Ухвала

від 10.04.2014 по справі 813/433/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 876/6538/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. по справі за позовом Громадської організації "Регіональний фонд розвитку "Городоччина" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

17.01.2013 року позивач - Громадська організація "Регіональний фонд розвитку "Городоччина" звернулась до суду із позовом до відповідача - Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтовує на підставі акта перевірки № 325/17-33811899 від 27.08.2012 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення, яке є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи не працювали у позивача без оформлення трудового договору, так як були лише членами ГО «РФР «Городоччина»», що підтверджується написаними власноручно заявами, жодних коштів як заробітну плату в «конвертах» не отримували. Вказане також підтверджується постановою Городоцького районного суду у справі № 1305/1911/2012 р. 3/1305/829/2012 щодо розгляду матеріалів начальника Городоцької МДПІ Львівської області Державної податкової служби на гр. ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, в якій суд прийшов до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, вказана постанова набрала законної сили.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби № 0000557170/0 від 01.10.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Громадської організації «Регіональний фонд розвитку «Городоччина» (ЄДРПОУ 33811899, вул. Львівська, 200, м. Городок, Львівська область) 114,70 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Львівській області у Львівській області Державної податкової служби № 0000557170/0 від 01.10.2012 року у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем - 2516,12 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 629,03 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, 27.08.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 325/22/33811899, в якому:

- перевіркою встановлено порушення п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2516,12 грн.

- перевіркою встановлено, що згідно пояснення громадянки ОСОБА_1 вона працювала в «Газета для Вас» з 01.02.2010 року по 01.09.2010 року без оформлення трудового договору і отримувала заробітну плату в «конверті» в сумі 1500,00 грн. в місяць, згідно пояснення громадянки ОСОБА_2 вона працювала в «Газета для Вас» з 15.02.2010 року по 25.08.2010 року без оформлення трудового договору і отримувала заробітну плату в «конверті» в сумі 800-1200,00 грн. в місяць.

- перевіркою встановлено, що податок з доходів фізичних осіб з найманих працівників не зараховано і не сплачено в бюджет, чим порушено вимоги ст.ст. 4, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (а.с.21-22).

01.10.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000557170/0, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 325/17-33811899 від 27.08.2012 року, встановлено порушення позивачем п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем - податок з доходів фізичних осіб за основним платежем - 2516,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 629,03 грн. (а.с.10)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі,колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно- правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України № 889-IV, загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Згідно п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України № 889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, крім іншого, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

В силу п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України № 889-IV, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України № 889-IV, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В силу п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Так, як слідує із матеріалів справи, зокрема згідно п.п. 1.6. п. 1 Статуту Регіонального фонду розвитку «Городоччина» (нова редакція 2010), затвердженого установчими зборами громадської організації від 01.08.2007 року, Фонд є неприбутковою організацією, не розподіляє доходи між засновниками та учасниками (а.с.35-44).

Згідно п.п. 4.1. п. 4 цього ж Статуту, членство у Фонді є добровільним та фіксованим. Членом може бути особа, якій виповнилось 18 років, яка висловила бажання бути членом Фонду, підтримує статутні вимоги, приймає участь у роботі Фонду.

Члени Фонду мають право, крім іншого, працювати на громадських засадах безоплатно, виконуючи доручення Фонду що до діяльності Фонду, (п.п. 4.5.5. п.п. 4.5. п. 4 цього ж Статуту).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В контексті наведеного, колегія суддів бере до уваги надану представником позивача копію постанови Городоцького районного суду Львівської області від 16.10.2012 року (а.с.33), за наслідками розгляду матеріалів начальника Городоцької МДПІ Львівської області ДПС на гр. ОСОБА_3 - голову правління Регіонального фонду розвитку «Городоччина» за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ознаками ч. 1 ст. 163-4 КУпАП - закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, судом було встановлено, що із заяв від 01.02.2010 року та 21.02.2010 року слідує, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 прийняті у члени Регіонального фонду розвитку «Городоччина» згідно поданих заяв. Із акту перевірки Городоцької МДПІ № 325/22/33811899 від 27.08.2012 року вбачається, що за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року Регіональним фондом розвитку «Городоччина» подавалася податкова звітність про використання коштів як неприбутковою організацією, в якій порушень не встановлено. Цією ж перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період з 01.02.2010 року по 01.09.2010 року та гр. ОСОБА_2 з 15.02.2010 року по 25.08.2010 року працювали в «Газеті для Вас» без оформлення трудового договору. Однак, як вбачається з пояснень наданих ОСОБА_3, Статуту Регіонального фонду розвитку «Городоччина» та заяв гр. ОСОБА_1 від 01.02.2010 року та гр. ОСОБА_2 від 21.02.2010 року, останні були членами саме Регіонального фонду розвитку «Городоччина», такі працювали на громадських засадах безоплатно, виконуючи доручення фонду щодо діяльності фонду, із статутом та правилами членства ознайомлені, про що свідчать подані ними власноручно написані заяви.

Так, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вказані обставини встановлені постановою Городоцького районного суду Львівської області по справі № 1305/1911/12 р. 3/1305/829/2012 від 16.10.2012 року, яка набрала законної сили 26.10.2012 року, підтверджують обгрунтування позовних вимог позивача та його представника у даній справі та спростовують заперечення відповідача щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано обгрунтування позивача та пояснення його представника щодо протиправності прийняття спірного рішення відповідача, оскільки факт неперебування у трудових відносинах громадянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в «Газета для Вас», а також щодо виплати їм заробітної плати підтверджується копією акту Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області щодо додержання Регіональним фондом розвитку «Городоччина» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.03.2013 року, згідно якого жодних порушень позивачем вимог трудового законодавства під час проведення перевірки не виявлено.

В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів також надала належну правову оцінку наданим представником позивача копій наступних документів:

- Акту складеного Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області 07.03.2013 року щодо додержання Регіональним фондом розвитку «Городоччина» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.76-85);

- Свідоцтва серії А00 № 467725 про державну реєстрацію юридичної особи - Регіонального фонду розвитку «Городоччина»; виписки серії ААБ № 240799 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.73,75);

- Свідоцтва серії ЛВ № 919/172р. про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - «Газета для Вас» (а.с.45);

- Протоколу серії ХВ № 016952 від 27.08.2012 року про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_3 як голова правління Регіонального фонду розвитку «Городоччина» про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП за порушення вимог п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не проконтролював утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 2516,12 грн. із сум виплачених фізичним особам за період з 01.02.2010 року по 01.09.2010 року та з 15.02.2010 року по 25.08.2010 року (а.с.34).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення - рішення Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби № 0000557170/0 від 01.10.2012 року у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем - 2516,12 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 629,03 грн.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. по справі № 813/433/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик