Постанова

від 15.04.2014 по справі 901/2779/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 901/2779/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада

2013 року

у справі № 901/2779/13

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору: 1.фізична особа-підприємець ОСОБА_5

2.фізична особа-підприємець ОСОБА_6

3.фізична особа-підприємець ОСОБА_7

4.фізична особа-підприємець ОСОБА_8

5.фізична особа-підприємець ОСОБА_9

6.фізична особа-підприємець ОСОБА_10

7.фізична особа-підприємець ОСОБА_11

8.фізична особа-підприємець ОСОБА_12

9.фізична особа-підприємець ОСОБА_13

10.фізична особа-підприємець ОСОБА_14

11.фізична особа-підприємець ОСОБА_15

12.фізична особа-підприємець ОСОБА_16

13.фізина особа-підприємець ОСОБА_26

14.фізична особа-підприємець ОСОБА_17

15.фізична особа-підприємець ОСОБА_18

16.фізична особа-підприємець ОСОБА_19

17.фізична особа-підприємець ОСОБА_20

18.фізична особа-підприємець ОСОБА_21

19.Євпаторійське міське відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим

20.Управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

21.товариство з обмеженою відповідальністю "Ювес"

про припинення договору про спільну діяльність в частині та стягнення 2363000,00 грн.

за участю представників

позивача - ОСОБА_4

відповідача - Нікітін О.І.

треті особи - 1. не з'явився, 2. не з'явився, 3. не з'явився, 4. не з'явився

5. не з'явився 6. не з'явився 7. не з'явився 8. не з'явився

9. не з'явився 10. не з'явився 11. не з'явився 12. не з'явився

13. не з'явився 14. не з'явився 15. не з'явився 16. не з'явився

17. не з'явився 18. не з'явився 19. не з'явився 20. не з'явився

21. не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХІІ" та просив припинити договір про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року в частині участі ОСОБА_4, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХІІ" грошові кошти у сумі 2363000,00 грн., внесені на виконання договору про спільну діяльність, обґрунтовуючи позовні вимоги положеннями статей 1141 та 1142 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, фізичну особу-підприємця ОСОБА_7, фізичну особу-підприємця ОСОБА_8, фізичну особу-підприємця ОСОБА_9, фізичну особу-підприємця ОСОБА_10, фізичну особу-підприємця ОСОБА_11, фізичну особу-підприємця ОСОБА_12, фізичну особу-підприємця ОСОБА_13, фізичну особу-підприємця ОСОБА_14, фізичну особу-підприємця ОСОБА_15, фізичну особу-підприємця ОСОБА_23, фізичну особу-підприємця ОСОБА_16, фізичну особу-підприємця ОСОБА_20, фізичну особу-підприємця ОСОБА_21, фізичну особу-підприємця ОСОБА_26, фізичну особу-підприємця ОСОБА_17, фізичну особу-підприємця ОСОБА_24, фізичну особу-підприємця ОСОБА_19, товариство з обмеженою відповідальністю „Ювес", Євпаторійське міське відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2013 року у справі № 901/2779/13 (суддя Чонгова С.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року (судді Антонова І.В., Фенько Т.П., Заплава Л.М.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2013 року у справі № 901/2779/13 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено, припинено договір про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року в частині участі фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХІІ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2363000,00 грн., внесені на виконання договору про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2013 року у справі № 901/2779/13 залишити без змін.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 вересня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" (сторона-1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (сторона-2), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сторона-3), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сторона-4), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_25 Євгенієвною (сторона-5), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (сторона-8), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 (сторона-9), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 (сторона-10), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 (сторона-11), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_15 (сторона-12), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_23 (сторона-13), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 (сторона-14) та Євпаторійським міським відділенням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (сторона-15) був укладений договір про спільну діяльність № 3 про дольову участь в реконструкції, будівництві та розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу в районі „Універсаму" по пр. Перемоги.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. вказаного договору сторони зобов'язуються на підставі співробітництва, шляхом внесення дольових вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами і т.п.), а також спільною трудовою участю та організацією спільно діяти з метою реконструкції, будівництва, експлуатації та розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу, а саме IV черги, яка складається з двох окремих павільйонів - гастрономії та павільйону роздрібної торгівлі торгово-сервісного комплексу в районі „Універсаму" по пр. Перемоги в місті Євпаторії.

Пунктом 2.1. договору від 25 вересня 2006 року передбачено, що для досягнення мети, зазначеної в пункті 1.1. договору, сторона-1 у якості свого вкладу здійснює весь комплекс організаційних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт з реконструкції, будівництва об'єкту, включаючи отримання земельної ділянки у користування, забезпечення розробки та узгодження проектно-кошторисної документації та іншої необхідної для будівництва об'єкту документації, а також здійснює вклад, передбачений п.2.2. договору.

Згідно з підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. спірного договору вартість робіт, порядок їх оплати і вклади учасників у спільну діяльність визначаються додатком №1 та №2.

В додатку №1 до договору від 25 вересня 2006 року в пункті 3.2. визначено, що долею фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 є будова в об'єкті, що розташована на відмітці 4.24., відмічена шифром 9 у додатку №1 як будова 4 з усіма допоміжними приміщеннями загальною площею 606,1 м 2 (напівпідвал).

