КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2014 р. Справа№ 54/518
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Шипка В.В.
за участю представників:
від позивача: Беляневич В.Е. (довір. б/н від 18.04.2014р.)
Іващенко Ю.С. (довір. б/н від 21.03.2013р.)
Кудрицька Т.Д. (довір. б/н від 21.03.2013р.)
від відповідача 1: Фурман В.В. (довір. №1 від 06.01.2014р.)
від відповідача 2: Сидорчук Р.Д. (довір. б/н від 26.12.2013р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі",
та Міністерства екології та природних ресурсів України
на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013
у справі №54/518 (головуючий суддя: Прокопенко Л.В.,
судді:Домнічева І.О., Картавцева Ю.В.)
за позовом компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані"
до 1) іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі"
2) Міністерства екології та природних ресурсів України
про припинення порушення прав на винахід за Патентом України №26336
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 позовні вимоги компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" до іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України задоволено повністю. Заборонено іноземному підприємству "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п."), що містить діючу речовину трифлусульфурон метил. Визнано недійсними п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №173 від 16.04.2009р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Визнано недійсними п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №39 від 28.01.2010р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п."), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п.") до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Визнано недійсними п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №424 від 01.11.2011р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генрі, з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генрі, з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.") з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити гербіцидний препарат "Генрі, з.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.") з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України виключити гербіцидний препарат "Генрі, з.п." з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Стягнуто з іноземного підприємства "Брітіш Еко Сісткм Текнолоджі" на користь компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" (Е.І. du Pont de Nemours and Company) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85,00 грн. витрат на державне мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10134,00 грн. витрат на проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі, суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 39391,02 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, підприємство посилалось на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме: ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) в частині задоволення заяви про збільшення (немайнових) позовних вимог, п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України в частині прийняття вказаної заяви за відсутності доказів сплати суми судового збору (з урахуванням збільшення вимог), порушення ст. 48 ГПК України в частині покладення на відповідача не підтверджених належними та допустимими доказами витрат позивача, сплачених ним сум за проведення судової експертизи та надані послуги адвоката. Вказував на неспіврозмірність вартості та обсягу наданих послуг адвоката, наводячи доводи щодо необхідності застосування аналогії Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» до визначення розміру витрат, що підлягають відшкодуванню. Посилалось на порушення місцевим господарським судом вимог ч. 5 ст. 42 та ст. 43 ГПК України в частині оцінки наявного в матеріалах справи експертного висновку, вказуючи на те, що дослідження було виконано експертами, які не були атестованими за спеціальністю 8.11 «Дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин», зазначав, що експертизу виконано експертами, які не мають спеціальних знань щодо предмета дослідження, що ставить під сумнів компетентність та об'єктивність судових експертів, їх висновків, наведено інші доводи та міркування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Доманської М.Л., Шипка В.В.) від 27.01.2014р. апеляційну скаргу іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 05.02.2014р.
04.02.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" надійшов відзив на апеляційну скаргу іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі", в якому викладено доводи щодо необґрунтованості скарги. Вказано на те, що подання заяви в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України обумовлено триваючим порушенням прав інтелектуальної власності, що і компанія об'єктивно не мала можливості заявити відповідні вимоги на момент звернення до суду із позовом, тоді як накази №173 від 16.04.2009р., №39 від 28.01.2010р., №424 від 01.11.2011р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є юридичними формами рішення про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.» («Генріх з.п.», «Генрі з.п.») - прийняттям однакового по суті рішення, суть якого при зміні формальних ознак наказів, залишається незмінною. Вказано на те, що вартість проведення експертизи була сплачена ТОВ «Дюпон Україна», але з тим, експертною установою претензій щодо даного факту не висунуто, отже реальна ціль покладення на позивача витрат на експертизу досягнута. Вказано на наявність документального підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, співрозмірність та обґрунтованість таких витрат, обумовлених значною складністю та тривалістю розгляду справи, посилаючись у т.ч. на наявність поширеної судової практики в аналогічних категоріях спорів та стягнення співрозмірних сум витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Серед іншого, вказано також на те, що у матеріалах справи наявний лист НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук України, змістом якого доведено до відома, що судовий експерт Петренко С.О., якому судом було доручено проведення судової експертизи у даній справі, також має і хімічну освіту, відповідно висновок складений компетентними експертами, які мають спеціальну освіту і у хімічній галузі, і у галузі інтелектуальної власності
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство екології та природних ресурсів України також звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, міністерство посилалось на неповноту дослідження обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, вказувало на те що Міністерство екології та природних ресурсів України при державній реєстрації гербіцидного препарату "Генріх, з.п." діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України, посилалось на помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що внаслідок державної реєстрації особа набуває право на комерційне використання певного препарату, на те, що дії міністерства з введення в цивільний оборот препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генрі, з.п.") є використання винаходу позивача за Патентом України №26336, вказано на те, що оскаржувані накази є рішенням, яке засвідчує біологічну, токсиколого-гігієнічну і екологічну безпечність застосування пестицидів та агрохімікатів на території України, наведено інші доводи та міркування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Пантелієнка В.О., Шипка В.В.) від 07.02.2014р. апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 19.02.2014р.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014р., враховуючи перебування судді Гарник Л.Л. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" у справі №54/518 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів Пантелієнка В.О., Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Доманської М.Л., суддів Пантелієнка В.О., Шипка В.В.) від 05.02.2014р. розгляд апеляційної скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" у справі №54/518 призначено на 19.02.2014р.
12.02.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" надійшов відзив на апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому викладено доводи щодо необґрунтованості скарги. Вказано на те, що препарат "Генріх з.п." ("Генрі, з.п.") був введений у цивільний обіг внаслідок його державної реєстрації міністерством, оскільки саме на підставі та з моменту державної реєстрації інші особи отримали право виготовляти, імпортувати, рекламувати та продавати гербіцидний препарат, державна реєстрація вказаного препарату безпосередньо передбачає його комерційне використання. Вказано на те, що результати санітарно-гігієнічної та екологічної експертизи затверджуються окремим рішенням головного державного санітарного лікаря України та заступника Міністра екології та природних ресурсів, тоді як реєстрація гербіцидних препаратів здійснюється на підставі окремого рішення міністерства про державну реєстрацію, наведено інші доводи та міркування.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р., враховуючи вихід з відпустки судді Гарник Л.Л. та перебування судді Пантелієнка В.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" у справі №54/518 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Доманської М.Л., Шипка В.В.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р., враховуючи перебування судді Пантелієнка В.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України у справі №54/518 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Доманської М.Л., Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Доманської М.Л., Шипка В.В.) від 19.02.2014р. ухвалено апеляційні скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України у справі №54/518 розглядати спільно, розгляд апеляційних скарг відкладено на 26.02.2014р.
19.02.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" надійшли додаткові письмові пояснення щодо правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі. Доповнено доводи посиланням на те, що місцевий господарський суд неправомірно стягнув всю суму господарських витрат з відповідача-1, тоді як сторонами в судовому процесі - відповідачами є іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України, у зв'язку з чим, за аналогією ст. 540 Цивільного кодексу України, господарські витрати у даній справі підлягають розподілу між відповідачами у рівній частині. Вказано на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розміру гонорару адвокатів, порядок його обчислення, розміру фактичних видатків, порядку їх обчислення і несення, наведено інші доводи та міркування.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014р., враховуючи перебування судді Доманської М.Л. у відпустці, судді Шипка В.В. на лікарняному, для розгляду апеляційних скарг іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України у справі №54/518 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Верховця А.А., Остапенка О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014р. задоволено заяву про самовідвід судді Гарник Л.Л. - головуючого судді у справі. Враховуючи задоволення заяви про самовідвід, відповідно повторного автоматичного розподілу справ, розпорядженням заступника голови суду від 03.03.2014р. для розгляду апеляційних скарг іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України сформовано колегією суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М. та Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М. та Шипка В.В.) від 03.03.2014р. прийнято апеляційні скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сісткм Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України до провадження, розгляд справи №54/518 призначено на 15.04.2014р.
В судовому засіданні 15.04.2014р. представники апелянтів надали суду усні пояснення, в яких підтримали вимоги та доводи, наведені в поданих апеляційних скаргах, представники позивача надали суду усні пояснення, в яких заперечували проти задоволення апеляційних скарг, посилаючись на їх необґрунтованість з мотивів, викладених у поданих відзивах на апеляційні скарги. В судовому засіданні, в межах встановленого строку вирішення спору, оголошено перерву в засіданні до 22.04.2014р.
