Рішення

від 19.06.2014 по справі 712/11269/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1375/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 51 Дерунець О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренко С. І. суддівХрапко В. Д. , Дмитренко М. І. при секретаріРибасюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2014 року та додаткове рішення від 4 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства НВК «Фотоприлад» про стягнення індексації заробітної плати, компенсації за її затримку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства НВК «Фотоприлад» про стягнення індексації заробітної плати, компенсації за її затримку та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.08.2004 року наказом № 170к по ДП НВК «Фотоприлад» його було зараховано на посаду інженера - конструктора 1 категорії в ЦКБ «Сокіл». На вказаній посаді пропрацював 7 років.

Наказом №20к від 02.03.2010 року його було звільнено з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

05.06.2013 року ОСОБА_6 отримав відповідь від Територіальної Державної Інспекції з питань праці у Черкаській області , в якій зазначено, що в період з 01.06.2008 року по 01.03.2010 року йому не виплачена індексація заробітної плати, чим порушено вимоги законодавства про працю у частині підлягання індексації індивідуальної заробітної плати згідно з чинним законодавством. Вказані кошти, в порушення ст.ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні не були йому виплачені.

В зв'язку з цим, ОСОБА_6 вважає, що відповідач повинен сплатити йому заборгованість по індексації заробітної плати за період з 01.06.2008 року по 02.03.2010 року та сплатити компенсацію у розмірі середнього заробітку за всі дні затримки остаточного розрахунку.

Відповідно до постанови КМ України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» компенсація за затримку остаточного розрахунку за період з 02.03.2010 року по 02.06.2013 року складає 92 400 гривень.

Крім того, своїми незаконними діями відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яку він оцінив в сумі 5 000 гривень.

А тому на підставі наведених обставин позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» заборгованість по індексації заробітної плати за період з 01.06.2008 року по 01.03.2010 року та зобов'язати відповідача виплатити на його користь компенсацію за затримку остаточного розрахунку з 02.03.2010 року до остаточного вирішення справи у суді та суму моральної шкоди 5 000 гривень.

В подальшому позивач позовні вимоги неодноразово змінював, просив стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 10000 гривень(а.с.40), середній заробіток за затримку розрахунку з 02.03.2010 року по 13.11.2013 року в сумі 97593 гривни, заборгованість остаточного розрахунку в сумі 439 гривень (а.с.42), уточнення (а.с.128) визначив компенсацію за затримку розрахунку за період з 02.03.2010 року по 27.03.14 року в сумі 85953 гривни.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2014 року позов ОСОБА_6 до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільнені в сумі 85 382 гривні , заборгованість по індексації заробітної плати в сумі 439 гривень та моральну шкоду в сумі 2 000 гривень, а всього 87 821 гривень.

В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням, Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на користь ОСОБА_6 382 гривні 23 копійки індексації заробітної плати і 58 гривень 37 копійок компенсації за затримку її виплати.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача, не були виплачені всі суми, що належали йому чим було завдано моральної шкоди.

Однак повністю з такими висновками суду погодитись не можна.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 2.03.2010 року на підставі наказу №20-к позивач був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Апелянтом визнається та не оспорюється, той факт, що позивачу з 1.06.2008 року по 2.03.2010 року не нараховувалась індексація заробітної плати, внаслідок чого йому не було виплачено 382.23 гривни індексації, а також 58.37 гривень компенсації за затримку виплати.

Частинами 1,2 статті 117 КЗпП встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Посилання апелянта на те, що вказана заборгованість не була виплачена, по тій причині, що з ним не був проведений розрахунок за виготовлену продукцію, а тому відсутня вина, є безпідставним, оскільки обов'язок щодо виплати заробітною плати та її терміни визначені ст..115 КЗпП і яка не передбачає права підприємства її не виплачувати. Виникнення заборгованості у підприємства в процесі господарської діяльності з іншими особами, не залежали від позивача, який виконував укладений з відповідачем трудовий договір, крім того з листа відповідача до територіальної інспекції з питань праці у Черкаській області від 3.06.2013 року (а.с.58) та листа відповідача позивачу від 20.05.2013 року (а.с.24) вбачається, що вказані суми не були навіть на час звільнення нараховані.

Спору в сумі 382.23 гривень індексації та 58.37 гривень компенсації у сторін не було, що підтверджується запереченням відповідача (а.с.13) та уточненням поданим позивачем (а.с.42), що становить 382.23+58.37=440.6 гривень, тобто суму стягнуто судом, але навіть вказана сума, в день звільнення не була виплачена. При зверненні до суду позивач не зазначав розмір заборгованості і уточняв її в ході розгляду справи, виключно виходячи з процесуальних дій відповідача. Про відсутність спору про розмір свідчить те, що на час звернення позивача до суду ним не зазначався її розмір.

Разом з тим, без врахування норм права та фактичних обставин справи судом помилково було стягнуто середній заробіток по 27.03.2014 року, з врахуванням підвищення заробітної плати яке відбулось після звільнення позивача.

Так відповідач, встановивши, що неповністю розрахувався з позивачем, 15 травня 2013 року нарахував ОСОБА_6 58.37 гривень компенсації та 382.23 гривень індексації (а.с.29) і 21.05.2013 року та 4.06.2013 року рекомендованими листами направив ОСОБА_6 повідомлення про їх отримання, які не були вручені позивачу, з незалежних від відповідача причин і подальша невиплата суми заборгованості відбулась без вини відповідача. Тому, на думку колегії суддів, відповідач всі можливі заходи для отримання, позивачем невиплачених сум вчинив і відповідно середній заробіток має рахуватись по 21.05.2013 року.

Статтею 117 КЗпП, при визначенні середнього заробітку, застосовано такий термін як «Працівникові його середній заробіток», тому такий заробіток визначається з отриманої заробітної плати конкретного працівника, в даному випадку позивача ОСОБА_6.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату (а.с. 124) ОСОБА_6 нарахована заробітна плата за січень 2010 року складає 1745 гривень, за лютий 2010 року складає 1745 гривень.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України, від 08.02.1995, № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Таким чином середня заробітна плата за місяць ОСОБА_6 становить 1745+1745/2=1745 гривень, а середня заробітна плата за день складає 1745/20(середньомісячне число робочих днів)=87.25 гривень.

Період за який розраховується середній заробіток 2.03.2010 року по 21.05.2013 року і складає 3 року 2 місяці 13 днів, а середній заробіток який підлягає стягненню з відповідача становить (38Х1745)+(13Х87.25)=67444.25 гривень.

Крім того безпідставно судом також була частково задоволена вимога про стягнення моральної шкода.

Частиною 1 статті 233 КЗпП встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З зазначеної норми права слідує, що на вимогу про стягнення завданої моральної шкоди встановлений строк три місяці.

Індексація не виплачувалась позивачу за період з 01.06.2008 року по 01.03.2010 року , але він отримував заробітну плату, а тому повинен був дізнатись про порушення свого права, щодо не нарахування індексації, але звернувся до суду з зазначеним позовом 06.09.2013 року, внаслідок чого пропустив строк звернення, щодо вимоги про стягнення завданої моральної шкоди.

За таких обставин , колегія суддів, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до зміни.

Керуючись ст..ст.303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» - задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2014 року та додаткове рішення від 4 квітня 2014 року - в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розміру судового збору - змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 67444 гривень 25 копійок.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2014 року у частині стягнення моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Державного підприємства НВК «Фотоприлад» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» на користь держави судовий збір за вимоги в суді першої інстанції в сумі 678 гривень 83 копійки.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по індексації заробітної плати в сумі 439 гривень залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :