Постанова

від 03.04.2014 по справі 809/3225/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2014 р. Справа № 809/3225/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя: Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Руміша .Я.,

представників позивача: Малетина А.Я., Васютина Я.В.,

представника відповідача: Мелінішин С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-ІФ" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№0000602200, 0000612200 від 30.09.2013 року та за №0000792200 від 08.11.2013 року, -

ВСТАНОВИВ :

22.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень за №№0000602200, 0000612200 від 30.09.2013 року.

11.12.2013 року позивач збільшив розмір позовних вимог та, окрім первинно заявлених вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000792200 від 08.11.2013 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, необґрунтовано та безпідставно, за наслідками проведеної перевірки без врахування всіх первинних бухгалтерських документів, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за №№0000602200, 0000612200 від 30.09.2013 року зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 2 798 гривень, визначив грошові зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 163 938 гривень, застосував штрафні фінансові санкції в розмірі 40 985 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0000792200 від 08.11.2013 року застосував штрафні фінансові санкції в розмірі 40 985 гривень з податку на додану вартість за межами строку визначеного пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в позовній заяві, суду пояснив, що господарські операції між позивачем та комунальним підприємством "Єдиний розрахунковий центр" та закритим акціонерним товариством "Кам'янець-Подільськ-Реставрація" фактично мали місце, всі первинні бухгалтерські документи складені на виконання фактичних господарських операцій та відображають їх сутність, були наявні у підприємства і протиправно не враховані відповідачем при здійсненні перевірки позивача та прийнятті оскаржуваних рішень.

Крім того, представники позивача звернули увагу на те, що акт проведеної перевірки не був підписаний керівником позивача, а наявний на ньому підпис директору Товариства Іванціву Ф.І. не належить.

Відповідач правом подання письмових заперечень проти позову не скористався. Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала та проти заявлених вимог заперечила, мотивуючи тим, що для здійснення перевірки фінансово-господарських операцій позивача з комунальним підприємством "Єдиний розрахунковий центр" та із закритим акціонерним товариством "Кам'янець-Подільськ-Реставрація" не надано первинних документів по цих операція внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на суми податку на додану вартість обчислених з вартості придбання послуг у вказаних контрагентів позивачем, що включалися до складу податкового кредиту.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши докази суд встановив наступне.

Позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрований 12.08.2010 року, взятий на податковий облік 13.08.2010 року, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість №100308308 від 04.11.2010 року.

В період з 06.09.2013 року до 11.09.2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року до 30.04.2013 року та податку на прибуток за період з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 18.09.2013 року складено акт за №684/09-05-22/37209332, який вручено позивачу в день його складення.

Висновками проведеної перевірки відповідач встановив порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок яких завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість на суму 2 798 гривень за жовтень 2012 року та занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість на суму 163 938 гривень за листопад та грудень 2011 року, березень-вересень 2012 року та квітень 2013 року.

Вказані висновки відповідача про допущення позивачем зазначених порушень ґрунтуються на тому, що позивачем до показників від'ємного значення податку на додану вартість за вказані періоди включено дані господарських операцій з комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр», закритим акціонерним товариством «Кам'янець-Подільськ-Реставрація», підтверджуючі документи щодо проведення яких відсутні.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, відповідач 30.09.2013 року оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням за №0000612200 зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року на 2 798 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0000602200 збільшив суму грошового зобов'язання сплати з податку на додану вартість на 204 923 гривні, в тому числі 163 938 гривень за основним платежем та 40 985 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Крім того, 08.11.2013 року за наслідками розгляду вищевказаного акту відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000792200 збільшив суму грошового зобов'язання з сплати податку на додану вартість на 40 985 гривень штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частино 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення коштів сплачених на придбання товарів, робіт, послуг до складу витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів, робіт та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підставою для висновків відповідача про безпідставність включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум обчислених з вартості придбаних послуг у комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» на загальну суму 116087, 91 гривень, а саме за березень 2012 року 9700, 00 гривень, квітень 2012 року - 6251, 60 гривень, травень 2012 року - 63 224, 11 гривень, червень 2012 року - 36912,20 гривень, та обчислених з вартості придбаних послуг у закритого акціонерного товариства «Кам'янець-Подільськ-реставрація» на загальну суму 26585, 18 гривень, а саме за грудень 2011 року - 6317 гривень, квітень 2012 року - 20268,18 гривень слугувало не представлення позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів щодо здійснення вказаних господарських операцій, а також відсутність підтвердження здійснення зазначених господарських операцій від контрагентів позивача.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, під час проведення перевірки позивача відповідачем не досліджувалося, а позивачем не надано будь-яких первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем та комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр», а також закритим акціонерним товариством «Кам'янець-Подільськ-Реставрація» за вказані податкові періоди.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платників податків, згідно якого вони зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Зазначений обов'язок забезпечується відповідальністю платника податків, яка в тому числі у відповідності до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Реалізація компетенції контролюючих органів на проведення перевірки документів платника податків забезпечується встановленим пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України обов'язком, згідно якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Як встановлено судом, під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року до 30.04.2013 року та податку на прибуток за період з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року акт, що засвідчує факт відмови позивача надати копії документів не складався, факту такої відмови посадовими особами відповідача у встановлений статтею 85 Податкового кодексу України спосіб не засвідчено.

Як наслідок, факт відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій між ним та комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр», а також закритим акціонерним товариством «Кам'янець-Подільськ-Реставрація» є таким, що встановлений в спосіб не передбачений Законом та судом до уваги братися не може.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій позивача з комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр», а також закритим акціонерним товариством «Кам'янець-Подільськ-Реставрація» суд встановив наявність господарських операцій між позивачем та зазначеними суб'єктами господарювання.

Комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр» підтверджено здійснення господарських операцій з позивачем за періоди березня, квітня, травня та червня 2012 року, на вимогу суду надано оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, платіжні доручення, акти прийому-передачі послуг, договори, довідки про вартість виконаних робіт.

Аналогічно приватним акціонерним товариством «Кам'янець-Подільськ-Реставрація» підтверджено здійснення господарських операцій з позивачем та надано копії первинних бухгалтерських документів: платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, виписки по рахунках, акт звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, судом спростовано відомості перевірки позивача про відсутність підтвердження контрагентами позивача фактів господарських відносин між ними.

До компетенції адміністративного суду не належать повноваження на здійснення розрахунку показників податкової звітності згідно даних первинних бухгалтерських документів та визначення числових значень цих показників, згідно відомостей первинного бухгалтерського обліку, визначення числових значень показників податкової звітності за окремо взятий період, а стороною відповідача не оспорювався факт відповідності наданих комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр» та приватним акціонерним товариством «Кам'янець-Подільськ-Реставрація» первинних бухгалтерських документів до податкових періодів, що були ним перевірені, повнота даних наданих документів показникам податкової звітності позивача.

Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо придбання позивачем послуг в комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» та приватного акціонерного товариства «Кам'янець-Подільськ-Реставрація», також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми обчислених з вартості придбаних послуг у комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» на загальну суму 116087, 91 гривень, а саме за березень 2012 року 9700, 00 гривень, квітень 2012 року - 6251, 60 гривень, травень 2012 року - 63 224, 11 гривень, червень 2012 року - 36912,20 гривень, та обчислених з вартості придбаних послуг у закритого акціонерного товариства «Кам'янець-Подільськ-Реставрація» на загальну суму 26585, 18 гривень, а саме за грудень 2011 року - 6317 гривень, квітень 2012 року - 20268,18 гривень, а податкові повідомлення-рішення №№0000602200, 0000612200 від 30.09.2013 року та за №0000792200 від 08.11.2013 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, податкове повідомлення-рішення за №0000792200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з сплати податку на додану вартість на 40 985 гривень штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) прийнято від 08.11.2013 року за наслідками розгляду акта позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року до 30.04.2013 року та податку на прибуток за період з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року за №684/09-05-22/37209332 від 18.09.2013 року.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи, що вказаний акт перевірки за №684/09-05-22/37209332 від 18.09.2013 року вручено позивачу в день його складення, тобто 18.09.2013 року відповідач мав право реалізувати свою компетенцію на прийняття податкового повідомлення-рішення в період до 30.09.2013 року, включно, оскільки 28 та 29 вересня 2013 року були не робочими (вихідними) днями. Прийняття податкового-повідомлення рішення за межами десятиденного строку, а в даному випадку після 30.09.2013 року є прямим порушенням пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та виключає право контролюючого органу на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином є протиправними та такими, що підлягають до скасуванню податкове повідомлення-рішення за №0000602200 від 30.09.2013 року про збільшення сум грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» за платежем податок на додану вартість на суму 163 938 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40985 гривень, податкове повідомлення-рішення за №0000612200 від 30.09.2013 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальність «Євро-ІФ» розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 2798 гривень, податкове повідомлення-рішення за №0000792200 від 08.11.2013 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-ІФ» сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40 985 гривень, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000602200 від 30.09.2013 року про збільшення сум грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-ІФ" за платежем податок на додану вартість на суму 163938 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40985 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000612200 від 30.09.2013 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-ІФ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2798 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000792200 від 08.11.2013 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-ІФ" сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40985 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.04.2014 року.