22.04.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" надійшли додаткові письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу іноземного підприємства "Брітіш Еко Сісткм Текнолоджі", в якому викладено доводи щодо необґрунтованості скарги, доповнені посиланням на матеріали судової практики та доводами щодо реалізації права на ефективний засіб правового захисту, незабороненого законом, при поданні заяви в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України щодо немайнових позовних вимог, наведено інші доводи та міркування.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У відповідності до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, компанія "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (надалі за текстом - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" (надалі за текстом - відповідач-1, апелянт-1) та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (надалі за текстом - відповідач-2, апелянт-2) про заборону відповідачу-1 пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат "Генріх, з.п.", що містить діючу речовину трифлусульфурон метил; визнання недійсним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в частині положень про внесення гербіцидного препарату "Генріх, з.п." до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", 2009р.; зобов'язання відповідача-2 виключити гербіцидний препарат "Генріх, з.п." з державного реєстру пестицидів і агрохімікатів; зобов'язання відповідача-2 виключити гербіцидний препарат "Генріх, з.п." з "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", 2009р. (а.с. 7-13 т.1).
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що дії відповідача-1 з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату "Генріх, з.п." та видача відповідачем-2 наказу про державну реєстрацію гербіцидного препарату "Генріх, з.п.", що є введенням в цивільний оборот вказаного препарату, порушують права інтелектуальної власності позивача на винахід "Фтороалкоксіамінотриазини", що охороняється Патентом України №26336. Як випливає зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що при використанні препарату "Генріх з.п." використовується кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу (або ознака еквівалентна їй), а відтак використовується продукт, що охороняється вказаним патентом.
Компанія "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" (Е.І. du Pont de Nemours and Company) є власником Патенту України на винахід №26336, об'єктом якого є "Фтороалкоксіамінотриазини". Патент України №26336 на винахід є чинним з 30.08.1999р. (дата офіційної публікації відомостей про видачу патенту), очікувана дата закінчення його дії - 20.03.2014р.. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з Державного реєстру патентів України на винаходи (зокрема, №12483/2 від 26.02.2013р., №47861/2 від 12.11.2010р., 938/11 від 23.04.2007р.).
Іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" здійснює продаж та пропонування до продажу препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п."), що підтверджується договором купівлі-продажу №67-КП від 13.05.2009р., витратною накладною №150506/1 від 15.05.2009р., "Газетою про сучасні агротехнології. Хімія, Агрономія, Сервіс", №5-6(273-274), березень 2009р.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, правонаступником якого є Міністерство екології та природних ресурсів України, розглянувши документи, подані відповідачем-1 для державної реєстрації гербіцидного препарату "Генріх з.п.", видало наказ №173 від 16.04.2009р., яким препарат "Генріх з.п." було зареєстровано терміном до 31.12.2009р. та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, що підтверджується копією Наказу №173 від 16.04.2009р., додатком до вказаного Наказу та копією Посвідчення серії Б №02017.
28.01.2010р. відповідачем-2 було видано наказ №39, яким препарат "Генріх, з.п." ("Генріх з.п.") зареєстровано терміном до 31.12.2010р. та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, що підтверджується копією Наказу №39 від 28.01.2010р., додатком до вказаного Наказу та копією Посвідчення серії Б №02286. Також відповідачем-2 було видано наказ №424 від 01.11.2011р., яким препарат "Генрі, з.п." зареєстровано терміном до 31.12.2021р. та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, що підтверджується копією Наказу №424 від 01.11.2011р., додатком до вказаного Наказу та копією Посвідчення серії А №02813.
Як вбачається з листа Міністерства екології та природних ресурсів України №20304/07/10-12 від 17.10.2013р., гербіцид "Генріх з.п." (фірма заявник ІП "Брітіш Еко Систем Технолоджі", д.р.- трифлусульфурон-метил, 500 г/кг) був зареєстрований в Мінприроди за умовами експериментальної реєстрації до 31.12.2010р. За його перереєстрації фірма заявник ІП "Брітіш Еко Систем Технолоджі" змінила назву зазначеного препарату на "Генрі з.п.". Згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України, посвідчень серії Б №02017, серії Б №02286 та А №02813 про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п.", "Генріх, з.п.", "Генрі, з.п.", діючою речовиною препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п.") є трифлусульфурон метил, 500 г/кг.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі за текстом - Закон про винаходи) використанням винаходу (корисної моделі) визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2010р. у справі №54/518 було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності. Судова експертиза була проведена Дорошенком О.Ф. - заступником директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який має вищу технічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у т.ч. за спеціальністю 13.3. "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями"(Свідоцтво Міністерства юстиції України №933 про присвоєння кваліфікації судового експерта, дійсне безстроково), а також Петренком С.А. - керівником Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який має вищу технічну освіту, спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями" (Свідоцтво Міністерства юстиції України №1231 про присвоєння кваліфікації судового експерта).
