Рішення

від 02.04.2014 по справі 712/11269/13-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/11269/13-ц

Провадження № 2/712/149/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді - Дерунець О.А.

при секретарі - Сагун Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства НВК «Фотоприлад» про стягнення заробітної плати та компенсації за її затримку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати та компенсації за її затримку, посилаючись на те, що 17.08.2004 року наказом №170к по ДП НВК «Фотоприлад» його зарахували на посаду інженера-конструктора 1 категорії в ЦКБ «Сокіл». На вказаній посаді він пропрацював 7 років. 02.03.2010року наказом №20к по ДП НВК «Фотоприлад» був звільнений з посади інженера-конструктора 1 категорії на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. 05.06.13р. ним була отримана відповідь від Територіальної Державної Інспекції з Питань Праці у Черкаській області №23-Л384/01-19 в якій зазначалося, що в період з 01.06.2008р. по 01.03.2010р. йому ДП НВК «Фотоприлад» не виплачена індексація заробітної плати, чим порушено вимоги законодавства. Тому він звернувся з даним позовом до суду, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по індексації заробітної плати за період з 01.06.2008р. по 02.03.2010р., сплатити йому компенсацію у розмірі середнього заробітку за всі дні затримки остаточного розрахунку та відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000грн..

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, вказав, що так як посадовий оклад інженера конструктора І к. при звільнені складав 1745грн., тому він вважає, що середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільнені з 02.03.10р. по 02.12.12р.: має бути (1745грн. * 33 місяці) 57585грн., з 02.12.2012р. по 04.02.2014р. посадовий оклад був підвищений і складав 2200грн., тому середній заробіток за даний період затримки остаточного розрахунку при звільнені склав: і має бути (2200грн.*12 місяців) 26400грн., з 04.02.2014р. посадовий оклад становив 2610грн., тому з 04.02.2014р. по 27.03.2014р. середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільнені склав 1968грн., а сумарна компенсація за затримку остаточного розрахунку при звільнені склала: 85953грн.. Просив суд стягнути з відповідача на його користь (382грн.+57грн.) невиплачену індексацію, компенсацію за затримку остаточного розрахунку при звільнені в сумі 85953грн. та 10000грн. моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. Всі дії позивача свідчать тільки про його бажання будь-яким шляхом отримати нетрудові доходи за рахунок державного підприємства. Сума позову позивачем нічим не обґрунтована. Розраховані бухгалтерією підприємства відповідно до вимог чинних нормативних актів суми індексації заробітної плати становлять: за період з 01.06.2008р. по 01.03.2010р. - 382,23грн.; компенсація за затримку виплат індексації - 58,37грн.. Вказав, що ці суми позивач міг отримати раніше і може отримати зараз протягом робочого часу і без втручання суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 17.08.2004 року наказом №170к по ДП НВК «Фотоприлад» був зарахований на посаду інженера-конструктора 1 категорії в ЦКБ «Сокіл».

02.03.2010року наказом №20к по ДП НВК «Фотоприлад» ОСОБА_1 був звільнений з посади інженера-конструктора 1 категорії у зв'язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. При звільнені позивачу було видано на руки трудову книжку та проведено розрахунок.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з письмовим зверненням до Державної фінансової інспекції у Черкаській області, з приводу правильності нарахування та виплати заробітної плати, проведення повного розрахунку при звільненні адміністрацією державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад».

Згідно листа 05.06.2013р. № 23-Л384/01 Територіальною державною інспекцією з питань праці у Черкаській області встановлено, що станом на 03.06.2013року ОСОБА_1 не виплачена індексація заробітної плати за період з 01.06.2008року по 01.03.2010року, чим порушено вимоги законодавства про працю у частині підлягання індивідуальної заробітної плати згідно чинним законодавством. За результатами проведеної перевірки генеральному директору підприємства ОСОБА_3 внесено припис на усунення виявлених порушень законодавства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача, що дійсно ДП НВК «Фотоприлад» не провів виплату індексації заробітної плати при остаточному розрахунку з позивачем.

Згідно видаткових касових ордерів від 15.05.2013року індексація з заробітної плати ДП НВК «Фотоприлад» ОСОБА_1 була нарахована в сумі 382,23грн. та 58,37грн. компенсація за її затримку.

Встановлено, що нарахована індексація з заробітної плати та компенсація за її затримку позивачем по даний час не отримана.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст. 2 ЗУ України " Про оплату праці" структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством тощо. З приписів п. 1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати.

Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи позивача є складовою частиною його заробітної плати.

Згідно ст. 33 вищевказаного закону в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Наявність фактів порушення трудового законодавства в тому числі і в частині невиплати працівнику ОСОБА_1 відповідачем індексації заробітної плати, встановлено із наданого суду відповідачем по справі розрахунку індексації грошових сум заробітної плати позивача з 01 червня 2008 року по 02 березня 2010 року, що свідчить про те, що сам відповідач визнав факт наявної у нього перед позивачем заборгованості по індексації зарплати позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума невиплаченої індексації заробітної плати позивачу виникла з вини відповідача через порушення ним законодавства про оплату праці, вимога про звернення до суду за стягненням якої у позивача відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України будь-яким строком не обмежена.

Вирішуючи питання, зазначене в запереченні відповідача щодо застосування судом до вказаних правовідносин визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП трьохмісячного строку позовної давності у три місяці, суд виходить із наступного.

Згідно ч.2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Враховуючи, що нарахування індексації на заробітну плату позивача згідно чинного законодавства є складовою частиною заробітної плати, що визнав сам представник відповідача, а невиплата заборгованості по заробітній платі є трудовим спором, то на цей спір не поширюється положення закону про тримісячний термін звернення позивача до суду, згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка є спеціальною нормою у цьому випадку. Суд приходить до висновку, що позивач має право звернення з позовом до суду про стягнення вказаної вище заборгованості по заробітній платі у вигляді її індексації без обмеження будь-яким строком такого звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

У відповідності до ст.117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України. При відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24.12.1999р., не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до розрахункових листів за січень та лютий 2010року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за відпрацьовані дні за 2 останні місяці, що передують звільненню (січень, лютий 2010 року), складає 89,49 грн.

Відповідно до п.8 Постанови КМУ № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 р. нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Встановлено судом і те, що згідно наданих представником відповідача довідок, на ДП НВК «Фотоприлад» на момент звільнення ОСОБА_1 заробітна плата працівника відповідної категорії складала 1745грн., з 04.02.2014року відбулось підвищення заробітної плати працівникам відповідної категорії до 2610грн..

Позивач просить суд стягнути середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку, а саме за період з 02.03.2010 року по 27.03.2014 року, що складає 1022 робочих днів.

Аналізуючи данні обставини, суд приходить до висновку, що так як відповідачем на день звільнення ОСОБА_1 із займаної ним посади, з ним не відбувся повний розрахунок, а саме не виплачена сума індексації заробітної плати, яка є складовою заробітної плати, тому суд вважає, що в силу ст. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку. Враховуючи період протягом якого необхідно стягнути середню заробітну плату з відповідача за весь час затримки остаточного розрахунку з позивачем, враховуючи кількість робочих днів, відповідні підвищення заробітної плати згідно довідок про заробітну плату суд приходить до висновку, що з Державного підприємства НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_1 до стягнення підлягає середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільнені в сумі 85382,00грн., заборгованість по індексації заробітної плати в сумі 439,00грн..

Тобто, виходячи з встановлених по справі обставин, наведених законодавчих норм права та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку підлягають частковому задоволенню, а саме посилання позивача на те, що з 02.12.2012року відбулось підвищення заробітної плати працівників відповідної категорії по ДП НВК «Фотоприлад» до 2200грн. в судовому засіданні нічим не підтверджено, тому суд не може брати до уваги посилання позивача про дане підвищення заробітної плати.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди, то суд відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, в яких закріплено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог в частині про відшкодування моральної шкоди, оскільки враховуючи, що в наслідок порушення законних прав позивача йому довелось додатково організовувати своє життя, крім того порушення будь-яких прав людини є стресовою ситуацією, враховуючи принципи справедливості та доцільності, беручи до уваги обсяг моральних страждань, суд проходить до висновку про стягнення з Державного підприємства НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000грн.

Керуючись Законом України Про індексацію грошових доходів населення, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 95, 116, 117, 232, 233, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч.3, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства НВК «Фотоприлад» про стягнення заробітної плати та компенсації за її затримку - задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства НВК «Фотоприлад» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільнені в сумі 85382,00грн., заборгованість по індексації заробітної плати в сумі 439,00грн. та моральну шкоду в сумі 2000грн., а всього 87 821,00грн..

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: