Ухвала

від 10.04.2014 по справі 810/4477/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4477/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Н.Ю. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Канкун» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Приватне підприємство «Канкун» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0001652301, № 0001662301 та № 0001672301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 318 від 04.04.2013р. виданого ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, головними державними податковими ревізорами-інспекторами, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП «Канкун» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Ретро Бізнес» (код за ЄДРПОУ: 38354152) за жовтень, листопад, грудень, 2012 року, січень, лютий, 2013 року, за результатами якої складено Акт № 227/22-2/38011218, в якому зазначено, що зміст порушень законодавства полягає у тому, що правочин між позивачем ПП "Канкун" та ТОВ «Ретро Бізнес» з питань наявності поставок товарів (послуг) здійснено без мети настання реальних наслідків, не створює реальних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, і є нікчемними. Такий висновок було зроблено відповідачем посилаючись на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 14.03.2013р. №504 /22.8-17/38354152 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ретро Бізнес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Корнерс Груп» (код ЄДРПОУ 38353997) за жовтень, листопад, грудень 2012року та ТОВ «Сан Ленд» (код ЄДРПОУ 36552314) за жовтень 2012року, в якому було зазначено що на момент проведення перевірки ТОВ «Ретро Бізнес» не надало жодних первинних та інших документів стосовно господарських відносин з ТОВ «Корнерс Груп» та ТОВ «Сан Ленд», та крім всього за податковою адресою не знаходилось.

На підставі Акта перевірки від 05.04.2013 року № 227/22-2/38011218 відповідачем прийняті податкові - повідомлення рішення від 26.04.2013 року № 0001652301, № 0001662301, та № 000167230.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року р. ПП «Канкун» мало господарські взаємовідносини з TOB «Ретро Бізнес», що підтверджується договором №5 від 28.09.2012 p., відповідно до умов якого Замовник (ПП «Канкун») доручає, а Виконавець (TOB «Ретро Бізнес») бере на себе обов'язок виконати роботи з розробки, друку та розповсюдження рекламних буклетів, «рекламні послуги». В свою чергу Замовник зобов'язався оплатити надані Виконавцем послуги.

Таким чином, відповідно до умов цього договору TOB «Ретро Бізнес» взяло на себе наступні обов'язки: подати на затвердження ПП «Канкун» ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, необхідні для надання послуг, здійснити друк рекламної продукції та її розповсюдження.

ПП «Канкун» на виконання п. 2.3 договору надав інформацію, необхідну для виконання робіт рекламних послуг TOB «Ретро Бізнес» шляхом надання Заявок на виконання рекламних послуг від 28.09.2012 p., 30.10.2012 p., 29.11.2012 p., 27.12.2012р., 29.01.2013 p.

А також, на виконання умов зазначеного договору TOB «Ретро Бізнес» та ПП «Канкун» погодили вартість рекламних послуг, що надавалися TOB «Ретро Бізнес», про що свідчать відповідні Кошториси робіт на виготовлення та розповсюдження рекламного буклету - додатки №1 від 01.10.2012р., 01.11.2012р., 01.12.2012р., 02.01.2013р., 01.02.2013 р.

Після чого сторони погодили програму по розповсюдженню рекламних буклетів -додатки №2 від 01.10.2012р., 01.11.2012р., 01.12.2012р., 02.01.2013р., 01.02.2013p, у яких погодили перелік місць де буде здійснюватися розповсюдження рекламної продукції.

Після надання рекламних послуг TOB «Ретро Бізнес» підготувало та надало ПП «Канкун» Звіти про виконану роботу з рекламних послуг від 31.10.2012 p., 30.11.2012 p., 28.12.2012 p., 31.01.2013 p., 28.02.2013 p.

TOB «Ретро Бізнес» повністю виконало свої зобов'язання перед ПП «Канкун» за договором № 5 та надало рекламні послуги, про що свідчать акти виконаних робіт .надання послуг) від 31.10.2012р., 30.11.2012р., 29.12.2012р., 31.01.2013р., 28.02.2013р. на загальну суму 969 250 грн. в тому числі ПДВ 161 541,67 грн.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Керуючись зазначеними нормами закону, TOB «Ретро Бізнес» на вимогу ПП «Канкун», після надання рекламних послуг та оформлення документів, що засвідчують факт постачання послуг, виписало податкові накладні №93 від 31.10.2012 p.,№133 від 30.11.2012 р.,№127 від 29.12.2012 p.,№61 від 31.01.2013 p.,№48 від 28.02.2013 р. на загальну суму 969 250грн. в тому числі ПДВ 161 541,67 грн. Зазначені податкові накладні відображені Позивачем в реєстрах податкових закладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту. ПП «Канкун» повністю розрахувалося з TOB «Ретро Бізнес» за надані послуги, що підтверджується банківськими виписки за період з 25,12.2012 по 05.03.1013 р. Після отримання зазначених послуг та їх оплати ПП «Канкун» віднесло до складу витрат товариства суму у розмірі 573 210 грн.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.