Відповідно до вказаного висновку, при виготовленні гербіцидного препарату "Генріх з.п." ("Генріх", "Генріх, з.п." "Генрих", "Генрих, з.п."), використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за Патентом України №26336, яким охороняється хімічна речовина трифлусульфурон-метил, зокрема яка, є діючою речовиною препарату "Генріх з.п" ( Генріх", "Генріх, з.п.", "Генрих", "Генрих з.п."). Належних чи то будь-яких інших доказів, які б заперечували висновки судових експертів сторонами процесу суду надано не було.
Таким чином, вбачається доведеним, що пропонування до продажу та продаж відповідачем-1 в Україні гербіцидного препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п.") є використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу позивача за Патентом України №26336. Отже, згідно з ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, такі дії відповідача-1 є використанням винаходу позивача за Патентом України №26336.
Приписами ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи передбачено, що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи, патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.
Відповідач-1 не надав доказів того, що він має дозвіл позивача на використання винаходу за Патентом України №26336. З огляду викладеного, колегія суддів суду апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що дії відповідача-1 з пропонування до продажу та продажу в Україні гербіцидного препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п.") є порушенням виключних прав позивача на винахід за Патентом України №26336.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" (далі - Закон про пестициди) державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.
За змістом ст. 4 Закону про пестициди, забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.
Таким чином, внаслідок державної реєстрації відповідачем-2 пестицидів і агрохімікатів особа отримує право на комерційне використання певного препарату, тобто з моменту державної реєстрації препарат вводиться до цивільного обороту.
Як раніше вже відзначалось п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України від 19.11.2013р. №01-06/1658/2013, реєстрація Міністерством екології та природних ресурсів України препарату може бути пов'язана з порушенням майнових прав на винахід за патентом України, які мають виключний характер - «Апеляційний господарський суд наведеного не врахував, переоцінив значення формального дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації пестицидів і агрохімікатів, яка за будь-яких умов не має домінувати над відповідним майновим правом особи, поставив під сумнів виключний характер прав на винахід та помилково залишив без належного правового реагування посягання на права позивача як власника відповідного патенту та особи, якій належать виключні права на використання винаходу» (Постанова Вищого господарського суду України від 23.04.2013р. у справі №5011-59/13170-2012).
Доводи відповідача-2 про те, що накази відповідача-2, якими препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генрі, з.п.") внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів є рішенням міністерства, що засвідчує токсиколого-гігієнічну і екологічну безпечність препарату та можливість його застосування за призначенням на території України вбачаються неспроможними з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 22-23 Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996р. №295, результати державної санітарно-гігієнічної експертизи препарату затверджуються головним державним санітарним лікарем України, державної екологічної експертизи - заступником Міністра екології та природних ресурсів. Рекомендації щодо реєстрації препарату у зв'язку з його біологічною та господарською ефективністю надаються інститутом - виконавцем державних випробувань та затверджуються його вченою радою. Результати експертизи та реєстраційні документи розглядаються незалежними експертами науково-експертної ради, утвореної при Мінприроди, якими розробляються пропозиції та рекомендації про можливість проведення державної реєстрації препарату. У разі позитивних результатів експертиз, зазначених у пункті 22 цього Порядку, та рекомендацій науково-експертної ради Мінприроди приймає рішення про державну реєстрацію препарату, після чого заявникові видається рахунок на сплату реєстраційного внеску.
Як вбачається з наведених положень, результати санітарно-гігієнічної експертизи та екологічної експертизи затверджуються окремими рішеннями відповідно головного державного санітарного лікаря України та заступника Міністра екології та природних ресурсів України, які є самостійними об'єктами оскарження. Водночас, реєстрація гербіцидних препаратів здійснюється на підставі окремого рішення про державну реєстрацію препарату, яке приймається відповідачем-2. З тим, підстави для відмови у державній реєстрації гербіциду та визнання рішення щодо реєстрації препарату, з огляду на положення чинного законодавства, не є тотожними та різняться в частині окремих істотних обставин.
Відповідно до приписів ст. 34 Закону про винаходи, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
За змістом п. 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35 (з наступними змінами і доповненнями), підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що виданий відповідачем-2 наказ №173 від 16.04.2009р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів порушує виключні права інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України №26336, відповідно і з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсними п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №173 від 16.04.2009р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання недійсними п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №39 від 28.01.2010р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п."), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п.") до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а також щодо визнання недійсними п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №424 від 01.11.2011р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генрі, з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генрі, з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Державна реєстрація препарату "Генріх з.п." (внесення препарату до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) здійснена згідно наказу №173 від 16.04.2009р. Отже, оскаржуваний акт є юридичною формою рішення відповідача-2 про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п.".
На дату порушення господарським судом міста Києва провадження у даній справі рішення відповідача-2 про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п." було оформлено наказом №173 від 16.04.2009р. Разом з тим, після порушення провадження у справі відповідачем-2 було прийнято наказ №39 від 28.01.2010р. та наказ №424 від 01.11.2011р., які в частині препарату "Генріх, з.п." ("Генрі, з.п.") повторюють положення наказу №173 від 16.04.2009р. Тобто, суть рішення відповідача-2 не змінилася, тоді як його юридична форма змінилася лише у частині реквізитів індивідуального акту.
При цьому, права позивача порушені введенням вказаного препарату в цивільний оборот, яке є наслідком вказаного рішення відповідача-2, і можуть бути поновлені лише у разі припинення дії рішення відповідача-2 про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генрі, з.п."), тобто визнання недійсними як п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №173 від 16.04.2009р., так і п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №39 від 28.01.2010р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п."), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п.") до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а також п. 1, абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №424 від 01.11.2011р. в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генрі, з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генрі, з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Відповідно до п. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. З урахуванням того, що провадження у даній справі було порушено 18.12.2009р., а розгляд вимог позивача про визнання недійсним, зокрема, наказу №173 від 16.04.2009р., без розгляду вимог позивача про визнання недійсним наказів №39 від 28.01.2010р. та №424 від 01.11.2011р. не призведе до поновлення прав позивача, залишення без розгляду позовних вимог щодо наказів №39 від 28.01.2010р. та №424 від 01.11.2011р., таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке порушило б права позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Як встановлено вище, оскаржувані накази відповідача-2 прийнято з порушенням прав позивача. За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що внесення препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генрі, з.п.") до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, було здійснено незаконно. Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-2 виключити препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генрі, з.п.") з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши доводи апеляційної скарги щодо допущення порушень місцевим господарським судом вимог ст. 48, п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України колегія суддів вважає необхідним окремо зазначити про наступне.
Згідно ч. 1, п.п. 2 п. 2 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється у фіксованому розмірі - 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Разом з тим, провадження у даній справі порушено до набрання чинності вказаним вище Законом України. Докази, які стосуються судових витрат, таких як державне мито за подання позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи господарським судом міста Києва, містяться у матеріалах справи, у додатках до позовної заяви.
На підтвердження витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи у справі, позивач разом із заявою про відшкодування судових витрат надав до місцевого господарського суду копію рахунку №53 від 04.06.2010р., в якому безпосередньо експертної установою платником було визначено представництво позивача в Україні. Рахунок був оплачений ТОВ «Дюпон Україна», тобто товариством, найменування якого містить відомості щодо назви, яка співзвучна з назвою "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" (Е.І. du Pont de Nemours and Company) - позивачем у справі. Експертною установою прийнято оплату, будь-яких претензій щодо сплаченої вартості дослідження висунуто не було, отже реальна ціль покладення на позивача витрат на проведення експертизи була досягнута.
Згідно з п.п. 6.3. п. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У поданій до місцевого господарського суду заяві про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката, позивач зазначав, що він є іноземною юридичною особою із місцезнаходженням у США (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США), а відтак змушений був звернутися за правовою допомогою до адвокатів українського адвокатського об'єднання з метою належного захисту власних прав та законних інтересів на території України. 02.10.2008р. адвокатам адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери", зокрема, ОСОБА_15 позивач видав довіреність на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі. У зв'язку із закінченням строку дії довіреності адвокатам адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери", зокрема, ОСОБА_15, позивач видав нову довіреність від 16.12.2010р. З огляду на закінчення строку дії вищевказаної довіреності, позивач видав адвокатам адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери", зокрема, ОСОБА_15, нову довіреність від 29.11.2012р. на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі. Вказана довіреність є дійсною до 31.12.2014р. Згідно з довідками адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" від 02.07.2012р. та від 20.12.2010р. ОСОБА_15 є адвокатом та працівником адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери". Наявність у ОСОБА_15 права ведення адвокатської діяльності підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2816/10, виданого ОСОБА_15 Матеріали справи містять копії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_15, свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання та інші письмові докази витрат.
