Постанова

від 17.04.2014 по справі 820/4497/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р. справа №820/4497/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Філатова П.А.,

представника першого відповідача - Дьоміної О.В.,

представника другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТРЕЙД 20 10" до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТРЕЙД 20 10", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, у якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТРЕЙД 20 10" суму фінансової гарантії (грошової застави) у розмірі 28285,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, Харківською митницею Міндоходів, приписів Митного кодексу України, оскільки позивачем надано до митного органу додаткові документи, на підставі яких, на думку позивача, відповідач, Харківська митниця Міндоходів, мала розглянути подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості або надати обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Позивачем зазначено, що органом доходів і зборів протягом п'ятиденного строку не надано обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, а тому вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно і фінансова гарантія у сумі 28285,66 грн. має бути повернена позивачу.

Відповідач, Харківська митниця Міндоходів, надав до суду заперечення, в яких вказав, що на адресу позивача було направлено обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів листом від 13.01.2014 року, посилання позивача на ту обставину, що органом доходів і зборів протягом п'ятиденного строку не надано такої обґрунтованої відмови, що є причиною для повернення фінансової гарантії, є помилковим та недоречним, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому. Представник першого відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до приписів ст.ст. 33, 35 КАС України.

Представник другого відповідача у судове засідання не прибув, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТРЕЙД 20 10" (код ЄДРПОУ 36986989) зареєстровано як юридична особа з 17.02.2010 року, відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 3-б (а.с.49-50).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТРЕЙД 20 10" зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01.04.2013 року відповідно до свідоцтва №200117067 (а.с.48).

Для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ТОВ «СЕПТІМА НІА» 26.11.2013 року до митного поста «Харків - Центральний» Харківської митниці Міндоходів було подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) типу ІМ-40 № 807100000/2013/058849 на товар, що надійшов на адресу ТОВ "Альфатрейд 20 10" за зовнішньоекономічною угодою № 025/2013 від 24.09.2013, укладеною з контрагентом MARMA POLSKIE FOLIE Sp.z o.o., Польща (а.с.15-17).

Митним органом 09.12.2013 року було прийнято за другорядним (резервним) методом Рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002405/2. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості від 09.12.2013 року № 807000003/2013/002405/2 за основу взято наявну в митниці цінову інформацію по винесеному митницею рішенню про коригування ідентичного товару від 09.12.13 року № 807000003/2013/002406/2 з врахуванням звіту про оцінку майна від 09.12.2013 № 09/12/2013/03, підготовленого регіональним торгівельно - виробничим підприємством «Гранід» у формі ТОВ, а саме 5,00 дол. США за кг. (а.с.5-6).

Позивачем було подано та оформлено митницею митну декларацію від 10.12.13 № 807100000/2013/061358 за митною вартістю, визначеною митницею, згідно рішення про коригування митної вартості від 09.12.2013 року № 807000003/2013/002405/2 зі сплатою різниці митних платежів шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.7-8).

Згідно ч. 8 ст. 55 МКУ, для підтвердження заявленої митної вартості товару, листом ТОВ "Альфатрейд 20 10" від 08.01.2014 № 01/1 на адресу відповідача надіслано додаткові документи з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару (а.с.13-14).

Органом доходів відмовлено позивачу в перегляді рішення про коригування митної вартості від 09.12.13 року № 807000003/2013/002405/2, про що його повідомлено шляхом надсилання листа-відповіді Харківської митниці Міндоходів від 13.01.2014 № 06.1/03-12/189 (а.с.72).

Відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу до відповідачів щодо повернення суми фінансової гарантії з тих підстав, що органом доходів та зборів не надано відповіді щодо розгляду додаткових документів, наданих позивачем до митного органу, а тому, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 54 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктами 1-3 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.7.ст.55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до частин 8-10 вказаної статті, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.8 ст.313 Митного кодексу України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Повернення коштів з Держбюджету на виконання судових рішень проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» (далі - Порядок № 845) органами Державної казначейської служби України.

Пунктом 3 вказаного Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Представником позивача у судовому засіданні зазначено, що відповідь щодо розгляду документів, оформлену листом від 13.01.2014 року, позивач не отримував, факт надсилання листа від 13.01.2014 року у позивача викликає сумнів, а тому дії першого відповідача не можуть вважатись такими, що відповідають приписам чинного законодавства, що у свою чергу підтверджує право позивача на повернення суми фінансової гарантії з державного бюджету.

Представником органу доходів та зборів надано письмові пояснення та додаткові докази, з яких вбачається, що вказаний лист направлено на адресу позивача простою кореспонденцією та надано до суду витяг з ПІК "Канцелярія" від 13.01.2014 року (картка 000097/2014 №97/06.1-9 від 08.01.2014 року з поміткою про відправлення листа поштою (звичайним листом), завіреного печаткою Харківської митниці Міндоходів та підписом працівника канцелярії, уповноваженого на роботу з програмою обліку кореспонденції ПІК «Канцелярія»), який свідчить про те, що вказану відповідь надіслано поштою на адресу ТОВ "Альфатрейд 20 10" (а.с.87).

Щодо вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Діловодство в Харківській митниці Міндоходів, вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням, здійснюється відповідно до типової Інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242.

Відповідно до пункту 5 цієї Інструкції, організація діловодства в установах покладається на їх структурні підрозділи (департаменти, управління, відділи, сектори) діловодства (документаційного забезпечення), загальні відділи, канцелярії тощо (далі - служба діловодства). Таку функцію в Харківській митниці Міндоходів виконує Загальний відділ. Порядок реєстрації вхідних та вихідних документів закріплений пунктами 161-173 типової Інструкції з діловодства. Відповідно до пункту 169 цієї інструкції в установах може застосовуватися одна з трьох форм реєстрації документів - журнальна, карткова та автоматизована (з використанням спеціальних комп'ютерних програм). Відповідно до пункту 173 цієї інструкції, у разі застосування карткової або автоматизованої форми реєстрації всіх категорій документів (вхідних, вихідних, внутрішніх) оформлюється реєстраційно-контрольна картка (додаток 13) із зазначенням обов'язкових реквізитів (додаток 14). В Харківській митниці Міндоходів діє автоматизована програма обліку кореспонденції, а саме: ПІК «Канцелярія».

Програмно-інформаційний комплекс (ПІК) «Канцелярія» був введений в експлуатацію наказом Державної митної служби «Про введення в постійну експлуатацію програмно-інформаційних комплексів» від 15.06.2010р. №635.

Згідно з пунктом 215 типової Інструкції, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службою.

Представником відповідача у судовому засідання надано пояснення, що використання програмно-інформаційних комплексів регламентується відомчими наказами з грифом для службового використання. Окрім того, представником відповідача зазначено, що при направленні документа поштою працівник Загального відділу виходить з того, чи встановлено нормативно-правовими актами порядок направлення даного документу, чи повинен він надсилатись рекомендованим листом з повідомленням, або з описом, якщо в законі прямо не встановлений цей порядок, то документ надсилається звичайним листом. В такому випадку підтвердженням про направлення листа платнику податків, на думку представника відповідача, є запис в журналі вихідної кореспонденції, тобто в програмно-інформаційному комплексі «Канцелярія».

Суд зазначає, що приписами чинного законодавства не передбачено обов'язок митного органу направляти відповідь у порядку ст. 55 МК України рекомендованою кореспонденцією.

Посилання представника позивача на ту обставину, що система ПІК "Канцелярія" перебуває у внутрішньому службовому користуванні відповідача, а тому докази направлення листа у вигляді витягу з такої системи не можуть вважатися доказом надіслання кореспонденції, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Главою 5 Митного кодексу України встановлено порядок використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у державній митній справі.

Відповідно до приписів ст. 31 МК України, впровадження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем здійснюється відповідно до міжнародних стандартів та стандартів України. Під час їх впровадження органи доходів і зборів проводять консультації з усіма безпосередньо заінтересованими сторонами. У державній митній справі можуть застосовуватися інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів.

Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів, є державною власністю і закріплюються за відповідними органами доходів і зборів доходів і зборів.

Можливість використання для здійснення державної митної справи інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ст. 32 МК України, відповідність національним стандартам інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення підтверджується відповідно до законодавства.

Частиною 2 ст. 33 МК України визначено, що інформаційні ресурси органів доходів і зборів - це сукупність електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах органів доходів і зборів.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті, порядок використання інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні органів доходів і зборів, визначається цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Статтею 35 МК України передбачено, що захист електронної інформації в інформаційних системах органів доходів і зборів та суб'єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах, здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Контроль за здійсненням захисту електронної інформації в інформаційних системах органів доходів і зборів, а також за дотриманням правил користування засобами захисту інформації здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та інші уповноважені державні органи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ПІК "Канцелярія" як складова інформаційних систем відповідача перебуває у його внутрішньому службовому користуванні на підставі закону та використовується для здійснення функцій суб'єкта владних повноважень, покладених на нього нормами чинного законодавства.

На запит суду щодо правової позиції позивача стосовно доказової бази, яка може бути надана відповідачем на підтвердження факту надсилання листа від 13.01.2014 року, представником позивача зазначено, що єдиним доказом надіслання такого листа може бути повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою позивача про отримання такої кореспонденції за умови, що поштове відправлення надсилалось рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст. 70 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки законодавцем не визначено обов'язок органу доходів та зборів надсилати лист (відповідь, обґрунтовану відмову) рекомендованою кореспонденцію, відповідачем надано до суду доказ направлення листа від 13.01.2014 року простою кореспонденцією, який є належним, допустимим та достатнім доказом при вирішенні спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що обґрунтована відмова у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, оформлена листом від 13.01.2014 року надіслана відповідачем у порядок та у строки, визначені ст. 55 Митного кодексу України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування з державного бюджету суми фінансової гарантії на користь позивача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Суд зазначає, що дії Харківської митниці Міндоходів щодо надання відповіді стосовно розгляду додаткових документів, наданих позивачем у відповідності до приписів ст. 55 Митного кодексу України, вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТРЕЙД 20 10" до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення суми - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 23 квітня 2014 року.

Суддя Котеньов О.Г.