Згідно з пунктом 3.1. зазначеного додатку №1 до договору сторона-4 зобов'язується у якості свого вкладу у спільну діяльність щодо дольової участі у реконструкції та експлуатації об'єкту внести пай. Пай складається з: 1) первісного вкладу (14$ за 1 м 2 ); 2) основного вкладу (1308$ за 1 м 2 ) - фактичне будівництво об'єкту без внутрішньої відділки; 3) вкладу на благоустрій. Кінцевий розрахунок розміру основного вкладу складає фактично складену вартість об'єкту по цінах, що фактично склались, за площу, що фактично займається об'єктом на момент закінчення будівництва.

Відповідно до пункту 7.1. договору про спільну діяльність № 3 даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту затвердження виконавчим комітетом міської ради акту Державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію.

08 вересня 2008 року між тими ж сторонами також була укладена додаткова угода №1 до договору про дольову участь, відповідно до якої були внесені зміни до спірного договору, у тому числі у склад учасників, визначення долів учасників.

На виконання зобов'язань за договором про спільну діяльність № 3 фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 було внесено 2363000,00 грн. (сума еквівалентна 486058,48$), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

16 вересня 2009 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" з листом, у якому просив надати інформацію щодо факту та причин зупинення виконання будівельно-монтажних робіт.

Листом № 167 від 07 квітня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" повідомило його про те, що будівельні роботи, які здійснювались у відповідності до договору про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року про дольову участь в реконструкції будівництва та розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу в районі „Універсаму", тимчасово зупинені у зв'язку з банкрутством генерального підрядника - приватного підприємства „АТП-777".

06 січня 2011 року фізична-особа підприємець ОСОБА_4 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" з претензією про розірвання договору про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року та про повернення внесених на його виконання грошових коштів у сумі 2363000,00 грн.

Листом № 4 від 21 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" повідомило його про те, що процедура відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства передбачена нормами чинного законодавства та має бути дотримана.

У зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" перешкоджає реалізації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 свого права на відмову від участі у договорі простого товариства, останній звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що за своєю правовою природою цей договір є саме договором про спільну діяльність на основі об'єднання вкладів учасників, тобто договором простого товариства, за яким сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов:

- визначено предмет договору

- закріплено розмір та порядок здійснення внесків у спільну справу

- встановлено права та обов'язки сторін щодо ведення спільної діяльності.

Правове регулювання правовідносин, що виникають на підставі договору простого товариства здійснюється на підставі статей 1132-1143 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Порядок припинення договору простого товариства визначено статтею 1141 Цивільного кодексу України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої встановлено, що договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

З статті 1141 Цивільного кодексу України вбачається, що право учасника договору простого товариства відмовитись від участі у такому договорі не пов'язується з наявністю певного кола обставин, а отже й необхідністю доведення таким учасником факту, зокрема, порушення істотних умов такого договору іншою стороною.

Чинне законодавство також не містить вимог щодо форми та змісту, оформлення відмови від подальшої участі у договорі простого товариства, а нормою статті 1141 Цивільного кодексу України підставами припинення договору простого товариства визначено як відмову учасника від подальшої участі у такому договорі, так й розірвання договору на вимогу одного з учасників.

Направлена фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 претензія від 06 січня 2011 року вважається поданою у порядку, визначеному положеннями статті 1141 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що листом № 4 від 21 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" фактично визнало право фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 відмовитись від участі у договорі простого товариства та зазначило про необхідність повідомлення про такий вихід за три місяці, у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладено, підтверджено факт повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" про відмову фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 від участі у договорі про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року у порядку, встановленому нормами чинного законодавства.

Щодо доводів відповідача про те, що вимога про припинення договору у даному випадку спрямована на встановлення факту, а не на поновлення порушеного права, суд необхідно зазначити наступне.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а стаття 55 Конституції України гарантує права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься припинення правовідношення.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом вимог вказаної норми право на звернення до господарського суду закон пов'язує з наявністю у особи права, яке порушується, не визнається, та на захист якого подається відповідний позов.

З листа товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" № 16 від 10 січня 2013 року вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" не визнає права фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 на відмову від участі у договорі простого товариства та продовжує нараховувати борг та пеню за договором про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року.

Враховуючи викладене, відсутні підстави стверджувати, що вимога фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 у даній справі про припинення спірного договору в частині участі останнього не спрямована на поновлення порушеного права.

Щодо вимоги про повернення грошових коштів, внесених позивачем на виконання умов договору про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду попередньої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 1141 Цивільного кодексу України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Факт внесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на виконання умов договору про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року грошових коштів у сумі 2363000,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями та актом звірки взаємних розрахунків.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, враховуючи, що підстава, на якій товариству з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було перераховано грошові кошти у сумі 2363000,00 грн., а саме - договір про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року відпала (у зв'язку з його припиненням в частині участі фізичної особи-підприємця ОСОБА_4), грошові кошти, внесені на виконання спірного договору, підлягають поверненню.

Отже, вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про повернення вкладу, внесеного на виконання договору про спільну діяльність № 3 від 25 вересня 2006 року, у сумі 2363000,00 грн., судом апеляційної інстанції правомірно задоволена.

Щодо доводів товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-ХХII" про те, що вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 вже були предметом розгляду у справі № 5002-2/1593-2012 то ці твердження є безпідставними та були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та їм надана належна правова оцінка.

Так, дослідивши предмет та підстави позову у справі №5002-2/1593-2012, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, які обґрунтовані вимогами статей 1141 та 1141 Цивільного кодексу України, щодо питань припинення договору простого товариства та відмови учасника від подальшої участі в договорі простого товариства та розірвання договору.

Колегія суддів вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-XXII" залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року зі справи № 901/2779/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко