Постанова

від 16.04.2014 по справі 813/1323/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року № 813/1323/14

16 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представників позивача Корець І.В., Савка Т.В.

представник відповідача Кельбас Р.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Техбуд-Україна» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Обставини справи.

Позивач, приватне підприємство «Техбуд-Україна», звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082210/192 та №0000092210/193, прийнятих 10.01.2014р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській областіє

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області з 13.12.2013 р. по 19.12.2013 р. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Техбуд-Україна" код ЄДРПОУ 35145911 з питань взаєморозрахунків з ТзОВ "Хорека Квінз" код ЄДРПОУ 37401887 за листопад 2012 року, про що 20.12.2013 року складено акт № 343/158/22-10/35145911 (т.1 а.с. 12-32).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 10.01.2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092210/193 (а.с.11) про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 222187,50 грн. (основний платіж - 177750 грн., штрафні (фінансові) санкції - 44437,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0000082210 (а.с.10) про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 513583,50 грн. (основний платіж - 342389 грн., штрафні (фінансові) санкції - 171194,50 грн.).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI, із змінами тадоповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на 177750 грн.;

- п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року на 342389 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з ТзОВ «Хорека Квінз», оскільки з оформлених ТзОВ «Хорека Квінз» документів неможливо встановити факт робіт по реконструкції існуючого пасажирського терміналу ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів».

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Право платника податку на включення сум до валових витрат та сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами тощо.

Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між позивачем та ТзОВ «Хорека Квінз».

З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат та щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Судом з матеріалів справи встановлено укладення позивачем (підрядник) з ТзОВ «Єлектротехнічний Союз» (генеральний підрядник) договору №01-10/12-1 від 01.10.2012 року (а.с.57-60), предметом якого є виконання позивачем робіт по відновленню дорожнього покриття по проекту реконструкції існуючого пасажирського терміналу та зовнішніх інженерних мереж ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» з додержанням будівельних норм та правил. Загальна договірна ціна згідно п.2.1 вказаного договору - 2266822,38 грн.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (а.с.61-81) передбачені вищевказаним договором роботи позивачем виконано та передано ТзОВ «Єлектротехнічний Союз» 09.11.2012 року, про що зазначено у вказаних документах (а.с.62,68,69,71,75,77,81) і цією датою позивачем виписано податкові накладні (а.с.54-56).

Також судам встановлено підписання позивачем (замовник) з ТзОВ «Хорека Квінз» (підрядник) договору №01/11-12 від 01.11.2012 р. на виконання робіт по реконструкції існуючого пасажирського терміналу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» (а.с.120-122), підписання позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» у період з 10.11.2012р. по 27.11.2012р. актів здачі-прийняття робіт на суму 2054335 грн. (а.с.123-163), виписування позивачеві податкових накладних із загальною сумою податку на додану вартість 342389,15 грн. (а.с.82-119), та сплату позивачем готівкою коштів згідно вказаних актів (а.с.172-181).

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На переконання суду, складені позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, згідно відомостей, що містяться у ЄДРПОУ, видами діяльності ТзОВ «Хорека Квінз» за КВЕД є :62.01 Комп'ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації (основний); КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.

Відомості про наявність у ТзОВ «Хорека Квінз» будь-яких дозвільних документів для здійснення діяльності пов'язаної з будівництвом у матеріалах справи відсутні, як і відсутні такі дані на офіційному сайті Держархбудінспекції України.

Згідно із загальним класифікатором „Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 будівельна галузь об'єднує близько 60 видів діяльності, в тому числі діяльність спрямовану на реконструкцію старих будівель, споруд, об'єктів виробничого та невиробничого призначення на місці їх функціонування.

Обов'язком підрядника є ведення всієї виконавчої документації, що передбачена чинними нормами та правилами. Здача-приймання об'єкта в експлуатацію оформляється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. Розрахунки здійснюються на підставі підписаної замовником Довідки про вартість виконаних робіт і витрат за формою № КБ-3. Довідка за формою № КБ-3 складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт, для визначення вартості виконання обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві. Розшифрування витрат наводиться в акті приймання виконаних робіт, складеному за типовою формою № Кб-2. Акт приймання виконаних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів робіт та проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві. Акт складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт, для визначення вартості виконання обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві.

Оскільки ТзОВ „Хорека Квінз" у підписаному з позивачем договорі (а.с.120-122) виступав підрядником, виконані роботи мали оформлятися актами виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, форма яких затверджена Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року № 554 (форма КБ-2, КБ-3).

З підписаного позивачем договору та актів виконаних робіт (а.с.123-163) взагалі не можливо встановити, які роботи виконані ТзОВ „Хорека Квінз" і в чому вони полягали.

Більше того, акти про виконані ТзОВ „Хорека Квінз" роботи підписані починаючи з 10.11.2012 року, тобто після того, як позивач вже 09.11.2012 року здав всі роботи по відновленню покриття генпідряднику - ТзОВ «Єлектротехнічний Союз».

Будь-які докази використання позивачем робіт, отриманих від ТзОВ „Хорека Квінз" у господарській діяльності з метою отримання прибутку у матеріалах справи відсутні.

Судом також встановлено, що п. 6 вказаного договору (а.с.101) сторони визначили розрахунок у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТзОВ „Хорека Квінз", проте позивач кошти вносив у касу ТзОВ „Хорека Квінз".

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що підписані позивачем з ТзОВ „Хорека Квінз" акти виконаних робіт не є належними первинними документами, для включення зазначених у них сум до складу валових витрат.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

При цьому законодавцем безумовно визначено презумпцію реальності оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ТзОВ „Хорека Квінз" податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу валових витрат та податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що документи (в т.ч. договір, видаткові та податкові накладні) позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, і лише з метою документального оформлення виконання робіт, які в дійсності виконані самим позивачем, з однією метою - отримати податкову вигоду шляхом формування валових витрат (зменшити оподатковуваний дохід) та податкового кредиту (безпідставно отримати відшкодування з Державного бюджету України).

Таким чином, господарські операції позивача з ТзОВ «Хорека Квінз» є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського, а тим більше податкового обліку.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними правочинів між позивачем і ТзОВ „Хорека Квінз" сама по собі не свідчить про реальність виконання цих правочинів зазначеними суб'єктами. Укладення правочину не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ТзОВ „Хорека Квінз" є обґрунтованим.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Згідно п.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час подання позову (1218 грн.) та визначених позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями сум грошових зобов'язань, ставка за подання позову становить 4872 грн. (1218 грн. х 4).

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при звернення до суду сплачено 487,20 грн. (а.с.3), а у задоволенні позову відмовлено повністю, стягненню з позивача підлягає судовий збір в сумі 4384,80 грн. (4872 грн. - 487, 20 грн.).

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути до державного бюджету України з приватного підприємства «Техбуд-Україна» (м. Львів, вул. Б. Хмельницького 269/154, ЄДРПОУ 35145911) судовий збір в сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2014р. о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.