Ухвала

від 09.10.2014 по справі 813/1323/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р. Справа № 876/4721/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техбуд-Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у адміністративній справі №813/1323/14 за позовом Приватного підприємства «Техбуд-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Техбуд-Україна» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082210/192 та №0000092210/193 від 10.01.2014р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин у справі. Зазначає, що позивачем належними доказами підтверджено реальність господарських операцій з ТзОВ «Хорека Квінз». Посилається на норми Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою полов задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області з 13.12.2013р. по 19.12.2013р. проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Техбуд-Україна» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Хорека Квінз» за листопад 2012 року, про що 20.12.2013 року складено акт №343/158/22-10/35145911, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.135 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на 177750 грн.; п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року на 342389 грн.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 10.01.2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092210/193 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 222187,50 грн. (основний платіж - 177750 грн., штрафні (фінансові) санкції - 44437,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0000082210 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 513583,50 грн. (основний платіж - 342389 грн., штрафні (фінансові) санкції - 171194,50 грн.).

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що господарські операції позивача з ТзОВ «Хорека Квінз» є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського, а тим більше податкового обліку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висвновками суду першої інстанції, вважає їх вірнми та такими, що відповідають нормам матерального права та обствинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за №168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом з матеріалів справи встановлено укладення позивачем (підрядник) з ТзОВ «Єлектротехнічний Союз» (генеральний підрядник) договору №01-10/12-1 від 01.10.2012 року, предметом якого є виконання позивачем робіт по відновленню дорожнього покриття по проекту реконструкції існуючого пасажирського терміналу та зовнішніх інженерних мереж ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» з додержанням будівельних норм та правил. Загальна договірна ціна згідно п.2.1 вказаного договору - 2266822,38 грн.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, передбачені вищевказаним договором роботи позивачем виконано та передано ТзОВ «Єлектротехнічний Союз» 09.11.2012 року, про що зазначено у вказаних документах і цією датою позивачем виписано податкові накладні.

Також судом встановлено підписання позивачем (замовник) з ТзОВ «Хорека Квінз» (підрядник) договору №01/11-12 від 01.11.2012 р. на виконання робіт по реконструкції існуючого пасажирського терміналу ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», підписання позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» у період з 10.11.2012р. по 27.11.2012р. актів здачі-прийняття робіт на суму 2054335 грн., виписування позивачеві податкових накладних із загальною сумою податку на додану вартість 342389,15 грн., та сплату позивачем готівкою коштів згідно вказаних актів.

Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що складені позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, згідно відомостей, що містяться у ЄДРПОУ, видами діяльності ТзОВ «Хорека Квінз» за КВЕД є :62.01 Комп'ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації (основний); КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.

Відомості про наявність у ТзОВ «Хорека Квінз» будь-яких дозвільних документів для здійснення діяльності пов'язаної з будівництвом у матеріалах справи відсутні, як і відсутні такі дані на офіційному сайті Держархбудінспекції України.

Згідно із загальним класифікатором «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 будівельна галузь об'єднує близько 60 видів діяльності, в тому числі діяльність спрямовану на реконструкцію старих будівель, споруд, об'єктів виробничого та невиробничого призначення на місці їх функціонування.

Обов'язком підрядника є ведення всієї виконавчої документації, що передбачена чинними нормами та правилами. Здача-приймання об'єкта в експлуатацію оформляється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. Розрахунки здійснюються на підставі підписаної замовником Довідки про вартість виконаних робіт і витрат за формою № КБ-3. Довідка за формою № КБ-3 складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт, для визначення вартості виконання обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві. Розшифрування витрат наводиться в акті приймання виконаних робіт, складеному за типовою формою №Кб-2. Акт приймання виконаних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів робіт та проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві. Акт складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт, для визначення вартості виконання обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані роботи на будівництві.

Оскільки ТзОВ «Хорека Квінз» у підписаному з позивачем договорі виступав підрядником, виконані роботи мали оформлятися актами виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, форма яких затверджена Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року №554 (форма КБ-2, КБ-3).

З підписаного позивачем договору та актів виконаних робіт взагалі не можливо встановити, які роботи виконані ТзОВ «Хорека Квінз» і в чому вони полягали та акти про виконані ТзОВ «Хорека Квінз» роботи підписані починаючи з 10.11.2012 року, тобто після того, як позивач вже 09.11.2012 року здав всі роботи по відновленню покриття генпідряднику - ТзОВ «Єлектротехнічний Союз».

Будь-які докази використання позивачем робіт, отриманих від ТзОВ «Хорека Квінз» у господарській діяльності з метою отримання прибутку у матеріалах справи відсутні.

Судом також встановлено, що п. 6 вказаного договору сторони визначили розрахунок у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТзОВ «Хорека Квінз», проте позивач кошти вносив у касу ТзОВ «Хорека Квінз».

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов висновку, що підписані позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» акти виконаних робіт не є належними первинними документами, для включення зазначених у них сум до складу валових витрат.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ТзОВ «Хорека Квінз» податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу валових витрат та податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що документи (в т.ч. договір, видаткові та податкові накладні) позивачем з ТзОВ «Хорека Квінз» підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, і лише з метою документального оформлення виконання робіт, які в дійсності виконані самим позивачем, з однією метою - отримати податкову вигоду шляхом формування валових витрат (зменшити оподатковуваний дохід) та податкового кредиту (безпідставно отримати відшкодування з Державного бюджету України).

Таким чином, господарські операції позивача з ТзОВ «Хорека Квінз» є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій виключно для отримання податкової вигоди, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського, а тим більше податкового обліку.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними правочинів між позивачем і ТзОВ «Хорека Квінз» сама по собі не свідчить про реальність виконання цих правочинів зазначеними суб'єктами. Укладення правочину не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є протиправним, а натомість вказують на те, що прийняте відповідачем рішення є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням вимог законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техбуд-Україна» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у адміністративній справі №813/1323/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс