Ухвала

від 16.04.2014 по справі 810/6332/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6332/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Восток-Сервіс Україна» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Восток-Сервіс Україна» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.11.2013 року №0001772301 та №0001782301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Восток-Сервіс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Професійні Тканини» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року складено акт від 28.10.2013року №233/22-03/32903873, яким встановлено порушення: .п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) на загальну суму 60952 грн.; . п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 70095 грн.

На основі висновків Акту перевірки, відповідачем 08.11.2013 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001772301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 91428,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001782301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 70 095,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (податкові декларації, уточнюючі розрахунку до декларації з ПДВ, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, рахунки-фактури, реєстри отриманих та виданих податкових накладних), що підтверджують факт надання відповідних послуг контрагенту. Вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

В період, який перевірявся позивач перебував у господарських взаємовідносинах із ТОВ «Професійні тканини» на підставі Договору №60411 поставки текстильної продукції від 06.04.2011 року та додаткової угоди №1 від 20 квітня 2011 року до Договору поставки текстильної продукції №60411 від 06.04.2011 року.

Згідно умов зазначеного Договору ТОВ «Професійні тканини» зобов'язується поставити текстильну продукцію, а позивач прийняти і своєчасно оплатити її, асортимент, кількість, ціна і строки поставки продукції обговорюються сторонами в специфікаціях , які є невід'ємною частиною договору, сума договору орієнтовно становить 604 000 грн.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20 квітня 2011 року, сума договору складає 1500000 грн.

Згідно укладеного договору та Специфікацією №1 ТОВ «Професійні тканини» було поставлено позивачу товар, загальна вартість якого, згідно специфікації №1 складає 603 748 грн., в тому числі ПДВ 100624, 67 грн.

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав суду: Договір №60411 на поставку текстильної продукції від 06.04.2011 року , Специфікацію №1 до Договору №60411 від 06.04.2011 року, Додаткову угоду до договору поставки текстильної продукції №1 від 20 квітня 2011 року , податкову накладну №2 від 01.07.2011 року на суму 38810, 36 грн. в тому числі ПДВ 6468. 39 грн., податкова накладна №27 від 24.06.2011 року на суму 2402, 10 грн. в тому числі ПДВ 400, 35 грн., податкова накладна №12 від 08.07.2011 року на суму 152, 77 грн., в тому числі ПДВ - 25, 46 грн., податкова накладна №3 від 04.07.2011 року на суму 326750, 40 грн. в тому числі ПДВ - 54458, 40 грн., реєстр отриманих податкових накладних, видаткову накладну №РН-0000155 від 4 липня 2011 року на суму 41327, 50 грн. (ПДВ 6887, 92), видаткову накладну №РН-0000164 від 4 липня 2011 року на суму 326750, 40 грн. (ПДВ 54458, 40 грн.) , видаткову накладну №РН-0000174 від 8 липня 2011 року на суму 152, 77 грн. (ПДВ 25. 46 грн.) , Рахунок - фактуру №СФ-0000168 від 22 червня 201 року , рахунок - фактуру №СФ-0000178 від 1 липня 2011 року, рахунок-фактура №СФ -0000188 від 8 липня 2011 року, Специфікація №2, товарно-транспортну накладну №83 від 4 липня 2011 року, товарно-транспортну накладну №84 від 4 липня 2011 року, товарно-транспортну накладну №86.

Розрахунок за визначені товари був здійснений позивачем із ТОВ «Професійні тканини» відповідно до умов договору в повному обсязі, що підтверджується відповідними виписками по рахунку.

Позивачем в повному обсязі виконаний обов'язок щодо відображення податкових зобов'язань за зазначеними операціями відповідно до норм чинного законодавства, що підтверджується поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковими деклараціями з податку на прибуток за перевіряємий період.

Наявність витрат, об'єктів оподаткування та операцій з поставки товарів підтверджується первинною договірною та бухгалтерською документацією та поданням відповідних податкових декларацій. Отримані податкові накладні включені до "реєстру отриманих та виданих податкових накладних" у відповідних періодах. ПДВ, сплачений при придбанні товарів, включено позивачем до податкового кредиту у декларації з ПДВ у відповідних періодах.

Документи, що підтверджують вищезазначене, аналізувались відповідачем в ході проведення перевірки та відображені п. 2.7 розділу 2 Акту перевірки.

Приватним акціонерним товариством «Восток-Сервіс Україна» включено до складу податкового кредиту, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року податкові накладні, виписані ТОВ "Професійні тканини" на загальну сум ПДВ - 60952, 25 грн. та внесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2011 року на суму 304760 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача в липні 2011 року перебувало в оренді нежитлове приміщення, в якому зберігався товар, наявний транспортний засіб, на котрому перевозився товар від ТОВ «Професійні тканини», що підтверджується Договором оренди нерухомого майна №193 від 15.04.2011 року, договором фінансового лізингу №1260 від 24.03.2011 року, видатковою накладною №РА -0000503 від 30 квітня 2011 року на передавання автомобіля у лізинг.

В подальшому, отриманий від ТОВ «Професійні тканини» товар був відправлений на переробку для виготовлення спеціального одягу до МПП «Спрінт» та ТОВ «Круг», що підтверджується Договором №10711 на послуги по переробці давальної сировини від 01 липня 2011 року , специфікацією до цього договору від 4 липня 2011 року , угодою від 4 липня 2011 року до договору від 1 липня 2011 року, Договором на послуги по переробці давальної сировини від 31 травня 2011 року.

Отже, судом встановлено, що товар, придбавався позивачем у ТОВ «Професійні тканини» з метою подальшого використання в оподаткованих ПДВ операціях для виробництва захисного одягу та іншої текстильної продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Професійні тканини» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Професійні тканини», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Професійні тканини» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Професійні тканини», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними первинними документами, згідно до чого ТОВ «Професійні тканини» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.