Ухвала

від 27.03.2014 по справі 2а-10439/10/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2014 р. м. Київ К/9991/47130/11

№ К/9991/47130/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011

у справі № 2а-10439/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХБСП Мегабуд ЛТД»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000691540 від 26.05.2010 та № 0000691540/1 від 25.06.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25000,50 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Релан», за період з 01.12.2008 по 30.12.2008.

Як висновок проведеної перевірки, податковим органом встановлено порушенням позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України), що виявилось у завищенні товариством суми податкового кредиту за грудень 2008 року на 16666,67 грн.

Відповідно до вищезазначених висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесено податкові повідомлення-рішення № 0000691540 від 26.05.2010 та № 0000691540/1 від 25.06.2010 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 25000,50 грн. (у тому числі: 16667,00 грн. - основний платіж та 8333,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

В судовому процесі встановлено, що між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Релан» (субпідрядник) укладено договір № 1/12 від 01.12.2008, за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи з обладнання парковки та під'їзного шляху до неї за адресою: вул. Залютинська,4, м. Харків. На поставку цих робіт ТОВ «Релан» виписав позивачу податкову накладну на суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн. Факт придбання позивачем будівельних субпідрядних робіт та їх оплати підтверджується приєднаними до справи доказами, а саме: копіями договірної ціни станом на 18.09.2008, локального кошторису, відомостей ресурсів, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актом прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (а.с. 63-74).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, даючи оцінку письмовим поясненням громадянина ОСОБА_2 щодо його непричетності до діяльності ТОВ «Релан», в тому числі і щодо підписання документів, складених від імені цього товариства, на які є посилання в акті перевірки, відповідно до положень цих процесуальних норм правомірно не взяв до уваги ці посилання з огляду на не відповідність їх критеріям належності та допустимості доказів. Так, в наданій податковим органом копії пояснень ОСОБА_2 начальнику Головного відділу ПМ СДПІ в м. Луганську не зазначено, в межах якого провадження ці пояснення отриманні; вони не містять інформації стосовно операцій з ТОВ «ХБСП «Мегабуд ЛТД» (а.с.82-83).

Встановивши в судовому процесі обставини щодо придбання позивачем будівельних субпідрядних робіт, сплати суми податку ТОВ «Релан» в ціні цих робіт, підтвердження цієї суми податку податковою накладною, що відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош