.2.2.). Продавець передає товар по кількості і якості відповідно до видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін(п.3.1), товар вважається переданим покупцеві після підписання сторонами видаткової накладної (п.3.2), право власності на відвантажений товар переходить у момент підписання видаткової накладної (п.3.3.), умова постачання товару: доставка товару здійснюється за рахунок продавця -п.3.4 (Т.1, а.с.112-113).

ТОВ "ЮТЕКС" уповноваженій особі за ДСД №31/12С від 31.08.2012р. були виписані видаткові накладні №РН-0000009 від 29.03.2013р., №РН-0000010 від 15.04.2013р. та податкові накладні №3 від 29.03.2013р., №3 від 30.04.2013р. (Т.1, а.с.114-119).

Оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень, засвідченими печаткою банківської установи.

Транспортування придбаного товару від ТОВ "Українські технології когенераційних систем" до позивача не здійснювалось, оскільки частину резервуарів, якими позивач володіє відповідно до договору оренди №01/06-12 від 01.06.2012р. (Т.3, а.с.129-131), укладеним з ТОВ "Богодухівська нафтобаза", він надає у суборенду ТОВ "Українські технології когенераційних систем" за договором суборенди №15122с від 15.12.2012р. Таким чином ємності, які є у володінні позивача (№№92, 93, 94, 95 об'ємом по 50 м.куб., №№82, 83, 84, 85, 86, 87, 88 об'ємом по 200 м. куб.) та ємності, які є у володінні контрагента - ТОВ "Українські технології когенераційних систем"- (№№92, 93, 94, 95 об'ємом 50 м.куб. кожна) знаходяться за однією адресою:Харківська область, Богодухівський район, місто Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 38.

Кількісний рух нафтопродуктів по ТОВ "Богодухівська нафтобаза" підтверджується наданою позивачем копією товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (розпочата 01.12.2012 р., Т.3, а.с.132-140).

Придбаний у контрагента товар у подальшому був реалізований позивачем за договорами купівлі - продажу наступним контрагентам: договір купівлі - продажу №12063П від 12.06.2013р. з ДСД від 18.04.2013р. №1804С - уповноважена особа ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак - Україна", договір купівлі - продажу від 13.12.2012р. №21/12П/1 з ТОВ "НВК Запоріжавтобутхім", договір купівлі - продажу від 21.11.2012р. №21/11П з ТОВ "Сілєна", договір купівлі - продажу від 24.04.2013р. №04/04П з ТОВ "Октавія - Оіл", договір купівлі - продажу від 13.12.2012р. №19/12П з ТОВ "Маргунас - Україна", договір купівлі - продажу від 15.03.2013р. №15/03П з ФО - П ОСОБА_5, договір купівлі - продажу від 20.02.2013р. №20/02П з СТ у формі ПАТ "Софрахім", договір купівлі - продажу від 26.06.2013р. №26/06П з ТОВ "ПТР - Ресурс", договір купівлі - продажу від 14.01.2013р. №14/01П з МПП "ФЕОН", договір купівлі - продажу від 24.07.2013р. №24/07П з ТОВ "Гермес - КС", договір купівлі - продажу від 14.03.2013р. №14/03П з ПП "Антаріо", договір купівлі - продажу від 08.04.2013р. №08/04П з ФО - П ОСОБА_6, договір купівлі - продажу від 15.07.2013р. №15/07П з ФО - П ОСОБА_7, договір купівлі - продажу від 15.07.2013р. №16/07П з ТОВ "ВКФ "Марка+" (Т.1, а.с.247- 250, Т.2, а.с.1-12).

На виконання вищезазначених договорів були виписані видаткові накладні та податкові накладні, транспортування товару підтверджується товарно - транспортними накладними, довіреностями на водіїв. Копії вказаних документів надані позивачем та приєднані до матеріалів справи (Т.2, а.с.21-224, Т.3, а.с.1-107).

Оплата проведена в повному обсязі та підтверджується банківськими виписками та довідкою банку №5065 від 09.12.2013 року (Т.2, а.с.13-19).

Відповідно до договорів купівлі - продажу покупці вивозять товар самовивозом.

Згідно товарно - транспортних накладних покупці забирали товар з с. Сонцедарівки або з Богодухівської нафтобази.

У випадку перевезення товару покупцями з с. Сонцедарівки, товар був переміщений з Богодухівської нафтобази (де ТОВ "ЮТЕКС" суборендувало резервуари) за допомогою орендованих у ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" автомобілів: сідлового тягача марки MAN модель 26.410 номерний знак НОМЕР_1, сідлового тягача марки DAF модель CF 85.430, номерний знак НОМЕР_2, напівпричепу марки FRUEHAUF номерний знак НОМЕР_3, напівпричепу марки ППЦ номерний знак НОМЕР_4. Оренда транспортних засобів підтверджується наданими позивачем до суду копіями договорів оренди №31082А від 07.09.2012 року, №31084А від 07.09.2012 року, №31085А від 07.09.2012 року, №31087А від 07.09.2012 року з відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) .

Підтвердженням сплати за оренду автомобілів є копії платіжних доручень.

У підтвердження права на перевезення небезпечних вантажів позивачем надано: копію узгодженого органами УДАІ ГУМВС України в Харківській області маршруту перевезення небезпечного вантажу, виданого ТОВ "Краснокутський агроснаб"; копію свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, виданого на ОСОБА_8; копію наказу №32 від 01.01.2013р. про його працевлаштування на ТОВ "Краснокутський агроснаб"; копії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів у кількості - чотири свідоцтва на кожний автомобіль та причеп окремо: копії свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі на водіїв: ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які перевозили вантаж та копії наказів №21 від 01.10.2012р. та №32 від 04.01.2013р. про їх працевлаштування на ТОВ "Краснокутський агроснаб" .

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ( далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Так, відповідно до пунктом 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За результатами системного аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий ним товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, усі суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. Податкові накладні складені на підставі договорів, накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Факт придбання товару та подальшої реалізації його позивачем підтверджується первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними.

Судовим розглядом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на судженнях про фіктивність діяльності ТОВ "Українські технології когенераційних систем". У зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, є чинними та не визнаними у встановленому порядку недійсними, а тому вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000382200 від 11.11.2013 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Богодухівську ОДПІ відновити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих уповноваженою особою за Договором про спільну діяльність від 31.08.2013 року №31/12С - ТОВ "Краснокутський агроснаб", що відображені в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що результати акту перевірки №200/220/457185438 від 30.09.2013 року проведені в електронних продуктах та системі співставлення "Податкових зобов'язань та податкового кредиту". Представником відповідача не зазначено, що є правовою підставою для здійснення відповідних коригувань.

Згідно зі статтею 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до приписів норм податкового законодавства, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Податковим законодавством не визначено підстави для внесення коригувань до відповідних баз податкової звітності, у тому числі, такої підстави як висновки податкового органу, викладені у актах про результати перевірки платника податків.

За наслідками здійснення відповідних заходів щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом №200/220/457185438 від 30.09.2013 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382200 від 11.11.2013 року. Як встановлено судом вище, вказане податкове повідомлення - рішення позивачем оскаржене, визнане судом неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Отже, визначене відповідачем податкове зобов'язання є не узгодженими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Богодухівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області безпідставно внесено зміни до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ДСД від 31.08.2013 року №31/12С уповноважена особа ТОВ "Краснокутський агроснаб", що відображені в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2013 року.

Колегія суддів зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу Богодухівської ОДПІ від 24.09.2013 року №142 та визнання незаконними дій Богодухівської ОДПІ з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДСД від 31.08.2012 року №31/12С уповноважена особа ТОВ "Краснокутський агроснаб" з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Українські техномогії когенераційних систем" за березень-травень 2013 року при декларуванні ПДВ в березні, квітні, травні, червні, липні 2013 року, за наслідками якої складений акт перевірки №200/220/457185438 від 30.09.2013 року, не оскаржувалась..

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість своїх висновків, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище дії позивача відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року по справі № 820/11605/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В. Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2014 р.