За надані позивачу юридичні послуги, що стосуються даної справи, адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" на ім'я позивача були виставлені рахунки №7088, 7345, 7993, 8186, 8457, 8664, 8819, 9131, 9324 на загальну суму 3637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи). Вказані рахунки були оплачені позивачем у повному обсязі 07.12.2009р., 11.01.2010р., 19.04.2010р., 31.05.2010р., 21.06.2010р., 16.08.2010р., 16.08.2010р., 04.10.2010р., 05.11.2010р., що підтверджується складеною в установленій формі довідкою "Райффайзен Банк Аваль" від 27.12.2010р. №54/1925.
Зазначені обставини також підтверджуються актом про надання послуг від 17.12.2010р., складеним на виконання договору про надання послуг, підписаним позивачем та адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери", відповідно до якого фірма надала належним чином, а клієнт (позивач) прийняв та оплатив згідно з рахунками №7088, 7345, 7993, 8186, 8457, 8664, 8819, 9131, 9324 послуги з представництва інтересів клієнта у судовій справі №54/518 за позовом компанії Е. I. Дюпон де Немур енд Компані до іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про припинення порушення прав інтелектуальної власності на винахід за Патентом України №26336, що розглядається господарським судом м. Києва, а саме: підготовка процесуальних документів, участь у судових засіданнях, розробка правової позиції клієнта та процесуальної стратегії ведення справи у суді, збирання доказів, зокрема, подання та отримання до/від органів державної влади і місцевого самоврядування будь-яких документів, запитів, листів, витягів у зв'язку з веденням даної судової справи.
Як вбачається з мотивувальної частини оскарженого рішення, місцевий господарський суд, розглядаючи заяву позивача про стягнення з відповідача-1 3637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи), що за курсом Національного банку України на дату подання зазначеної заяви становив 39391 грн. 02 коп. (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 02 копійки) витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи №54/518 в господарському суді, також врахував практику господарських судів стосовно стягнення судових витрат у подібних справах, а саме: 1) рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №12/27, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010р. у справі №12/27, постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2010р. у справі №12/27, 2) рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2010р. у справі №12/26, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010р. у справі №12/26, постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. у справі №12/26; 4) рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011р. у справі №54/517; 5) рішення господарського суду м Києва від 08.04.2011р. у справі №54/425, 6) рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2011р. у справі №54/423, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011р. у справі №54/423, постанову Вищого господарського суду України від 06.12.2011р. у справі №54/423; 7) рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2011р. у справі №20/200, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. у справі №20/200, постанову Вищого господарського суду України від 15.05.2012р. у справі №20/200 (суми витрат, сплачених за послуги адвоката, у сумах від 26145 грн. 33 коп. до 201874 грн. 19 коп.).
Відповідно до абз. 3 п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Враховуючи вищевказане, а також тривалість розгляду та складність справи, викликані, зокрема, необхідністю спеціальних знань у галузі хімії, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про стягнення з відповідача-1 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи №54/518 в господарському суді у розмірі 3637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи), що за курсом Національного банку України на дату подання заяви позивача становило 39391 грн. 02 коп. (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 02 копійки), підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно зі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позовні вимоги компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" до Міністерства екології та природних ресурсів України є пов'язаними та фактично похідними від вимог до іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі", що і Міністерство екології та природних ресурсів України з огляду на положення чинного законодавства, здійснюючи державну реєстрацію пестициду діяло, презюмуючи твердження позивача про правомірність дій, дотримання прав інтелектуальної власності третіх осіб, що і підстави для відмови у державній реєстрації гербіциду та визнання рішення щодо реєстрації препарату не є тотожними та різняться в частині окремих істотних обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо покладення судових витрат саме на іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" - відповідача-1.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тоді як доводи поданих апеляційних скарг правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013р. у справі №54/518 залишити без змін.
2. Матеріали справи №54/518 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 24.04.2014р.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
В.В. Шипко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2014 |
Оприлюднено | 24.04.2014 |
Номер документу | 38361165 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Верховець А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні