Постанова

від 24.06.2014 по справі 54/518

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 54/518

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційні скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі", м. Дніпропетровськ, і Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014

зі справи № 54/518

за позовом Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company; далі - Компанія), США,

до іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" (далі - Підприємство),

Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство)

про припинення порушення прав на винахід,

за участю представників сторін:

Компанії - Філатова О.В.,

Підприємства - Фурман В.В.,

Міністерства - Жукович Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

Компанія як власник патенту України на винахід № 26336 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про:

- заборону Підприємству пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п."; далі - Препарат), що містить активну діючу речовину трифлусульфурон метил, правову охорону якій надано зазначеним патентом;

- визнання недійсними пункту 1, абзаців першого та другого пункту 2 наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.04.2009 № 173 (далі - Наказ № 173) та від 28.01.2010 № 39 (далі - Наказ № 39), а також пункту 1, абзаців першого та другого пункту 2 наказу Міністерства від 01.11.2011 № 424 (далі - Наказ № 424) стосовно державної реєстрації відповідного Препарату;

- зобов'язання Міністерства виключити Препарат з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2013 (колегія суддів у складі: Прокопенко Л.В. - головуючий суддя, судді Домнічева І.О., Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді Остапенко О.М., Шипко В.В.), позов задоволено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 28, 35 Закону України від 15.12.1993 № 3687 "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон № 3687), статей 4, 7 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод мотивовано наявністю підстав для судового захисту оспорюваних виключних прав Компанії як власника відповідного патенту на винахід.

Міністерство і Підприємство, кожне окремо, в касаційних скаргах просять Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Компанія подала відзиви на касаційні скарги, в яких зазначила про безпідставність їх доводів та просила судові рішення зі справи залишити без змін, а скарги - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Компанії, Підприємства та Міністерства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:

- Компанія є власником чинного патенту України № 26336 на винахід, яким, зокрема, надано правову охорону хімічній речовині, що має загальновживану назву "трифлусульфурон метил";

- Міністерством охорони навколишнього природного середовища України згідно з Наказом № 173 за заявкою Підприємства здійснено на його ім'я державну реєстрацію Препарату до 31.12.2009; Наказом № 39 його зареєстровано до 31.12.2010, а Наказом Міністерства № 424 Препарат зареєстровано до 31.12.2021;

- Препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

- Підприємство пропонує до продажу Препарат, що містить усі ознаки, включені до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 26336.

За змістом статей 462, 464 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 6, 28 Закону № 3687: об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути, зокрема, продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); авторство і право власності на винахід, корисну модель засвідчуються патентом; права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу; патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом , якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частина друга статті 20 Господарського кодексу України як один із способів захисту прав і законних інтересів передбачає визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно з статтею 34 Закону № 3687 будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України . На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

За таких обставин попередні судові інстанції з дотриманням приписів названих норм матеріального і процесуального права на підставі ретельної оцінки наявних доказів та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, беручи до уваги мету, підстави та правові наслідки державної реєстрації спірного Препарату, а також правовий зміст виключних майнових прав власника патенту на винахід, за відсутності з боку Підприємства і Міністерства доказів існування активної речовини, яка хоча й мала б назву "трифлусульфурон метил", але не підпадала б під дію патенту України № 26336, діючи з метою запобігання порушень прав власника патенту від протиправного використання його винаходу іншими особами, встановивши те, що: Компанія є власником чинного патенту України № 26336 на винахід, яким надано правову охорону активній речовині, що має загальновживану назву "трифлусульфурон метил"; згаданими Наказами №№ 39, 173, 424 здійснено реєстрацію Препарату, активною діючою речовиною якого є активна речовина, що має загальновживану назву "трифлусульфурон метил", виключне право на використання якої за патентом України № 26336 належить Компанії; Препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в України; Підприємство не має дозволу правовласника на використання винаходу за патентом України № 26336 (зокрема, і шляхом його застосування в Препараті), - дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Компанії.

Доводи Міністерства стосовно його дій у спосіб, в межах та в порядку, встановленому Конституцією України та Законами України, з дотриманням передбаченої законодавством процедури, не можуть бути підставами для задоволення його касаційної скарги, оскільки формальне дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації пестицидів і агрохімікатів за будь-яких умов не має домінувати над відповідним майновим правом особи та не повинно ставити під сумнів виключний характер прав на винахід.

При цьому за приписами підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452/2011, саме Міністерство відповідно до покладених на нього завдань розробляє та подає на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.

Доводи Підприємства щодо безпідставного збільшення Компанією позовних вимог, надання нею неналежних доказів оплати судової експертизи та послуг адвоката, вартість яких є надто високою, апеляційною інстанцією ретельно досліджено та обґрунтовано відхилено.

Інші доводи касаційних скарг також не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 зі справи № 54/518 залишити без змін, а касаційні скарги іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" і Міністерства екології та природних ресурсів України - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій